Урок 18. Поширення речень словами та словосполученнями 4 страница

Порожня бочка гучить, а повна мовчить. (Бондар)

— Спробуйте поставити відгадки в родовий й орудний відмінки однини.

— Яких труднощів зазнали?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, як пишуться іменники чоловічого роду з основою на -ар, -яр в родовому й орудному відмінку однини.

СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Колективна аналітична робота за вправою 134 (с. 63)

Об’єднавшись у групи, учні розглядають таблицю.

З’ясовують, які закінчення мають іменники чоловічого роду з основою на -ар, -яр у родовому й орудному відмінку однини.

Ознайомлення з правилом (с. 63)

Робота за орфографічним словником (за вправою 135, с. 64)

Фізкультхвилинка

Щось не хочеться сидіти —

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки,

Всі зробіть чотири кроки.

Руки вгору підніміть,

А тепер їх опустіть.

Так повторим кілька раз.

За роботу — все гаразд.

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Самостійна робота за вправою 136 (с. 64)

Перевірка виконаної роботи

Гра «Я — тобі, ти — мені»

Учитель називає іменник, а учень ставить його в орудний відмінок однини. Учень, плащ, авіатор, водій, слюсар, камінь, лікар, край, директор.

Робота в парах. Складання діалогу

— Які професії ти знаєш?

— Яка професія тобі подобається?

— Що ти можеш про неї розповісти?

— Ким ти мрієш стати?

— Яка професія у твоєї мами?

— Ким працює тато?

ПІДСУМОК УРОКУ

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Як слід перевіряти правопис закінчень іменників чоловічого роду з основою на -ар, -яр?

— Що найбільше сподобалося на уроці?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 137 (с. 64).

Урок 38. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ — НАЗВ ІСТОТ У ДАВАЛЬНОМУ ТА МІСЦЕВОМУ ВІДМІНКАХ ОДНИНИ

Мета: ознайомити учнів з особливостями відмінювання іменників чоловічого роду в давальному та місцевому відмінках однини; формувати вміння й навички доцільно використовувати у мовленні знання про правопис цих іменників у давальному та місцевому відмінках; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання (вправа 137, с. 64)

Перевірка складених речень.

Гра «Сито»

— Випишіть іменники чоловічого роду на -ар, -яр у стовпчик та поставте їх у родовому й орудному відмінках однини.

Лаком і фарбою

Пахне маляр.

Глиною — муляр,

Замазкою — скляр.

Учитель, лікар чи геолог,

Письменник, слюсар чи кресляр —

Всі називають головною

Одну професію — школяр!

Взаємоперевірка робіт за орфографічним словником.

Каліграфічна хвилинка

— Запишіть каліграфічно.

І барвінком, і рутою,

і рястом квітчає

весна землю, мов дівчину,

в зеленому гаю.

— Підкресліть іменники в орудному відмінку однини.

— Випишіть слова, у яких звуків більше, ніж букв.

— Складіть до них звукові схеми.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми розглянемо нову мовну закономірність, якою, на жаль, не всі вміють користуватися. Знання цієї закономірності робить наше мовлення різноманітнішим, милозвучнішим. А розглянемо ми відмінювання іменників чоловічого роду — назв істот у давальному та місцевому відмінках однини.

СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Спостереження над мовним матеріалом (вправа 138, с. 64)

Розглядання таблиці

— На основі власних спостережень спробуйте з’ясувати, які закінчення мають іменники чоловічого роду — назв істот у давальному та місцевому відмінках однини.

Ознайомлення з правилом (с. 65)

Первинне закріплення (вправа 139, с. 65)

Читання слів «ланцюжком».

Вибіркове списування за завданням підручника.

Словникова скарбничка

Інженер — спеціаліст із вищою технічною освітою. Слово запозичене з французької мови, утворене від латинського слова engenium — здатність, винахідливість.

Інженер-механік. Інженер-електрик. Військовий інженер.

— Утворіть словосполучення.

(Розумний, грамотний, веселий, вимогливий, талановитий, ведучий, молодий, майбутній)

— Запишіть речення.

Мій тато працює інженером на заводі.

— Підкресліть головні і другорядні члени речення.

Фізкультхвилинка

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Виконання вправи 140 (с. 65)

Ознайомлення з текстом, з’ясування значення невідомих слів.

Списування другого абзацу з коментуванням.

Цікаво знати!

— Запишіть подані словосполучення у давальному відмінку однини. Зразок: тренер Федір Михайлович — тренерові Федору Михайловичу, тренеру Федорові Михайловичу; брат Ігор — брату Ігореві або братові Ігорю.

Учитель Дмитро Григорович —...

Добродій Іванюк —...

Брат Роман —...

Учень Петренко —...

Поет Іван Франко —...

Висновок. Якщо у мовленні збігаються два іменники чоловічого роду — назви істот у давальному та місцевому відмінках однини, їх слід уживати з різними закінченнями.

Гра «Редактор»

— Визначте групу іменників, що правильно вжиті у давальному відмінку однини.

а) Директорем, другом, князем;

б) директореві, другу, князєві;

в) директорові, другові, князеві.

— Визначте групу іменників, що правильно вжиті у місцевому відмінку однини.

а) Хлопцем, каменем, батьком;

б) на хлопцєві, на каменю, на батьку;

в) на хлопцеві, на камені, на батькові.

ПІДСУМОК УРОКУ

— Що вчилися робити на уроці?

— Які закінчення мають іменники чоловічого роду в давальному та місцевому відмінках однини?

— Під час виконання яких завдань у вас виникли труднощі?

— Як училися їх долати?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 141 (с. 65).

Урок 39. ВІДМІНКОВІ ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ СЕРЕДНЬОГО РОДУ В ОДНИНІ

Мета: ознайомити учнів з особливостями відмінювання іменників середнього роду в однині; формувати вміння й навички доцільного використання у мовленні знань про правопис цих іменників; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно усміхніться!

Пролунав уже дзвінок —

Починаємо урок.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 141, с. 65)

Фронтальна перевірка виконаного завдання.

2. Поетична хвилинка

В хату з магазину

Я приніс торбину,

А торбина дуже свіжа,

Дам я мамі й татові,

І малому братові,

Дідові й бабусі,

І сестрі Катрусі.

— Визначте відмінок іменників чоловічого роду.

— Поясніть правопис закінчень у цих іменниках.

3. Каліграфічна хвилинка

Ми любим працю, любим мир, ми любимо Вітчизну.

— Яке це речення за метою висловлювання? за інтонацією?

— Поясніть розділові знаки в реченні.

— Визначте рід іменників.

— Доберіть синоніми до слова Вітчизна.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми розглянемо відмінювання іменників середнього роду в однині.

Спробуємо запам’ятати особливості правопису закінчень цих іменників, щоб завжди писати грамотно.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Спостереження над мовним матеріалом (вправа 142, с. 66)

За допомогою таблиці учні з’ясовують, які закінчення мають іменники середнього роду в однині.

2. Первинне закріплення

Відмінювання за допомогою таблиці іменників, поданих у вправі 142. Визначення закінчень.

3. Творча робота (вправа 144, с. 66)

• Утворення словосполучень з поданих слів.

• Визначення відмінка іменників.

4. Фізкультхвилинка

Щось стомилась наша спинка

І затерпли пальці.

Встанем, друзі, на хвилинку.

Скачем на скакалці.

Присідаєм і встаємо,

Пальцям працю ми даємо:

В кулачок і з кулачка,

Щоб була рука гнучка.

Трохи шию розім’яли

І за парти посідали.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Самостійна робота (вправа 143, с. 66)

2. Перевірка виконаної роботи

3. Усне відмінювання іменників дерево, сонце, намисто, серце

4. Письмо з коментуванням

— Спишіть, ставлячи іменники, подані у дужках, у давальному чи місцевому відмінку однини.

Дбалому (хом’як) зима не страшна.

Просо вітру боїться, а (дощ) кланяється.

Гарна дівчина, як калина (луг).

По (одяг) зустрічають, по (розум) проводжають.

— Поясніть зміст прислів’їв.

5. Гра «Я — тобі, ти — мені»

Учитель називає іменник, а учень ставить його в орудний відмінок однини. Учень, плащ, авіатор, водій, слюсар, лікар, край, директор.

6. Гра «Шифрувальники». Робота в парах

— Розшифруйте анаграми. Яке слово «зайве»?

итачянн —...

ичвельт —...

нозер —...

тожи —...

рилок —...

— Складіть речення з іменником середнього роду (за вибором).

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Що вчилися робити на уроці?

— Під час виконання яких завдань у вас виникли труднощі?

— Як училися їх долати?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 145 (с. 67).

Урок 40. УРОК РОЗВИТКУ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ. ВИБІРКОВИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ

Мета: вдосконалювати навички учнів переказувати текст; вчити записувати переказ тексту з елементами опису; розвивати усне і писемне мовлення; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати любов до природи, до пташок.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Пролунав дзвінок.

Починаємо урок.

Працюватимемо старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім дружнім класі

Діти — просто молодці.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

— Відгадайте загадку.

• Прилетіли гості,

Сіли на помості.

Без сокири, без лопати

Поробили собі хати. (Пташки)

— А яка пора року надворі?

— До чого готуються птахи?

— Які з птахів відлітають у теплі краї? (Учитель на дошці виставляє малюнки із зображенням різних птахів.)

— Чому більшість птахів відлетіла у вирій?

— Які птахи не відлетіли і чому?

— Ми, люди, живемо серед природи, постійно з нею спілкуємося. То бігаємо й граємося із собачкою, котиком, то виганяємо їх на вулицю, коли набридне. Спочатку дивуємося співу солов’я, а потім саджаємо його в клітку. Байдуже ламаємо гілку з дерева, оббиваємо цвіт яблуні... І ніколи не замислюємося, що все навколо нас живе, воно дихає, росте й по-своєму говорить. Цікаво, а що думають про нас, людей, горобчик, шпачок чи ворона? Або, наприклад, дикі гуси?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми ознайомимося із життям пташок з приходом холодів, навчимося переказувати текст з елементами опису. Будьте уважні, спостережливі. Розвивайте свою пам’ять, творчість. Успіхів вам!

Вправа «Очікування»

— Чого очікуєте від уроку?

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за малюнком до вправи 146 (с. 67)

— Розгляньте уважно малюнок.

— Кого ви бачите на малюнку?

— Куди збирається гуска, зображена на задньому плані малюнка?

— Чому ви так уважаєте?

— Опишіть птахів на передньому плані. Які вони?

— Чому гусак зажурився?

— Що ж насправді сталося з птахами, яка біда їх спіткала? Про це ми дізнаємося, прослухавши оповідання М. Вінграновського «Гусенятко».

2. Робота в «Зошиті з розвитку писемного мовлення»

3. Фізкультхвилинка

Стали, діти, біля парт.

Кожен з вас здоров’я варт.

Піднімайте руки вгору,

Сонце сили додасть хворим.

Присідайте до землі,

Будуть сили немалі.

А тепер взялись за руки,

Хай покинуть слабкість й муки.

Нам же далі працювати,

То й здоров’я треба мати.

4. Самостійна робота учнів

— Напишіть вибірковий переказ, використовуючи слова, що описують птахів.

5. Самоперевірка робіт

6. Колективне слухання та редагування кількох учнівських робіт

7. Хвилинка-цікавинка

Зграя гусей летить у вигляді клину. Така форма збільшує дальність перельоту зграї удвічі. Коли передній гусак утомлюється, інший гусак займає його місце.

Гуси мають сильну прихильність до інших у своїй групі. Якщо гусак захворів або поранений, декілька інших гусей може вийти з клину, щоб допомогти і захистити його.

Гуси обирають собі пару у віці трьох років. Якщо один із пари помирає, то гусак (гуска) тужить декілька років, перш ніж обрати нового партнера, або може навіть залишитися наодинці.

Гуска будує гніздо, зриваючи пір’їнки з тіла. Щоразу, коли вона покидає гніздо, маскує його гілками і листям. Упродовж цього часу гусак-самець стоятиме десь поблизу, щоб стежити за ним, але не занадто близько, щоб не видати розташування гнізда для хижаків.

Середня тривалість життя гусей складає близько 25 років.

Через добу після народження гусенята вже щосили плавають.

Один раз на рік у дорослих гусей починається лінька, і вони не в змозі літати 6 тижнів. На цей час вони оселяються біля водойм, щоб у разі небезпеки уплисти від хижака.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Гра «Назви птахів на Г»

Горобець, глухар, гуска, галка...

— Чого навчалися на уроці?

— Що нового дізналися?

— Що можемо пообіцяти птахам?

— Ось обіцянка поета:

Ніколи не зробимо шкоди

Ми пташці у ріднім краю.

Нехай заселяють природу —

Співають для нас у гаю.

Ми — друзі і вірні, і щирі,

Бо ми бережем повсякчас

Пташок, що літають у вирій,

І тих, що зимують у нас.

М. Стасюк

Урок 41. ЗМІНА ПРИГОЛОСНИХ [г], [к], [х] НА [з'], [ц'], [с'] ПЕРЕД ЗАКІНЧЕННЯМ -і В ІМЕННИКАХ РІЗНОГО РОДУ

Мета: ознайомити учнів із чергуванням кінцевих приголосних [г], [к], [х] на [з'], [ц'], [с'] перед закінченням -і в іменниках різного роду; формувати вміння й навички застосування правила для пояснення правопису іменників у давальному та місцевому відмінках однини; розвивати увагу, спостережливість; виховувати старанність.

Хід уроку

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання (вправа 145, с. 67)

— Зачитайте складені речення.

Взаємоперевірка робіт.

— Перевірте одне в одного правильність відмінювання слів листя, слово.

Каліграфічна хвилинка

— Запишіть каліграфічно, розкриваючи дужки.

(В) портфелі, (в) ночі, (в) ранці, (в) день, (в) зимку.

— Поясніть правопис записаних слів.

— Доберіть спільнокореневі слова до слова взимку.

Творча робота

— Утворіть словосполучення. Виділіть закінчення. Визначте відмінок іменників.

Пливти (море) —...

Захоплюватися (мистецтво) —...

Жити у (місто) —...

Стояти біля (вікно) —...

Радіти (життя) —...

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми поговоримо про зміну кінцевого приголосного перед закінченням -і в іменниках різного роду.

СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Аналітико-пошукова групова робота (за вправою 147, с. 67-68)

Ознайомлення учнів з таблицею

— Про що дізналися з таблиці?

— За власними спостереженнями сформулюйте правило про зміну кінцевих приголосних основи в іменниках різного роду в давальному і місцевому відмінках однини.

— Звірте свої висновки із правилом на с. 68.

Тренувальна вправа 148 (с. 68)

Читання іменників, поданих у підручнику

— Подані іменники поставте в давальному і місцевому відмінках однини.

— Підкресліть звуки, що чергуються.

Фізкультхвилинка

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Вузлики на пам'ять

— Вставте пропущені букви. Визначте відмінок іменників.

Як виконуєш завдання,

Не забудь про чергування:

Як поріг — то на поро..і,

Ну, а ріг — пиши на ро..і,

Коли вухо — то у ву..і,

А кожух — то на кожу..і,

Як урок — то на уро..і,

Око — порошинка в о..і.

Виразне читання вірша Алли Свашенко.

Колективне заучування вірша.

— Назвіть іменники в місцевому відмінку однини.

— Поясніть їх правопис.

— З одним із них складіть та запишіть речення.

Робота за вправою 149 (с. 68)

Учні читають текст, розкриваючи дужки.

— Які незрозумілі слова зустрілися вам у тексті?

Вибіркове списування речень з іменниками у дужках.

Робота з підкресленими іменниками за підручником.

Граматичний розбір першого й останнього речення.

(Цієї ночі нарешті випав сніг. Пухнасті красуні падають і обліплюють все навколо.)

— Назвіть однорідні члени речення в останньому реченні.

— Якою частиною мови вони виражені?

Вибірковий диктант

— Послухайте і відгадайте загадки.

— Запишіть іменники, у яких чергуються приголосні звуки. Підкресліть чергування.

Літом у шубі, зимою в шапці. (Дерево)

Коло бабусі сидить дід в кожусі, проти печі гріється, без водички миється. (Кішка)

Довгі ноги, довгий ніс,

По болоті ходить скрізь. (Лелека)

Два брати через гору живуть і ніколи один до одного в гості не ходять. (Очі)

Якби не було його, не сказав би нічого. (Язик)

Спритний майстер у стрибках:

На деревах, по гілках.

Вся руда, пухнастий хвіст,

Рідний дім для неї — ліс. (Білка)

У лісі зростав,

У столяра побував,

В кімнаті оселився,

Полотном укрився. (Стіл)

ПІДСУМОК УРОКУ

— Що цікавого дізналися на уроці?

— У яких відмінках іменників відбувається чергування кінцевого приголосного основи [г], [к], [х] на [з’], [ц’], [с’]?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 150 (с. 69).

Урок 42. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ ПРО ЗМІНУ ПРИГОЛОСНИХ В ІМЕННИКАХ

Мета: закріплювати вміння учнів змінювати у процесі словозміни іменників приголосні [г], [к], [х] перед -і на м'які [з'], [ц'], [с'], відображати ці звукові явища на письмі; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати культуру писемного мовлення.

Хід уроку

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Встали, діти, всі рівненько,

Посміхнулися гарненько.

Настрій на урок взяли

Й працювати почали.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання (вправа 150, с. 69)

Учні зачитують складені речення.

— Назвіть слова, у яких відбулося чергування приголосного у кінці основи.

Каліграфічна хвилинка

Пп пр пд пв лвр луч іл іч

попереду праворуч ліворуч

Добра слава мовчить, а лиха попереду біжить.

— Замініть одним словом.

З правого боку —... (праворуч). З лівого боку —... (ліворуч).

Гра «Редактор»

— Прочитайте. Слова, подані у дужках, запишіть у потрібному відмінку.

— Надпишіть рід, відмінок цих іменників.

На ткацькій (фабрика) нитки перетворюють на тканину, а на швейній — шиють одяг. Лариса чудово грає на (скрипка). Годівничку діти повісили на нижній (гілка). Мама купила (донечка) гарні черевички. Петрик налив (кішечка) молочка.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота за вправою 151 (с. 69)

Ознайомлення учнів з текстом.

Списування тексту з коментуванням правопису слів, поданих у дужках.

Вибіркове списування за вправою 152 (с. 69)

Слуга — слузі, аптека — аптеці, дорога — дорозі, муха — мусі, вухо — вусі, око — оці.

Варіант 1. Складіть і запишіть речення з іменником дорога.

Варіант 2. Складіть і запишіть речення з іменником мудрість.

Робота над фразеологізмами (вправа 153, с. 70)

Учні читають фразеологізми та пояснюють їх значення.

Давати зелену вулицю — без перешкод пропускати що-небудь.

Крутитися, як муха в окропі — бути дуже зайнятим, заклопотаним.

І вухом не веде — не звертати жодної уваги.

Шукати голку в сіні — шукати те, що неможливо знайти.

Потрібен, як собаці п’ята нога — щось зайве.

Ховати голову в пісок — уникати небезпеки, тікати від неї.

— Назвіть іменники, у яких відбувається чергування приголосних у кінці основи.

— Випишіть фразеологізми з цими іменниками.

(Крутитися, як муха в окропі; і вухом не веде; шукати голку в сіні; потрібен, як собаці п’ята нога.)

Фізкультхвилинка

Осінній дощик крапотить,

Листок від холоду тремтить.

Краплина вдарила важка

І відірвала геть листка.

І закружлявся він в падінні.

Оглянув барви всі осінні,

Над ставом трішки покружляв —

Де впасти, місце вибирав.

Та часу мало мав листок,

То й ліг в травичку під дубок.

Лежать там буде до весни

І бачити солодкі сни.

Гра «Хто швидше?»

— Вставте пропущені букви.

У ву..і, в моло..і, на яблу..і, на поро..і, у кожу..і, у барло..і, на лу..і.

Самостійна робота

— Спишіть речення, розкриваючи дужки.

— Виділіть закінчення. Поясніть їх правопис.

За (гай) в’ється річечка.

Під (кущ) сидів їжак.

На полі пахло (чебрець) та (полин).

Ластівка низько літає перед (дощ).

Вранці всі дерева були вкриті (іній).

Гра «Утвори нове слово»

Зразок: М’ясо — рубати — м’ясорубка.

Хліб — різати —...

Сіно — косити —...

Мило — варити —...

Миша — ловити —...

Перо — чистити —...

ПІДСУМОК УРОКУ

— Що повторили на уроці?

— Де стануть у пригоді знання про зміну приголосних перед закінченням -і в іменниках різного роду?

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 154 (с. 70).

Урок 43. ВИЗНАЧЕННЯ РОДУ, ЧИСЛА, ВІДМІНКА ІМЕННИКІВ. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. АУДІЮВАННЯ

Мета: формувати вміння учнів визначати рід, число, відмінок іменників; перевірити аудіативні навички школярів; розвивати пам'ять, увагу; виховувати старанність.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 110)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

IV. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. АУДІЮВАННЯ

ВЕДМІДЬ І ПАВУЧОК

Одного разу після довгої мандрівки лісом ведмідь заліз у свій барліг і глибоко заснув. А коли прокинувся, то побачив, що по його лапі повзе павучок.

— Що це ти собі надумав? По мені, ведмедеві, лазити?! — роздратовано пробурмотів ведмідь. Розсердився на павучка і хотів його вбити.

Що міг удіяти маленький павучок проти такого велетня?

— Даруйте, дядьку, я більше не буду, — почав благати павучок ведмедя.— Відпустіть мене, я вам ще в пригоді стану.

— Чим же ти, дрібното, можеш мені послужити? — здивувався старий ведмідь.— Яка може бути з тебе поміч?

Але все-таки пожалів малого і відпустив.

Через деякий час до лісу прийшли мисливці. Ходять, блукають у лісній гущавині то в один бік, то в другий, а дичини нема. Хотіли вже додому повертатися, несподівано натрапили на сліди ведмедя і почали за ним ганятися. Бідний ведмідь не знав куди подітися, щоб урятуватися від мисливців. Ось-ось виб’ється із сил, як раптом угледів під величезною скелею яму і скочив туди.

Павучок це бачив і одразу про все здогадався. Поліз скоренько до тієї ями і швидко обснував її густою павутиною. Потім став чекати, що буде далі. Посидів трохи, аж тут біжать мисливці. Прибігли й стали неподалік від скелі.

— А може наш бурмило сидить у тій ямі, що під скелею? — сказав один з мисливців.

— Туди він не міг залізти, — озвався другий мисливець.— Хіба ти не бачиш — там повно павутиння. Якби ведмідь заліз туди, то павутиння порвав би. Хіба не так?

— Це правда! — підтвердили інші мисливці.

Постояли, покрутилися та й пішли далі.

А старий бурмило сидить собі тихенько у тій ямі й від страху ані живий ані мертвий. Так злякався, бідолаха, що не смів навіть поворухнутися. І сидів там довго-довго. А врешті вирішив визирнути — подивитися, чи нема якоїсь небезпеки.

Лізе ведмідь з тієї ями й очам своїм не вірить — яма поснована густим павутинням, а павучок гойдається на ньому і сміється.

— Бачите, дядьку, — озвався він до ведмедя, — якби не моє павутиння, то вас давно не було б на світі. Ви мене тоді пожаліли, то і я вас пожалів. Як кажуть: «Старе добро не забувається».