Грунти суббореальних лісових областей

Суббореальні лісові області розташовані на океа-
нічних околицях всіх материків. Вони займають близько
362 млн га. В грунтовому покриві переважають бурі лісові глейові
грунти, які формуються під широколистяними лісами.

На Євразійському континенті виділено дві буроземно-лісові’
області: Західно-Європейську і Східно-Азіатську. Перша охоплює
територію Західної і Центральної Європи, друга займає Північно-
Східний Китай, Корею, північні осгрови Японії і південь Далекого
Сходу Росії.

Західно-Європейська область заходить своєю східною частиною
на територію України і займає рівнинну частину Закарпаття і дві
гірські провінції: Карпатську і Кримську.

Умови грунтоутворення. Грунти буроземно-лісових областей
формуються в умовах помірно теплого, вологого клімату. В За-
карпатській провінції зима коротка і м’яка. Температура найхо-
лоднішого місяця –3—5°С. Тривалість безморозного періоду 6 мі-
сяців. Сума температур > 10°С 2800—3000°С. Опадів випадає
800—1000 мм за рік. Коефіцієнт зволоження 1, 33.

На Далекому Сході клімат мусонний. Взимку панують північ-
но-західні вітри, сніговий покрив малий, низька температура. Вліт-
ку дмуть південно-східні вологі вітри з океану.

Бурі лісові грунти Закарпаття формуються під широколистяни-
ми лісами (бук, граб), грунти Далекого Сходу — під хвойно-широ-
колистяними і широколистяними лісами (кедр корейський, ялиця
цілолиста, дуб монгольський, горіх манчжурський та ін.). Ці ліси дають велику кількість опаду органічної маси, багатої на зольні
елементи.

На Закарпатті грунти формуються на алювіальних і алювіаль-
но-делювіальних відкладах переважно суглинкового і глинистого
механічного складу. На території Східно-Азіатської буроземно-лі-
сової області переважають алювіальні і озерно-алювіальні відкла-
ди важкого механічного складу.

Грунти Закарпатської провінції. Зональними грунтами Закар-
патської провінції є бурі лісові опідзолені поверхнево-глеюваті
грунти і бурі лісові глейові.

Характерною особливістю профілю бурих лісових грунтів є
слабка диференціація його на генетичні горизонти. Профіль цих
грунтів має таку будову:

Горизонт О — лісова підстилка потужністю 0, 5—5, 0 см, опад
відмерлих решток широколистяних лісів.

Горизонт ОА — грубогумусний перегнійний, темно-сірий, пух-
кий, потужність 2—3 (5) см.

Горизонт А — гумусний потужністю 10—20 см, грудкувато-зер-
нистої структури, темно-бурий або сірувато-бурий, пухкий, суглин-
ковий, інколи щебенюватий.

Горизонт В — перехідний, потужністю 25—50 см, бурий або ко-
ричнево-бурий, суглинковий, грудкувато-горіхуватої структури,
ущільнений, щебенюватий.

Горизонт С — материнська порода.

Бурі лісові грунти містять не більше 5% гумусу. Реакція грун-
тового розчину по всьому профілю кисла.

Основними процесами їх формування є акумуляція гумусу, ог-
леєння і лессіваж (переміщення по профілю мулистої фракції без
зміни хімічного складу).

Бурі лісові грунти Східно-Азіатської буроземно-лісової області
мають аналогічну будову і властивості.

На безлісих територіях Зейсько-Буреїнської провінції на озер-
но-алювіальних глинах сформовані лучно-чорноземовидні грунти,
які мають гумусний горизонт потужністю до 50—70 см темно-сіро-
го забарвлення, зернистої структури. Реакція грунтового розчину
«амурських чорноземів» слабкокисла або нейтральна (рН = 5, 9—
6, 2), ємкість вбирання 30—40 мг-екв на 100 г грунту, насиченість
основами висока (понад 95%), вміст гумусу 5—10%.

Такі самі грунти сформувались і на території Північно-Амери-
канської східної області на межі з чорноземними степами. Це так
звані чорноземовидні прерій. В США їх називають бруніземами.

Сільськогосподарське використання бурих лісових грунтів. На
території Закарпатської провінції вирощують великий асортимент
сільськогосподарських культур: пшеницю, жито, кукурудзу, овочі,
цукрові буряки тощо. Значні площі зайняті під садами і виноград- никами. Вологий і теплий клімат, тривалий безморозний період
сприяють вирощуванню високих урожаїв.

Основними заходами підвищення родючості грунтів провінції є
осушення, глибоке розпушення орного горизонту, вапнування і вне-
сення добрив. В передгірських районах і в гірських провінціях слід
проводити протиерозійні заходи.

На території Східно-Азіатської буроземно-лісової області орні
землі становлять 11, 9%. Значні площі зайняті сіножатями і пасо-
вищами (9, 3%). Лучно-чорноземовидні грунти майже повністю
освоєні. Широко використовуються також підзолисто-буроземні
грунти (Уссурійсько-Ханкайська провінція). На орних землях об-
ласті вирощують сою, рис, пшеницю, картоплю, овочі. Тут розви-
нено садівництво, пантове оленярство та інші галузі.

З метою підвищення родючості грунтів в цих умовах прово-
дять водні і теплові меліорації, поглиблення орного горизонту, вне-
сення добрив, вапнування.