Особливості навчання у малокомплектній школі.

Малокомплектною називають школу, як правило початкову, з малим контингентом учнів без паралельних класів, у якій один учитель працює одночасно з двома або кількома класами в одному приміщенні. Цей тип школи найбільш розповсюджений у сільській місцевості, у віддалених районах; МШ буває одно-, дво- і трикомплектною. В однокомплектній школі один учитель навчає дітей усіх чотирьох класів; у двокомплектній навчання ведуть два вчителі, кожен у двох класах одночасно; у трикомплектній школі робота розподіляється між трьома вчителями: два ведуть по одному класу, а третій - два класи.

У сучасній педагогічній літературі проблема діяльності сільських малокомплектних шкіл знайшла своє відображення у працях О.Я. Савченко, Н.І. Присяжнюк, В. Мелешко та ін.

На сьогодні в Україні діє близько 4, 5 тисяч малокомплектних шкіл. Крім того, є понад 1000 неповних і середніх шкіл, у кожній з яких навчається до 100 учнів. Останнім часом кількість малокомплектних шкіл у нашій державі зменшується, що зумовлено зниженням народжуваності, міграцією сільського населення в міста, незадоволенням батьків умовами роботи школи тощо.

У зв'язку з переходом початкової школи на чотирирічний термін (який передбачає навчання дітей 6-ти річного віку) на базі сільських малокомплектних шкіл почали відкриватися навчальні комплекси нової форми - " школа-дитячий садок".

Складність роботи в мало комплектній школі зумовлена тим, що в них працює здебільшого один учитель, якому щодня треба готуватися до 8-12 уроків, розподіляючи увагу між двома-трьома класами. До того ж, цей же вчитель виконує обов'язки завгоспа, бібліотекаря, завуча. Ці обставини вимагають від вчителя високого рівня професіоналізму та майстерності.

Високу ефективність праці вчителя і учнів у малокомплектній школі визначає взаємодія багатьох умов організації навчально-виховного процесу, зовнішніх (організаційних) і внутрішніх (психолого-дидактичних). До основних із них належать: раціональне сполучення класів у комплекти; правильна побудова занять; забезпечення належної матеріально-технічної бази; вимогливість і відповідальність учителя, тісний контакт його з батьками, визначення оптимальної структури і змісту уроку, особливо самостійної роботи; вибір оптимального поєднання методів і прийомів навчання, раціональне використання наочності і слова на різних етапах вивчення теми; вміле керівництво різновіковим колективом тощо.

Розклад уроків у МІХІ не стабільний, змінюється кілька разів протягом чверті, тому урок математики розташовують у ньому, враховуючи складність матеріалу, рівень підготовленості учнів.

Останнім часом у деяких МШ практикують ступінчатий розклад, тобто такий, коли на перші два уроки приходять першокласники, а на третій урок -діти третього класу. Два уроки проводяться одночасно з обома класами, після чого першокласники йдуть додому, а з 4-тим класом заняття продовжуються.