Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Джерельна база дослідження.






Основними джерелами з вивчення проблеми «холодної війни» є документи, що містяться в численних збірниках та хрестоматіях.

Серед використаних нами збірників джерел слід виділити наступні: Другий том збірника «СССР и германский вопрос. 1941-1949: Документы из архива внешней политики РФ» [9] містить документальну серію про зовнішню політику СРСР по відношенню до Німеччини напередодні створення ФРН та НДР [9, c. 48]. «Восточная Європа в документах российских архивов 1944-1953 гг.» [2], з якого ми використали рішення про створення Ради Економічної Взаємодопомоги (23 грудня 1948 р.) [2, c. 944]. «Советский фактор в Восточной Европе. 1944-1953 в 2 томах. Сборник документов» [8], містить документи які проливають світло на динаміку радянської політики в регіоні до побудови соціалізму та точного відтворення радянської моделі і абсолютного контролю за комуністами в Східній Європі. Багато документів характеризують політичні форми радянського впливу на внутрішні процеси в регіоні, а також репресивно-силові методи впливу на суспільство [8, c. 79]. «Советская Военная Администрация в Германии (СВАГ). Управление пропаганды (информации) и С. И. Тюльпанов, 1945-1949: Сб. документов» [6], з якого ми використали виступ У. Черчілля в Вестмінстерському коледжі м. Фултон штату Міссурі (США) від 5 березня 1946 р. [6, c. 211], що сприяло кращому розумінню відношення західного політикуму до СРСР. Також важливим є текст Вашингтонського договіру про утворення НАТО (4 квітня 1949 р.), як приклад утворення нового військово-політичного блоку США і Західних держав Європи на противагу країнам соціалістичного табору Східної Європи та СРСР [6, c. 232].

Найважливішим на наш погляд є збірник документів «Системная история международных отношений в четырех томах. События и документы. 1918-2003 [7]. У четвертому томі містяться документи з періоду завершення другої світової війни до середини першого десятиліття ХХI століття. Особливу увагу приділено сюжетам становлення і еволюції біполярності та Ялтинсько-Потсдамського порядку, виникнення феномена «конфронтаційної стабільності» в світі в 1962-1991 рр., міжнародно-політичних наслідків розпаду СРСР і формування в світі нового порядку на основі «плюралістичної однополярності» на початку нового століття. У книзі також розглядаються питання міжнародних відносин в регіональних підсистемах міжнародних відносин – в Європі, Східній Азії, на Близькому і Середньому Сході, в Латинській Америці та Африці. З четвертого тому ми використали такі документи: Договір між СРСР і США про обмеження систем протиракетної оборони [7, c. 236] та Угоду про заходи щодо зменшення загрози виникнення ядерної війни (26 травня 1972 р.) [7, c. 237]. Перелічені документи є основними при розгляді періоду «розрядки» «холодної війни», оскільки вони фактично підтвердили військовий паритет сил, і відкрили нову сторінку взаємовідносин між двома наддержавами.

В збірнику «Хрестоматия по новейшей истории стран Европы и Америки (1918-2006 гг.)» [10] нами було використано такі документи, як: Заключний акт Гельсінської угоди (1 серпня 1975 р.) [10, c. 470], а також документ, який засвідчив утворення Організації Варшавського Договору [10, с. 415].

З хрестоматії «История США. Хрестоматия: пособие для вузов» [5] використано текст «Плану Маршалла» [5, c. 274]. Важливість цього документу полягає в тому, що він розкриває причину початку економічного протистояння між СРСР та Заходом.

Для кращого розуміння останнього етапу «холодної війни» ми використали політичну програму М. Горбачова «Перестройка и новое мышление для нашей страны и всего мира» [3]. Ціність цього джерела полягає в тому, що воно допомагає зрозуміти причини які спонукали М. Горбачова до компромісів, завершення війни та переходу до співпраці із Заходом.

Під час дослідження проблеми «холодної війни» нами були використані також джерела особового походження. Зокрема мемуари А. М. Александрова-Агентова [1], у яких автор змалював цілісну картину зовнішньої політики СРСР, дав характеристики і накидав портрети вищих керівників країни і світу. Спостережливий, з феноменальною пам'яттю, він яскраво і точно відтворює атмосферу епохи. У книзі використані документальні та архівні матеріали.

Мемуари Б. Громова [4], це спогади генерал-полковника, який брав участь у афганській війні п'ять з половиною років. Під його керівництвом був спланований і здійснений план виведення радянських військ з Афганістану. На основі цілком таємних документів Архіву Президента, які вперше публікуються, Б. Громов аналізує причини введення 40-ї армії на територію Афганістану, розповідає про бойові дії, проблеми і невдачі Обмеженого контингенту радянських військ.

Таким чином, наявна джерельна база не дає змогу повністю розкрити всі аспекти протистояння СРСР та Заходу. Втім, доступні та найважливіші документи надають змогу безпосередньо, відкинувши всі ідеологічні надбудови достатньо об’єктивно висвітлити події «Холодної війни» і зробити незалежні висновки.

Документи та роботи особистого походження, які представленні у відповідних працях дозволяють простежити причини виникнення «холодної війни» її розвиток та реакцію учасників конфлікту. Ми прагнули використовувати документи не тільки однієї із сторін конфлікту, а об’єктивно висвітлювати позиції обох ворогуючих таборів.


Висновки до розділу

«Холодна війна» була найбільшим геополітичним протистоянням у світової історії. Більш ніж півстолітня конфронтація між СРСР і Заходом залишила після себе значний обсяг усіх видів джерел, над якими фактично із самого початку конфлікту працювала величезна кількість істориків по обидві сторони барикад.

Джерела, що були нами використані в ході написання роботи дозволяють висвітлити основні етапи протистояння, простежити їх еволюцію та зміни в міжнародній політиці другої половини ХХ століття.

Значний обсяг історичних робіт, що були написанні з відповідної тематики дають можливість більш глибше зрозуміти причини, перебіг та наслідки «Холодної війни», оскільки в них подається думка як західних істориків так і радянських, а на сучасному етапі російських науковців. Також з їх допомогою ми можемо прослідкувати зміни щодо вивчення та відношення до самого явища міжнародного життя як «Холодна війна», адже на початку обидві школи, і американська і радянська, висувала взаємні обвинувачення. А на сучасному етапі, з розсекреченням нових документів і архівів Вашингтона та Москви, історики схиляються до того, що конфлікт був зумовлений на концептуальному та ідеологічному протистоянні СРСР та США, який неминуче мав призвести до конфронтації обидві держави після їх зміцнення на міжнародній політичній арені внаслідок перемоги в Другій світовій війні.


Розділ 2. ФОРМУВАННЯ ІДЕОЛОГІЇ «ПРОТИСТОЯННЯ» ТА АПОГЕЙ «ЯДЕРНОЇ ЗАГРОЗИ»


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал