Урок 18. Поширення речень словами та словосполученнями 5 страница

— Щиро тобі дякую, павуче, що ти врятував мене від смерті, — відповів зі сльозами на очах старий ведмідь.

Відтоді ведмідь ставився до павучка з великою повагою і вдячністю.

Тестування

1. Назви дійових осіб.

а) Павучок і ведмідь;

б) мисливці, павучок, ведмідь;

в) мисливці, ведмідь.

2. Чому ведмідь відпустив павучка?

а) Бо він не їсть павуків;

б) бо павук дуже благав ведмедя;

в) бо ведмідь був добрий.

3. Яка біда трапилася з ведмедем?

а) Він потрапив у пастку;

б) на нього напали мисливці;

в) на нього напали бджоли.

4. Хто допоміг ведмедеві врятуватися?

а) Вдача;

б) павучок;

в) інші ведмеді.

5. Чому павучок урятував ведмедя?

а) Бо хотів похвалитися, який він вдалий;

б) бо ведмідь його колись пожалів і відпустив;

в) бо він поважав ведмедя.

6. Яка головна думка казки?

а) Старе добро не забувається;

б) друзі пізнаються в біді;

в)не ламай гілку, на якій сидиш.

Фізкультхвилинка

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота над прислів'ями (вправа 155, с. 70)

Учні читають прислів’я та пояснюють їх зміст.

Вибіркове списування із завданням

Учимося не для школи (ж. р., одн., Р. в.), а для життя (с. р., одн., Р. в.).

Немає багатства (с. р, одн., Р. в.), благороднішого за науку (ж. р, одн., З. в.).

Знання (с. р, множ., Н. в.) — сила (ж. р, одн., Н. В.), що дає крила (с. р, множ., З. в.).

2. Розвиток мовлення (вправа 156, с. 71)

• Мовчазне читання учнями початку тексту.

— Про що йдеться у цій частині тексту?

• Читання слів з довідки.

— Спробуйте продовжити текст, використовуючи подані слова.

• Самостійна робота учнів.

• Перевірка складених текстів.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Вправа «Незакінчене речення»

• Я навчився (лась)...

• Я запам’ятав (ла)...

• Я вмію...

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 157 (с. 71)

Урок 44. ЧЕРГУВАННЯ КОРЕНЕВИХ ЗВУКІВ [о], [е] З [і] В ІМЕННИКАХ ЖІНОЧОГО ТА ЧОЛОВІЧОГО РОДУ З ОСНОВОЮ НА ПРИГОЛОСНИЙ

Мета: ознайомити учнів із чергуванням голосних звуків у коренях в окремих іменниках жіночого та чоловічого роду; розвивати мовлення школярів; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання (вправа 157, с. 71)

— Прочитайте змінені іменники.

— Поясніть правопис закінчень іменників в орудному відмінку однини.

Пояснювальний диктант

Ой, у лузі червона калина похилилася. По дорозі в білий світ вируша поважний кіт. Зайчик сонячний іскриться на лататті у ріці, на піску і на травичці, і у тебе на лиці.

— Підкресліть іменники, що стоять у місцевому відмінку.

— У яких із них відбулося чергування?

— Чому в інших іменниках у місцевому відмінку чергування не відбулося?

— У яких іменниках відбувається чергування приголосних?

Каліграфічна хвилинка

— Доповніть прислів’я.

— Запишіть каліграфічно.

Осінь багата снопами, а зима... (пирогами).

— Виконайте звуко-буквений аналіз слова осінь.

— Поставте слово осінь у родовий відмінок однини.

— Що ви помітили?

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви ознайомитеся з чергуванням кореневих звуків [о], [е] з [і] в іменниках жіночого та чоловічого роду з основою на приголосний.

СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Самостійне дослідження (вправа 158, с. 71)

— Об’єднайтеся в групи. Прочитайте подані іменники.

— Визначте у них корінь.

— За власними спостереженнями сформулюйте правило про чергуванням голосних звуків у коренях іменників жіночого і чоловічого роду в однині.

— Звірте свої висновки із правилом на с. 72.

Первинне закріплення

— Запишіть подані іменники в родовому відмінку однини.

— Поряд запишіть звуки, що чергуються.

Зразок: ніч — ночі ([і] — [о])

Сіль —...

ніжність —...

ячмінь —...

сік —...

лід —...

вечір —....

Вибіркове списування із завданням (вправа 159, с. 72)

(Осені — осінь, соком — сік, ворота — воріт, осінь — осені.

Золоте калини ґроно осінь хилить на «Буквар».)

Хвилинка-цікавинка

Коли «І» кінчає слово,

«Е» чи «О» завжди готові

«І» в основі замінити

І за нього послужити.

Порівняй: в печі, до печі,

Слово сказане до речі,

Солі, осені і кості,

Від хоробрості і злості...

Фізкультхвилинка

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Робота за вправою 160 (с. 72)

Ознайомлення учнів з текстом, з’ясування значення незрозумілих слів.

Розвиток зв’язного мовлення. Переказ прочитаного тексту.

Коментоване письмо.

Учні виписують виділені іменники, змінюють форми цих іменників таким чином, щоб у них відбулося чергування. (Ніч — ночі, зорі — зоря, дорога — доріг, зросту — зріст.)

— Прочитайте опис капітана.

— Назвіть у ньому іменники, визначте їх рід, число, відмінок (усно).

Самостійна робота

— Спишіть текст, вставляючи пропущені букви.

— Доберіть до тексту заголовок.

— Виділені слова запишіть у називному відмінку однини.

Листопад — старший син ос..ні. Чомусь він завжди приходить до нас похмурий і сумний. Може, від того, що робити йому в цю пору р..ку нічого? Блукає старий Листопад без рад..сті, веселості та бадьор..сті полями, луками, аж поки не дійде до лісу.

Робота над загадками

— Відгадайте загадки.

— Запишіть відгадки у початковій формі та в родовому відмінку однини.

Має вуса, пишний хвіст.

І негарну звичку:

Спершу добре він поїсть,

Після вмиє личко. (Кіт)

Листячко зелене їсть.

А пташки її куштують,

І город, і сад рятують. (Гусінь)

— Яке чергування відбулося в цих словах?

ПІДСУМОК УРОКУ

— Що нового дізналися на уроці?

— Коли відбувається чергування голосних звуків в іменниках чоловічого і жіночого роду?

Гра «Я — тобі, ти — мені»

— Змініть форму слова таким чином, щоб відбулося чергування.

Радість, юність, повінь, річ, сіль, кінь.

— З одним зі слів складіть речення.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 161 (с. 72).

Урок 45. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ У МНОЖИНІ

Мета: ознайомити учнів з відмінюванням іменників у множині; вдосконалювати вміння і навички правопису відмінкових закінчень іменників; розвивати мовне чуття; виховувати культуру писемного мовлення.

Хід уроку

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання (вправа 161, с. 72)

Робота з деформованими реченнями

— Зі слів кожного рядка складіть і запишіть речення.

Тихесенько, річка, жебоніти, під, лід.

Діти, побачити, на, озеро, великий, білий, лебідь, з довга, шия, і, могутній, дзьоб.

На, небо, безліч, зірка, нічне, з’явитися.

Словник

Жебоніти — синонім до слів балакати, гомоніти, базікати, патякати, верзти, теревенити, мимрити, плести, молоти, бовкати, бубоніти, белькотати, джеркотіти.

— Випишіть парами слова, у яких відбулося чергування.

Гра «Я — тобі, ти — мені»

Учитель називає іменники в однині, а учні ставлять їх у множину. Автомобіль, черговий, сіль, школа, квітка, молоко, річка, читання.

— Що ви помітили? (Є іменники, які вживаються тільки в однині.) Учитель називає іменники в множині, а учні ставлять їх в однину.

Гори, ворота, міста, села, штани, дрова, океани, хлопці, гроші.

— Що ви помітили? (Є іменники, які вживаються тільки в множині.)

— Чи змінюються за відмінками іменники у множині?

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми про це дізнаємося, будемо вчитися відмінювати іменники в множині, правильно писати закінчення цих іменників.

СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Спостереження над мовним матеріалом (вправа 162, с. 73)

Ознайомлення з таблицею відмінювання іменників у множині

— За якою ознакою здійснено розподіл іменників? (За родами)

— Які закінчення мають іменники кожного роду в множині?

— У яких відмінках іменники у множині мають однакові закінчення? (Іменники, що означають назви неістот, — у називному і знахідному відмінках; іменники, що означають назви істот, — у родовому і знахідному відмінках.)

— У яких відмінках іменники вживаються з прийменниками, а у яких — без них?

— Звірте свої висновки із правилом на с. 73.

Колективне виконання вправи 163 (с. 74)

— Прочитайте подані слова.

— Які іменники вжиті в однині, а які — у множині?

— Поставте іменники, вжиті в однині, у форму множини.

— Іменники, подані у множині, провідміняйте за рядами:

1-й ряд — будинки; 2-й ряд — канали, 3-й ряд — поля.

Списування з коментуванням (вправа 164, с. 74)

Ознайомлення з текстом.

— Чого не вистачає у цьому тексті? (Слів)

— Звідки можна взяти слова, що відповідають змісту тесту? (З довідки)

— Відредагуйте поданий текст.

— Про що ви дізналися з тексту?

Списування тексту, виконання завдання на с. 74.

Перевірка виконаної роботи.

Фізкультхвилинка

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Усне виконання вправ 166; 167 (с. 75)

Розвиток зв'язного мовлення (за вправою 168, с. 75)

Читання тексту «ланцюжком».

Переказ змісту прочитаного тексту.

— У першому абзаці назвіть іменники, вжиті у множині.

Розбір іменника як частини мови

— Розгорніть форзац підручника та знайдіть зразок розбору іменника як частини мови.

— Виділені іменники із вправи 168 розберіть як частину мови.

Уживання іменників з прийменником (за вправою 168, с. 74)

Робота в парах

— Запишіть повні відповіді на запитання, використовуючи іменники, подані в дужках, і потрібні прийменники. Визначте відмінок цих іменників у реченнях.

Де знаходить знання людина? (Книга)

Де росте велика верба? (Річка)

Де пташка звила гніздо? (Кущі)

Звідки діти принесли гриби? (Ліс)

З чого виготовляють сир і сметану? (Молоко)

До чого пристосувались кактуси? (Спека)

ПІДСУМОК УРОКУ

Вправа «Незакінчене речення»

Я навчився (лась)...

Я запам’ятав (ла)...

Я вмію...

Гра «Упіймай іменник у множині»

Промінь лягає на трави,

Лукам навіє тепла.

Осінь стрічки золотаві

В коси дерев запліта.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 169 (с. 76).

Урок 46. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ З МОВИ («Іменник»)

Мета: перевірити рівень сформованості знань учнів за темою «Іменник»; розвивати мислення школярів, увагу, самостійність; виховувати культуру оформлення письмових робіт.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ