Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Спілкування як обмін інформацією.
Поняття спілкування. У попередній лекції ми казали, що людина - соціальна істота, і це практично зобов'язує його вступати в контакт з іншими людьми, саме способи вступу в контакт, а також сам процес контакту людини з іншою людиною або групою людей і можна назвати спілкуванням. Сама структура спілкування деколи може бути незрозуміла, якщо перед її описом не розглянути основні поняття і функції, які стосуються терміна і явища " спілкування". Спілкування – це особливий специфічний тип відносин між окремими особистостями, за допомогою якого відбувається обмін інформацією, а також проводиться оцінка та вплив особистостей одна на одну. Звичайно ж з спілкуванням пов'язані практично всі світові процеси, особливо ті, які стосуються соціальної сфери життя людини.
Спілкування включає в себе: 1. Комунікативна сторона – становлення спілкування між людьми з метою обміну або передачі інформації. 2. Взаємодія тих, хто спілкується – встановлення спілкування з метою координації своїх дій та досягнення бажаного результату взаємодії. 3. Сприйняття тими, хто спілкується один з одним – у процесі спілкування утворюється сприймання учасників яке залежить від декількох факторів (мета спілкування, емоційний стан учасників, їх інтонація спілкування тощо.)
Основні елементи в структурі спілкування: · Інтерактивний або контактний елемент, який пов'язаний дуже сильно з поведінковими факторами особистості. · Комунікативно-інформаційний, позначає передачу певної інформації іншому адресату, маючи на увазі під цим якусь зворотну реакцію. · Пізнавальний елемент яки базується на процесі розуміння ситуації та одержаної в процесі спілкування інформації, як вербальної, так і невербальної. Висновок: ми розглянули поняття спілкування та визначили його структуру.
Спілкування як обмін інформацією. Спілкування як обмін інформацією являє собою певну формулу яка складається з комунікатора, реципієнта та засобу передачі інформації тобто мови. Комунікатор – це людина, яка у процесі спілкування адресує інформацію іншій людині або групі людей. Реципієнт – людина або група людей яка сприймає інформацію яку передає комунікатор. Мова – це вербальна комунікація, тобто процес передачі інформації у ході спілкування за допомогою письмової та усної мови. Мова виникає за таким механізмом: 1. Відбуваєтьсяпрограмування мови – людина розмірковує яку саме інформацію вона хоче передати у процесі спілкування за допомогою мови. 2. Потроєння синтаксичної структури речення – відбувається добір необхідних слів для передачі інформації та формування цих слів у речення. 3. Реальне звучання мови – за допомогою мови людина передає сформовані речення і таким чином відбувається передача від однієї людини до іншої за допомогою мови. Також існує не вербальний тип комунікації яки полягає у передачі інформації між людьми за допомогою жестів, міміки, пози, тощо. Висновок: нами було розглянуто такий аспект спілкування як обмін інформацією, тобто комунікативна сторона спілкування. Ми розглянули особливості вербальної та невербальної комунікації.
|