Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Зміст управління конфліктом та його динаміка
Прогнозування конфлікту – це один з найважливіших видів діяльності суб’єкта управління, він спрямований на виявлення причин даного конфлікту в потенційному розвитку. Попередження конфлікту – це вид діяльності суб’єкта управління, спрямований на недопущення виникнення конфлікту. Попередження конфліктів базується на їх прогнозуванні. Основними шляхами попередження конфліктів в організації можуть бути: · Постійна турбота про задоволення потреб співробітників. · Добір та розміщення співробітників з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей. · Дотримання принципу соціальної справедливості у будь-яких рішеннях, що стосуються інтересів колективу та особистості. · Виховання співробітників, формування в них високої психологічної культури спілкування. Стимулювання конфлікту – це вид діяльності суб’єкта управління, спрямований на провокацію, виклик конфлікту. Засоби стимулювання конфліктів можуть бути різними: винесення проблемного питання на обговорення; критика ситуації, що склалася і т. ін. Регулювання конфлікту - це вид діяльності суб’єкта управління, спрямований на послаблення та обмеження конфлікту, забезпечення його розвитку в бік розв’язання. Розв’язання конфлікту - це вид діяльності суб’єкта управління, пов’язаний із завершенням конфлікту. Це заключний етап управління конфліктом. Технології регулювання конфлікту: · Інформаційні – ліквідація дефіциту інформації в конфлікті; виключення з інформаційного поля хибної, перекрученої інформації; усунення слухів тощо. · Комунікативні – організація спілкування між суб’єктами конфліктної взаємодії та їх співробітниками; забезпечення ефективного спілкування. · Соціально-психологічні – робота з неформальними лідерами і мікро групами; зниження соціальної напруги та укріплення соціально-психологічного клімату в колективі. · Організаційні – рішення кадрових питань; використання методів заохочення та покарання; зміна умов взаємодії співробітників тощо. Висновок: ми розглянули процес управління конфліктами. Він включає такі види діяльності як прогнозування, попередження, стимулювання, регулювання та розв’язання.
Загальний висновок: проблема вирішення конфліктів – є однією з центральних проблем управління персоналом. Сьогодні ми розглянули найважливіші питання зі структури конфлікту, динаміки конфлікту, механізмів їх виникнення, та особливостей управління конфліктами.
|