Споживацтво

58Хто не є професіоналом у системі відносин споживач-продавець-виробник, що породжує проблему нав'язування смаків і норм нездорового або надлишкового споживання, забезпечення соціальної справедливості:

1) виробник

2) продавець;

3) споживач

59Термін споживацтво у побутовій українській мові визначає:

1) споживання матеріальних благ;

2) прирівняння особистого щастя, з купівлею і споживанням матеріальних цінностей, які не є першочерговими, але асоціюються з поняттям успішності у житті, або з тим що «ми не гірше за інших»;

2) споживання матеріальних благ за чужий рахунок.

60У науковій літературі термін споживацтво або консюмери́ зм визначає:

1) споживання матеріальних благ;

2)прирівняння особистого щастя, з купівлею і споживанням матеріальних цінностей, які не є першочерговими, але асоціюються з поняттям успішності у житті, або з тим що «ми не гірше за інших»;

3) споживання матеріальних благ за чужий рахунок.

61Споживацтво це споживання, яке виходить далеко за межі потреб для існування (виживання) людини, воно мотивується:

1) бажанням забезпечити всебічний розвиток особистості;

2) гординею;

3) бажанням забезпечити себе духовними цінностями;

4) заздрістю;

5) бажанням розумного споживання;

6) невпевненістю у собі

62Ідеологія споживацтва це ідеологія:

1) розумного споживання;

2) насолоди споживанням;

3) основа сучасного капіталістичного суспільства;

4) основа сучасного комуністичного суспільства.

63Основні споживачі споживацьких товарів:

1)міліонери;

2)середній клас;

3)незаможні громадяни.

64Масовому споживацтву сприяло:

1) конкурентне протистояння світових систем капіталізму і соціалізму;

2) те, що закінчилось конкурентне протистояння світових систем капіталізму і соціалізму

3) бурхливе економічне зростання, пов'язане з побудовою соціально-орієнтованих ринкових економік;

4) бурхливе економічне зростання, пов'язане з побудовою ринкових економік;

5) зростання середнього класу;

6) зростання класу міліонерів.

65Споживацтво активно слугує конструюванню ідентичності людини. Більшість людей:

1) цікавить їх походження;

2) не цікавить їх походження;

3) ігнорують духовні цінності, якщо вони поза сферою ринкових відносин;

4) починають цікавитися духовними цінностями;

5) ідентифікують себе через накопичення і споживання старанно підібраних товарів, які підкреслюють приналежність людини до привілейованої соціальної групи;

6) ідентифікують саме як людину, яка бере на себе відповідальність за свою сім’ю, державу, все людство.

7) заохочують пристрасті, емоції, пороки;

8) заохочують добро і оптимізм.

66Людина при розумному споживанні прагне споживати так, щоб:

1) бути гармонійно розвинутою особистістю;

2) бути «не гірше за інших»;

3) берегти навколишнє природне середовище;

4) «не зливатися з юрбою»;

5) розвиватися духовно;

6) виконувався принцип: «використай и викинь»;

7) виконувався принцип: «споживати щоб жити»;

8) виконувався принцип: «жити щоб споживати».

67Людина в суспільстві споживання прагне споживати так, щоб:

1) бути гармонійно розвинутою особистістю;

2) бути «не гірше за інших»;

3) берегти навколишнє природне середовище;

4) «не зливатися з юрбою»;

5) розвиватися духовно;

6) виконувався принцип: «використай и викинь»;

7) виконувався принцип: «споживати щоб жити»;

8) виконувався принцип: «жити щоб споживати».

68Метою реклами споживацьких товарів є:

1) отримання зверхприбутків виробниками, посередниками, продавцями,

2) духовний розвиток людини;

3) забезпечення населення товарами першої необхідності;

4) отримання зверхприбутків кредитними організаціями;

5) дієтичне раціональне харчування населення;

6) нав’язування населенню предметів розкошу;

7) отримання зверхприбутків споживачами;

8) забезпечення населення інформацією, яка дозволятиме йому діяти розумно і відповідально;

9) маніпулювання свідомістю населення.

69Метою реклами споживчих товарів є:

1) отримання зверхприбутків кредитними організаціями;

2) забезпечення населення інформацією, яка дозволятиме йому діяти розумно і відповідально;

3) забезпечення населення товарами першої необхідності;

4) отримання зверхприбутків виробниками, посередниками, продавцями,

5) дієтичне раціональне харчування населення;

6) нав’язування населенню предметів розкошу;

7) отримання зверхприбутків споживачами;

8) духовний розвиток людини;

9) маніпулювання свідомістю населення.