Основним завданням профілактики для цієї групи працівників є інформування їх про зниження кількості вживання алкоголю або припинення вживання наркотиків.

В результаті ефективних профілактичних дій деякі працівники можуть зрозуміти, що вживання ними (або їхніми близькими людьми) алкоголю чи наркотиків переходить усі можливі рівні, і вони можуть захотіти змінити поведінку, або звернутися по допомогу.

Дуже часто метод самооцінки рівня вживання алкоголю (див. розділ

«Оцінка щодо ознак наявності алкогольних чи наркотичних проблем» ) абоінформація про наркотичні речовини можуть стати спусковим механізмом в усвідомленні наявних проблем. Питання мають бути простими, прямими та незагрозливими. Особи, які звертаються за допомогою з власної ініціативи, на ранніх стадіях формування хімічної залежності, часто досягають успіху, якщо отримують застереження щодо характеру процесу залежності та роблять позитивні кроки, які припиняють прогрес хвороби. Якщо вони не будуть відчувати загрози анонімності або працевлаштуванню, то зможуть звернутися за допомогою до своїх керівників. Вони можуть також звернутися в медичні та інші установи, що надають допомогу в питаннях залежності від алкоголю та

наркотиків. На жаль, відсоток таких людей невеликий, оскільки вони заперечують наявність проблем, пов’язаних із вживанням психоактивної речовини.

Треба, щоб усі працівники мали вільний доступ до брошур для самооцінки вживання алкоголю та наркотиків. Багато людей можуть самі оцінити власне вживання, якщо їм дадуть відповідну літературу. Прості матеріали, на зразок тих, що надані в інформаційних листках, можна залишати на робочих місцях працівників або видавати їх разом із заробітною платнею і т. п.

По-друге, вторинна профілактика передбачає залучення третьої сторони (наприклад керівників, колег, медиків, які працюють в школі) для виявлення осіб, що вживають алкоголь і наркотики з ризиком для себе, допомогти їм усвідомити свій стан. Цей вид стратегії називається – рання інтервенція (втручання). Вона може бути у формі бесіди про спосіб вживання наркотичнихречовин працівником і доповнюватися тестом на виявлення цих проблем або інформаційним листком для самостійного вивчення.

Звичайно, профілактичне втручання на ранніх стадіях формування залежності ефективніше. Можна приділити увагу первинним симптомам залежності до появи хронічних проблем. Лідер, який пройшов профілактичне навчання, проводить з таким працівником індивідуальну бесіду, використовуючи профілактичні методи, надані в даному посібнику та наголошуючи на правилах статуту шкільного закладу щодо алкогольних і наркотичних проблем серед його працівників.

Профілактичні програми можуть проінформувати працівників з приводу того, як важко виявити ранні симптоми, і що саме свідчить про наявність проблеми. Оскільки взаємодія з членами родин і друзями працівників обмежена, і джерело постійної підтримки і, навіть, тиску, що може вплинути на зміну поведінки, відсутнє, то значну роль у виявленні виникаючих проблем мають відіграти друзі та колеги по роботі.

Лідер, який займається профілактичними питаннями на роботі, володіючи цим матеріалом, може дуже обережно та конфіденційно поговорити з працівником про ознаки та наслідки його вживання. Керівник або лідер самостійно обирає методи впливу на поведінку працівника, якщо вона не суперечить політиці навчального закладу щодо вживання алкоголю та наркотиків і не порушує прав людини.

Для самостійного прийняття рішення щодо змін алкогольної або наркотичної поведінки варто запропонувати працівникові зробити вправи для домашнього виконання (див. нижче за змістом).

Важливо:

Розмова про вживання психоактивних речовин – це інтимна сфера життєдіяльності людини. Тому, перш ніж «втручатися» в особисте, треба отримати від працівника згоду на профілактичні бесіди.