Профілактичне інформування

На початку програми обов’язково слід надати всьому персоналові закладу базову реальну інформацію, без перебільшення щодо змісту проблем і небезпек, пов’язаних з уживанням наркотиків і алкоголю. Цю інформацію можна надати у формі плакатів, брошур, відеоматеріалів, презентацій тощо.

Можливі теми для профілактичного інформування:

- алкоголь і калорійність різних напоїв

- здоров’я та професійний ризик, пов’язаний з уживанням психоактивної речовини

- ставлення до алкоголю та наркотиків

- алкоголь, наркотики та вагітність

- алкоголь, наркотики та керування транспортом

- алкоголь, наркотики та харчування

- алкоголь, наркотики та родина

- алкоголь, наркотики та здоров’я

Профілактичне навчання може містити:

- тренінг тренерів (професіонали навчають представників працівників проводити профілактичні тренінги на своїх робочих місцях, навчають спеціальних методик – профілактична інтервенція та метод самооцінки)

- профілактичний тренінг (проводять тренери з-поміж працівників, які пройшли спеціальну підготовку)

Програма профілактики наркотичних і алкогольних проблем на робочому місці буде недосконала, якщо до її складу не увійдуть методи самооцінки та профілактичної інтервенції.

Метод самооцінки в цій програмі виступає у формі спеціальних тест-методик, інформаційних листків, які отримують усі працівники для самостійного вивчення та аналізу, тематичних вправ для домашнього виконання. Методом самооцінки можна визначити модель вживання та поведінки щодо наркотиків і алкоголю, а також підходи до зміни поведінки та відповідного зменшення вживання психоактивних речовин.

Профілактична інтервенція («втручання»)–це дія, спрямована на змінувнутрішньої та зовнішньої організації життя людини, та пов’язана із пропонуванням допомоги в неосудливий підтримуючий спосіб.

Здебільшого людина може не помічати, що модель вживання нею психоактивних речовин ризикова. Постійні виправдання перед собою та іншими

заважають їй розгледіти наявність проблеми. В таких випадках рідні та близькі перші помічають проблему і намагаються вплинути на поведінку людини. Але їхні спроби, більшою мірою, викликають з її боку агресію та нові виправдання. Метод профілактичної інтервенції допомагає рідним, друзям, колегам або керівникові поговорити з людиною таким чином, щоб вона звернула увагу на своє вживання та захотіла змінити поведінку.

Для того, щоб профілактичне навчання було структурованим та ефективним, лідери повинні дати відповіді на такі питання:

1. Скільки триватимуть заняття: годину, дві або більше годин?

2. Як часто проводитимуться тренінги? Чи ввійдуть вони до програми підготовки нових працівників?

3. Чи будуть семінари обов’язковими, чи добровільними?

4. Де саме їх проводитимуть? Чи потрібен для цього транспорт?

5. Коли будуть проводитися тренінги:

^§ у робочий час?

^§ в обідню перерву і/або під час інших перерв?

^§ до і/або після роботи?

6. Яким чином графіки тренінгів узгоджуватимуться з робочими потребами?

7. Чи отримуватимуть працівники свою регулярну зарплатню, коли братимуть участь у тренінгах?

8. Скільки працівників залучати до участі в одному тренінгу? Який буде склад учасників тренінгу? (наприклад, тренінг для технічного, окремо для медичного і окремо для педагогічного персоналу школи, або спільний для усіх працівників шкільного колективу).

Фахівці у сфері профілактики на робочому місці пропонують наступні відповіді на деякі з вище зазначених питань: