Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Исходный текст
|
|
Отдельные стороны японского мироощущения кажутся несовместимыми и взаимоисключающими, однако мы видим, что в самые различные времена грубые и жестокие воины были способны оценить поэтичность цветов и воздать должное изысканным произведениям искусства.
Японське кімоно
Одяг завжди була важливою частиною культурної системи в Японії. По кімоно жінки багато що можна було розповісти. Вік, шлюбний і фінансовий статус, і дещо про її індивідуальні риси характеру. Японці завжди мали чітку систему ранжирування. У сучасній Японії все змінилося і, наприклад, іноді можна побачити молоду, але заміжню жінку в фурісоде. Хоча, типово фурісоде символізує повнолітню дівчину, готову для шлюбних відносин і заміжні жінки ніколи не одягали фурісоде.
Через вибір кольору, але важливіше, завдяки декоративним мотивам, визначався вік, соціальне становище, матеріальні можливості, смакові уподобання власника.
На початку періоду Едо ще не було явних відмінностей між чоловічим і жіночим кімоно, які проявилися протягом 17 століття. Малюнки на жіночому кімоно стали набагато більшими і яскравішими. Молода жінка одягала барвисте, щедро декороване кімоно, в той час як приглушені кольори і стримані малюнки вважалися відповідними жінкам старшого покоління. Також як і рукав. Дівчата носили кімоно з довгими рукавами, але вони ставали значно коротшими, як тільки дівчата виходили заміж.
Чоловіче кімоно було з короткими рукавами з вельми обмеженим вибором кольорів і візерунків.