Повторення вивченого про іменник як частину мови. Розширення уявлень про лексичне значення іменника (слова з абстрактним значенням).

Мета: актуалізувати знання учнів про іменник, його значення, граматичні ознаки; розвивати вміння знаходити іменник у тексті серед інших частин мови; виховувати пі- знавальний інтерес.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 86 (3), с. 44)

Індивідуальне опитування.

2. Гра «Допоможи Незнайкові»

— Виправте помилки і запишіть слова правильно.

Щодено, посиредині, портред, окиан, в літку, допобачення, горезонт.

3. Бесіда

— З чого складається наше мовлення? (З речень)

— З чого складаються речення?

— Як групуються слова у мові? За якими ознаками?

— Які частини мови вам відомі?

— Яку роль у мовленні виконує кожна з них?

— Наведіть приклади слів, що належать до відомих вам частин мови.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми пригадаємо, що нам відомо про іменник; розширимо свої знання про лексичне значення іменника.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за таблицею

Іменник

власні називає предмет загальні

назви істот хто? що? назви неістот

Змінюється

за числами за відмінками

однина множина

має рід (чоловічий, жіночий, середній)

2. Колективна робота над вправою 87 (с. 45)

Виразне читання вірша

— Які іменники використані в тексті?

— Які з іменників належать до істот, а які — до неістот?

— Наведіть власні приклади.

— Що ви знаєте про правопис власних іменників?

— Наведіть приклади власних і загальних іменників.

3. Робота в парах. Вправа 88 (с. 45)

Учні читають правило і ставлять одне одному питання за його змістом. Один учень запитує, другий відповідає. Потім вони міняються ролями.

— Наведіть власні приклади іменників.

— Що у науці про мову називають предметом?

Підказочка. Читай уважно додатковий теоретичний матеріал на с. 45 унизу сторінки.

4. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. «Працюймо разом!». Уточнення предметності іменника

1) Бесіда.

— Наведіть приклади іменників, що означають назви предметів, які можна побачити, почути, до яких можна доторкнутися.

— А які іменники означають те, про що можна лише подумати? (Радість, сум, сміливість, біль, холод, любов)

— Яке питання можна поставити до цих іменників? (Що?)

Висновок. До іменників належать слова, які мають абстрактне значення і відповідають на питання що?.

2) Виконання вправи 89 (с. 46).

— У чому полягає різниця між предметом і словом?

— Порівняйте характеристику предмета підручника і характеристику слова, яке називає цей предмет.

Висновок. Коли ми даємо характеристику предмету підручник, то розповідаємо про його форму, розміри, матеріал, з якого він виготовлений, яке має призначення.

Коли ми даємо характеристику слову підручник, то розповідаємо про кількість звуків і букв у слові, до якої частини мови належить це слово, які його граматичні ознаки (рід, число, відмінок, член речення) має.

3) Самостійне виконання третього завдання вправи 89.

2. Поетична хвилинка

— Прочитайте виразно уривки з віршів М. Грабоуса.

Взявши ножиці у руки —

Це Василькова вже звичка, —

Хлопчик вирізав без муки

Із паперу чоловічка.

Таня просить свого тата:

— Сонце зупини,

Хочу я його впіймати,

Тільки двері відчини.

— Знайдіть у них іменники, які не мають роду. Чому ви так уважаєте?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Яку частину мови пригадали на уроці?

— Що називають іменником?

— Як змінюється іменник?

— Які граматичні ознаки має іменник?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 91, с. 47.