Приклад виконання роботи. Розглянемо приклад виконання роботи за вихідних даних, наведених на рисунку 10.2.

Розраховуємо мережевий графік та визначаємо повні резерви часу робіт (рисунок 10.3).

Рисунок 10.3 — Розрахунок сітьового графіка

Визначаємо ресурсо-дні для кожної роботи та сумуємо отримані величини (таблиця 10.2).

Таблиця 10.2 — Повні резерви часу робіт та потреба у ресурсах

Робота і – j	Тривалість виконання	Ресурси	Ресурсо-дні	Повний резерв часу
1–2
1–3
1–4
2–4
3–5
4–5
4–6
5–6

Знайдену суму поділимо на тривалість виконання комплексу робіт, в результаті чого отримаємо середню кількість одиниць ресурсу, необхідних щоденно: 149 / 18 = 8, 28. Округляючи отримане число до цілого маємо 8 одиниць ресурсу. Проглядаючи третій стовпчик таблиці 10.2 бачимо, що цієї кількості достатньо для виконання будь-якої з робіт (всі значення менше ніж 8).

Розподіл ресурсів будемо виконувати у спеціальній таблиці (таблиця 10.3).

Таблиця 10.3 — Розподіл ресурсів послідовним методом

Послідовний метод.

Перший етап. На момент часу 0 (перший день) можуть бути розпочаті роботи 1–2, 1–3, 1–4. Сумарна потреба у ресурсах для їх одночасного виконання дорівнює 11, що більше ніж 8. Таким чином, ці роботи не можуть бути розпочаті одночасно. Звертаємось до правил переваги. Згідно ним, першою повинна розпочатись робота 1–4, що має найменший серед розглядуваних робіт повний резерв часу (0). Виконання роботи 1–4 потребує 5 одиниць ресурсу. Приймаємо рішення спрямувати 2 одиниці ресурсу, що залишились, на виконання роботи 1–2, оскільки роботу 1–3 розпочати немає можливості (вона потребує 4 одиниці ресурсу).

Другий етап. На четвертий день буде закінчено роботу 1–2. Подія 2 відбулася, тому можна було б розпочати роботу 2–4, однак вона потребує 6 одиниць ресурсу, а в наявності тільки 3, тобто, розпочати роботу 2–4 немає можливості.

Третій етап. На восьмий день буде закінчено роботу 1–4. Подія 4 не настала (не виконано роботу 2–4). В наявності 8 вільних одиниць ресурсу. Є можливість розпочати роботи 2–4 та 1–3. Перша з них потребує 6 одиниць ресурсу, а друга — 4 одиниці ресурсу. Обидві роботи мають однаковий повний резерв часу (2). Використовуємо друге правило переваги та приймаємо рішення розпочати роботу 1–3, що потребує більше ресурсо-днів (24 проти 12 у роботи 2–4).

Четвертий етап. На чотирнадцятий день закінчено виконання роботи 1–3. Відбулася подія 3. В наявності 8 вільних одиниць ресурсу. Є можливість розпочати роботи 2–4 та 3–5. Згідно першого правила переваги приймаємо рішення розпочати виконання роботу 2–4, що має менший ніж у роботи 3–5 повний резерв часу (2< 7).

П’ятий етап. На шістнадцятий день закінчено роботу 2–4. Відбулася подія 4. В наявності 8 вільних одиниць ресурсу. Є можливість розпочати роботи 3–5, 4–5 та 4–6. Найменший повний резерв часу має робота 4–5 (0). Виконання роботи 4–5 потребує 4 одиниці ресурсу. Залишок у 4 одиниці ресурсів не дає можливості розпочати роботу 4–6 (вона потребує 5 одиниць ресурсу), тому приймаємо рішення розпочати роботу 3–5 (потребує 3 одиниці ресурсу).

Шостий етап. На вісімнадцятий день закінчено роботу 3–5. Однак, подія 5 ще не відбулася, оскільки не закінчено виконання роботи 4–5. Роботу 4–6 не можна розпочати, оскільки вона потребує 5 одиниць ресурсу (у наявності 4 вільних одиниці ресурсу).

Сьомий етап. На двадцять третій день закінчено роботу 4–5. В наявності 8 вільних одиниць ресурсу. Подія 5 відбулася. Є можливість розпочати роботи 4–6 та 5–6. Сумарна потреба у ресурсах для виконання цих робіт дозволяє розпочати їх одночасно.

Остаточний графік виконання робіт та використання ресурсів наведені у таблиці 10.3. З них видно, що для виконання всього комплексу робіт необхідно 28 днів, що перевищує на 10 днів термін, який визначається тільки технологічними умовами. Використання ресурсів на протязі виконання комплексу робіт є досить нерівномірним. Крім того, як видно з графіку використання ресурсів, восьма одиниця ресурсу в процесі виконання робіт не задіяна.