Полтавська битва

27 червня 1709 р. відбулася Полтавська битва - вирішальна битва Північної війни, яка завершилась поразкою Карла XII та І. Мазепи.

Вони стали першою українського політич­ною еміграцією, 21 вересня 1709 р. гетьман номер.

Після смерті І. Мазепи українська емі­грація обрала гетьманом Пилипа Орлика, який так і залишився гетьманом у вигнанні. Він склав проект першої Конституції Укра­їни, яка отримала назву " Пакти і Консти­туція прав і вольностсй Запорозького війська".

Зміст її такий:

а) проголошувалася незалежність Украї­ни від Росії та Речі Посполитої,

б) обґрунтовується протекція шведсь­кого короля та союз з Кримським ханством;

в) територія України визначається Зборівським трактатом 1649р.;

г) запорожцям повинні були повернути містечка Трахтемирів, Кодак, Келеберду, фортеці, по­будовані Мазепою, ліквідовувались:

д) при гетьманові утворюється Гене­ральна рада із законодавчою владою, яка складається з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від коленого полку та делегатів від запорожців. Рада збирається тричі нарік - на Різдво, Покро­ву та Великдень;

е) справи про кривду гетьманську та провини старшини розглядам генеральний суд, до діяльності якого гетьман не має права втручатися;

є) державна скарбниця І майно підпо­рядковуються генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначаються ок­ремі землі;

ж) встановлюється виборність полков­ників, сотників з наступним їх затверджен­ням гетьманом;

з) спеціальна комісія мас здійснити реві­зію державних земель, якими користується старшина, а також повинностей населення;

й) скасовуються оренди та податки на утримання гетьманської гвардії;

і) гетьман має захищати козацтво і все населення від надмірних податків і по­винностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.

Конституція мала яскраво виражені де­мократичні тенденції. Про це свідчить встановлення представницького органу - Генеральної ради, виборності посад, спро­ба розподілу повноважень виконавчої] су­дової влад. Разом з тим не можна не заува­жити, що Конституція мала на меті задо­вольнити перш за все інтереси тих соціаль­них груп, на які намагався спиратися Ор­лик для повернення а Україну. Проголо­шення захисту інтересів простого народу мало тут швидше декларативний характер. Зверніть увагу на оцінку Конституції" І. Крип'якевичем: " Всі ці постанови мали егоїс­тично класовий чи груповий характер... Творці Конституції-старшина і запорожці - не виявили широкого політичного світог­ляду". Конституція значно обмежувала геть­манську владу в інтересах старшини. За вис­ловлюванням історика О. Оглобліна, вона була " другою поразкою гетьмана Мазепи після полтавської катастрофи, яка завдала великого удару по гетьманській владі".

Хоч Конституція і не була запровадже­на в життя, вона стала видатною пам'ят­кою української державно-політичної дум­ки в еміграції.

Уряд Орлика намагався створити антиросійську коаліцію держав. Але ці намаган­ня виявилися марними - європейські дер­жави не бажали воювати за Україну

ЛІКВІДАЦІЯ РОСІЄЮ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОНОМІЇ.

УКРАЇНСЬКА ПОЛІТИКА ПЕТРА I.

ПЕРША ЛІКВІДАЦІЯ ГЕТЬМАНСТВА

Після перемоги в Полтавській битві, Пет­ро І здійснює заходи по ліквідації автономного устрою України. Ось лише деякі з них:

· у 1709р. цар призначив до Скоропад­ського свого резидента, який мав контролю­вати діяльність гетьмана;

· у 1720р. було вперше офіційно забо­ронено українську мову:

· у 1722р. створюється Малоросійсь­ка колегія, яка розділила владу з гетьманом;

· з 1724р. - після смерті на­казного геть­мана Павла Полуботка (1722-1724 рр.,) - Лівобережною Україною правила лише Малоросійська колегія;

· вільна торгівля фактично скасовуєть­ся. Українцям забороняється займатися торгівлею з іншими країнами, крім Росії.