Урок 18. Поширення речень словами та словосполученнями 2 страница

III. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

— Сьогодні ми будемо працювати з деформованим текстом. Пригадайте і поясніть, який текст називається деформованим. (Текст, у якому порушено зв’язок речень, зміст.)

1. РОБОТА З МОВНИМ МАТЕРІАЛОМ

2. Робота за підручником

— Розгляньте малюнки до вправи 87 (с. 43).

— Хто на них зображений?

— Розташуйте малюнки в такій послідовності, щоб вийшов текст.

Учні розташовують малюнки в потрібній послідовності.

— Про що ви дізналися?

— Яка мета тексту?

— Який це текст?

— Який заголовок можна дібрати?

— Чого навчив вас текст?

— Які добрі вчинки робили ви?

— Як можна продовжити цей текст?

2. Робота в «Зошиті з розвитку писемного мовлення»

3. Фізкультхвилинка

Із-за парт всі миттю встали,

Гарно спинки підрівняли.

Вгору тягнемось усі,

Мов трава в дрібній росі.

Потім легко всі присіли,

Наче ноги заболіли.

Потім встали, руки в боки

І зробили два підскоки.

Каблучками цок-цок

І продовжим знов урок.

7. Самостійна робота учнів

— Упорядкуйте текст за послідовністю подій та запишіть удосконалений текст у зошити.

5. Самоперевірка робіт

6. Колективне слухання та редагування кількох учнівських робіт

7. ПІДСУМОК УРОКУ

— Чого навчалися на уроці?

— Які вправи вам найбільше сподобалися?

— Яке завдання здалося найскладнішим?

ДОДАТОК ДО УРОКУ 35

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 125, с. 59)

2. Робота над прислів'ями

— Відновіть і поясніть зміст прислів’їв.

— Спишіть прислів’я, підкресліть іменники жіночого роду в Р. в. однини.

— Які закінчення мають іменники жіночого роду на -а, -я в Р. в. однини?

— У яких випадках дані іменники мають закінчення -і, а в яких — закінчення -и?

3. Каліграфічна хвилинка

Шш Шш ше рен га шеренга

— Поясніть значення слова шеренга. (Група людей, які стоять на одній лінії з поверненими в один бік обличчями.)

— На якому уроці діти шикуються у шеренгу?

— Допишіть словосполучення, змінюючи слово шеренга.

Стати в..., вийти з..., крокувати в..., командувати..., обійти..., зупинитися біля...

8. Вправа «Порівняйте закінчення»

— Утворіть словосполучення.

Міркувати над (задача); жити з (надія); іти (межа); стояти під (верба).

— Визначте відмінок іменників.

— Виділіть закінчення іменників.

— Що ви помітили? (Всі іменники стоять в орудному відмінку, але закінчення мають різні.)

Урок 25. БУДОВА СЛОВА. СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ СЛОВА. ФОРМИ СЛОВА

Мета: узагальнити знання учнів про морфемну будову слова; розвивати вміння знаходити основу та закінчення у слові, поданому в кількох граматичних формах, корінь у ряду поданих спільнокореневих слів; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 32)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми продовжимо подорож країною Слова, але навідаємося до міста під назвою Будова слова. Повторимо, з яких частин може складатися слово, як називаються ці частини, будемо знаходити і визначати їх у словах; навчимося розрізняти спільнокореневі слова і форми одного й того самого слова.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Колективне виконання вправи 88 (с. 44)

• Ознайомлення із текстом скоромовки.

• Списування тексту з граматичним завданням.

• Знаходження спільнокореневих слів.

2. Робота за вправою 89 (с. 44)

• Читання і переказ казки учнями.

• Розвиток мовлення.

Складання кінцівки за поданими прислів’ями.

• Списування виділених слів із завданням.

Спільнокореневі слова: кістку, кісточку.

Форми слова: кістку, кістки.

3. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 44)

4. Зупинка для допитливих

— Чи всі колонки слів можна назвати спільнокореневими? Чому? Доведіть свою думку.

Сад

Вода

Літак

садок

водичка

літака

садівник

водяний

літаком

насадка

підводний

у літаку

(У першій колонці не всі слова об’єднані за основним лексичним значенням: «зайве» слово «насадка»;

у другій колонці всі слова є спільнокореневими;

у третій колонці ми спостерігаємо тільки зміну форми одного й того самого слова; ці слова не є спільнокореневими.)

5. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Коментоване виконання вправи 90 (с. 45)

• Читання слів «ланцюжком».

• Розподіл слів за групами, поданим у другому завданні вправи.

• Розбір за будовою спільнокореневих слів.

— Яка частина є обов’язковою в основі?

— Доведіть, що за допомогою префіксів і суфіксів творяться нові слова.

ПАМ’ЯТКА «РОЗБІР СЛОВА ЗА БУДОВОЮ»

1. Прочитайте слово. До якої частини мови воно належить, що означає?

2. Змініть слово за відмінками і визначте у ньому закінчення.

3. Визначте основу слова (це частина слова без закінчення).

4. Доберіть до слова 2-3 споріднених слова і визначте корінь.

5. Назвіть префікс, суфікс, якщо вони є.

2. Робота за вправою 91 (с. 45)

• Мовчазне читання тексту учнями.

• Списування із завданням.

— Поясніть правопис слів з пропущеними буквами.

— Як ви розумієте значення слова пуд?

• Складання графічних схем підкреслених речень.

Трудяться вони тут і мед носять пудами.

Ходить дядько серед вуликів і щось намовляє бджолярам.

— Назвіть однорідні члени в цих реченнях.

— Якою частиною мови вони виражені? Чим з’єднані в реченні?

• Виписування споріднених слів, позначення в дужках форм цих слів. Бджолята (бджолятам), бджіл (бджоли), бджолину (бджолиної), бджоляній.

3. Гра «Хто швидше?»

— Запишіть по два слова, які відповідають поданим схемам.

4. Перевірка виконаної роботи

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

— З яких частин складається слово?

— Як визначити в слові закінчення й основу?

— Що називається коренем? Як його знайти?

— За допомогою чого утворюються нові слова?

— Чи будуть спільнокореневими слова дуб, дубом, на дубі?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 92 (с. 46).

Урок 26. ЧАСТИНИ МОВИ. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Мета: відновити і закріпити знання учнів про слова — назви предметів, ознак, дій; повторити поняття «частини мови», «іменник», «прикметник», «дієслово»; формувати вміння розрізняти частини мови за питаннями, відрізняти їх від службових слів, правильно вживати у мовленні; розвивати вміння аналізувати, систематизувати мовні явища; виховувати інтерес до вивчення мови.

Хід уроку

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 42)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми здійснимо подорож до країни Морфології, у якій мешкають різні частини мови.

Пригадаємо вивчені у третьому класі частини мови, будемо вчитися розрізняти їх за питаннями, відрізняти їх від службових слів, правильно вживати у мовленні.

СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота за таблицею

— Назвіть частини мови, які є самостійними.

— Що називається іменником? прикметником? дієсловом?

— Чим самостійні частини мови відрізняються від службових?

Письмо з коментуванням (вправа 93, с. 46)

Мовчазне читання тексту учнями

— Що цікавого дізналися з тексту?

— Спробуйте його переказати.

— Запишіть у зошити слова у три колонки, згрупувавши їх за частинами мови.

Висновок. Кожне слово належить до певної частини мови.

Словникова робота

Шарада

1-й склад — назва третього місяця весни (тра);

1-ша буква з назви природного супутника землі (м);

буква, що позначає дзвінкий приголосний, який чергується з [у] за вимогами милозвучності нашої мови (в);

вигук, що передається двома буквами і вживається, здебільшого, для виявлення переляку, несподіванки, болю (ай). (Трамвай)

— Знайдіть у тексті вправи 93 (с. 46) словосполучення іменника трамвай з прикметником, дієсловом.

— Коли подорожував трамвай з Подолу у Дарницю? (Щоденно)

— Як ви розумієте значення цього слова? (Кожного дня)

Фізкультхвилинка

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Самостійна робота за вправою 94 (с. 46-47)

Учні записують перший і другий абзаци тексту, пояснюють правопис не з дієсловами.

Колективне виконання вправи 95 (с. 47)

Робота з деформованим текстом

— Із слів кожного рядка складіть речення.

Відлітають, журавлі, ключем.

Річки, ключем, біля, б’є, джерела, із, вода.

Зима, лиха, а, сховається, сонечко, прогляне.

— Поясніть значення виділених слів.

— У другому і третьому реченнях назвіть слова, до яких не можна поставити питання.

— Як називаються ці слова?

— Яку роль у реченні вони виконують?

Робота в парах

— Доберіть спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови.

Білизна —...,...

зима —...,...

радість —...,...

мороз —...,...

шум —...,...

праця —...,...

ПІДСУМОК УРОКУ

— Чого навчилися на уроці?

— Як дізнатися, до якої частини мови належить те чи інше слово?

— До яких слів не можна поставити питання?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 96 (с. 47).

Урок 27. ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Мета: актуалізувати знання учнів про іменник, його значення, граматичні ознаки; розвивати вміння знаходити іменник у тексті серед інших частин мови; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід уроку

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 42)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми пригадаємо, що нам відомо про іменник; розширимо свої знання про лексичне значення іменника.

СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Колективна робота над вправою 97 (с. 48)

Виразне читання вірша

— Які з іменників належать до істот, а які — до неістот?

— Запишіть їх у дві колонки.

(Хто?) донечко, котик.

(Що?) ранком, вікно, ганку, сніг, очі, вуха, іній, трамвайчик.

— Наведіть власні приклади.

Вибіркове списування (вправа 98, с. 48)

Читання тексту, з’ясування значень невідомих слів.

— Про кого йдеться в тексті?

— Куди любив ходити Томаш?

— За чим він спостерігав?

— З якою метою він це робив?

Вибіркове списування за завданням підручника.

— Що ви знаєте про правопис власних іменників?

— До назви кожної країни пишіть назву її столиці. (Чехія — Прага, Словаччина — Братислава, Польща — Варшава, Франція — Париж, Болгарія — Софія.)

Робота в парах. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 49)

Учні читають правило і ставлять одне одному запитання за його змістом.

— Наведіть власні приклади іменників.

— Що у науці про мову називають предметом?

Підказка. Читай уважно додатковий теоретичний матеріал на с. 49 унизу сторінки.

Гра «Хто швидше?»

— До кожної групи доберіть по 3-4 іменники.

Дівчата:

Назви явищ природи:...

Перелітні птахи:...

Хлопці:

Назви знарядь праці:...

Свійські тварини:...

Фізкультхвилинка

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Уточнення предметності іменника

— Наведіть приклади іменників, що означають назви предметів, які можна побачити, почути, до яких можна доторкнутися.

— А які іменники означають те, про що можна лише подумати? (Радість, сум, сміливість, біль, холод, любов)

— Яке питання можна поставити до цих іменників? (Що?)

Висновок. До іменників належать слова, які мають абстрактне значення і відповідають на питання що?.

Робота за вправою 99 (с. 49)

Читання іменників «ланцюжком».

Виписування іменників за групами.

(Назви конкретних предметів: телефон, сніг, дерево, книжка, кілометр.

Почуття: сум, біль, радість, жаль, плач.

Назви простору: височінь, безмежність, широчінь.)

Словникова робота

Кк клі кло кт кре кілометр

Кілометр — це тисяча метрів.

— Утворіть словосполучення з числівниками 7, 4, 1, 90.

— Поясніть, як ви розумієте значення слова телефон.

— Поясніть, коли так кажуть.

Зіпсований телефон довго говорити по телефону.

Висіти на телефоні неправдиві повідомлення.

— У чому полягає різниця між предметом і словом?

— Порівняйте характеристику предмета телефон та характеристику слова, яке називає цей предмет.

Висновок. Коли ми даємо характеристику предмету, то розповідаємо про його форму, розміри, матеріал, з якого він виготовлений, яке має призначення.

Коли ми даємо характеристику слову, то розповідаємо про кількість звуків і букв у слові, до якої частини мови належить це слово, які граматичні ознаки (рід, число, відмінок, член речення) має.

ПІДСУМОК УРОКУ

— Яку частину мови пригадали на уроці?

— Що називається іменником?

— Як поділяються іменники за значенням?

— З якою метою предметові надається власна назва?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 100 (с. 49); вивчити правило (с. 49).

Урок 28. ІМЕННИКИ-СИНОНІМИ, ІМЕННИКИ-АНТОНІМИ, БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ІМЕННИКІВ

Мета: актуалізувати знання учнів про іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначність окремих іменників; розвивати вміння вибирати з ряду синонімів іменники, які відповідають змісту висловлювання; збагачувати мовлення школярів; виховувати старанність.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 100, с. 49)

— Поясніть лексичне значення виписаних слів.

Вугілля — чорний предмет, що походить з дерева.

Потяги — поїзди із багатьох вагонів.

Пасажири — люди, які здійснюють поїздку різними видами транспорту.

— Назвіть граматичні ознаки цих слів.

Кілька учнів біля дошки виконують звуко-буквений аналіз виділених слів.

2. Каліграфічна хвилинка

Пп Пп Пп пп ор портрет

— Утворіть словосполучення.

Гра «Сито»

— Доберіть з довідки слова та запишіть речення.

Портрет пише...

Море малює...

Пейзажист передає красу природи у...

(Шофер, портретист, моряк, пекар, мореніст, піаніст, пейзаж)

3. Вправа «Незакінчене речення»

День — ніч — це іменники-... (антоніми).

Горизонт, виднокіл, обрій — це іменники-... (синоніми).

Ніс човна. Кирпатий ніс. Ніс — це... іменник. (Багатозначний)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися добирати іменники-антоніми, іменники-синоніми, поговоримо про багатозначність деяких іменників, будемо вчитися визначати пряме й переносне значення іменників.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Пояснювальний диктант за вправою 101 (с. 50)

Читання слів «ланцюжком»

— Запишіть під диктування виділені іменники.

— Доберіть до них антоніми, наприклад: війна — мир, герой — зрадник і т. ін.

— Які з поданих іменників називають конкретні дії?

2. Роль антонімів у тексті

— Прочитайте з дошки прислів’я та приказки. Поясніть їх значення.

Вчення світ, а невчення — тьма. Правда кривду переважить. Незнайко на

печі лежить, а Знайко по дорозі біжить. Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться. Праця людину годує, а лінь марнує.

— Який ми можемо зробити висновок про роль антонімів у реченнях? (Вони допомагають увиразнити мовлення, точно висловити свою думку або загострити увагу на чомусь особливому, дають можливість яскравіше виразити протилежні явища.)

3. Іменники-синоніми (вправа 102, с. 50)

• Читання учнями поданих слів.

• Добирання іменників-синонімів з довідки.

Бажання, хотіння, забаганка. Базіка, пустомеля, пустодзвін. Квартира, помешкання, оселя.

Колір, барва, фарба. Маля, немовля, малюк. Мир, спокій, злагода.

— Пригадаймо, що таке синоніми? (Синоніми — це слова, однакові або близькі за значенням, але різні за звучанням і написанням.)

— Яку роль відіграють у мовленні іменники-синоніми?

4. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 50)

5. Багатозначність іменника (вправа 103, с. 50-51)

• Ознайомлення учнів з текстом.

— Що цікавого дізналися з тексту?

• Добирання слів з переносним значенням.

— Прочитайте виділені слова.

Учні добирають до цих слів слова з довідки та записують у зошити.

6. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Робота в групах

— Поєднайте слова перо, ключ, бік, лінійка з іншими словами таким чином, щоб показати їх багатозначність.

— Як слова стають багатозначними? (Можна доповнювати існуючі слова новими значеннями.)

2. Вибіркове списування

— Прочитайте речення. З поданих у дужках синонімів виберіть потрібне за змістом слово та запишіть з ним речення.

Переді мною розкинулось широке (лан, поле, нива). Я відчув (запахи, аромати, пахощі) стиглого жита. Весела пісня жайворонка линула у (височині, висоті, небесах).

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Які іменники урізноманітнюють, увиразнюють наше мовлення? (Чим більше людина в мовленні використовує синонімів, антонімів, слів упереносному значенні, тим мовлення стає милозвучнішим, багатограннішим.)

— Яким іменником ви охарактеризуєте урок?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 104 (с. 51).

Урок 29. РІД ІМЕННИКІВ

Мета: актуалізувати знання учнів про рід іменників; удосконалювати вміння визначати рід іменників; збагачувати словниковий запас; виховувати старанність у вивченні мови.

Хід уроку

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання (вправа 104, с. 51)

— Прочитайте прислів’я.

— Назвіть іменники-антоніми.

— Які синоніми дібрали до підкреслених слів?

Шана, повага, признання, увага.

Кривда, неправда, омана, фальш, несправедливість, брехня, образа.

Робота в групах

1-ша група Дібрати антоніми.

Цукор, верх, холод, важкість, смуток, слабкість.

2-га група

Дібрати синонімічний ряд.

Хоробрість,...

Самостійна робота (на картках)

Варіант 1

Замінити словосполучення найбільш влучним іменником-синонімом.

Восени падає листя —

Сильний дощ —

Дрібний осінній дощ —

Варіант 2

Вибрати найбільш влучне слово із синонімічного ряду іменників: корм, страва, їжа, пожива.

Восени люди заготовляють для тварин...

Комахи під корою дерев знаходять...

У дорогу турист узяв із собою...

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми пригадаємо, як визначити рід іменників.

СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота за таблицею

Чоловічий рід

Жіночий рід

Середній рід

він, мій, цей

батько, кінь, пенал

вона, моя, ця

собака, піч, робота

воно, моє, це

поле, вікно, село

— Який рід можуть мати іменники?

— Наведіть власні приклади.

— Чи можуть іменники змінюватися за родами? Обґрунтуйте свою думку.

— Як визначити рід іменників?

Колективне виконання вправи 105 (с. 51)

Ознайомлення з текстом вправи, з’ясування значення незрозумілих слів.

Письмо з коментуванням.

Учні записують підкреслені іменники у зошити та визначають їх рід.

Словникова скарбничка

Щщ що од ид ин он щогодини

— Позначте будову спільнокореневих слів.

Година, годинник, годинникар, погодинний.

Фізкультхвилинка

Зупинимо навчання час.

Фізкультпауза у нас.

Руки, наче крила в птаха,

Що летить, не знає страху.

Вгору-вниз їх підіймаю

І доверху підлітаю.

А тепер — метелик я,

Рух дає мені життя.

До плечей згорну я руки,

Колові зроблю я рухи.

А голівкою покрутим —

Небезпек не має бути.

Якщо поруч небезпека, —

Геть втікаємо далеко.

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Робота за вправою 106 (с. 52)

Читання слів, поданих у вправі.

Зміна форми іменників за питаннями.

— З якою метою ми ставимо іменники у форму називного відмінка? (Щоб швидко і легко визначити рід іменника.)

Самостійна робота.

— Запишіть іменники у три колонки за родами.

Перевірка виконаної роботи.

Складання речень з підкресленими іменниками.

1- й ряд — з іменником яблунею;

2- й ряд — з іменником Катрусею;

3- й ряд — з іменником землі.

Списування з граматичним завданням (вправа 107, с. 52)

Робота в парах

— Утворіть від слів іменники жіночого та середнього роду за зразком. Зразок. Слон — слониха, слоненя.

Кіт —

Лев —

Кріль —

Лис —

Вовк —

Гусак —

ПІДСУМОК УРОКУ

— Що повторили на уроці?

— Як визначити рід іменника?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 108 (с. 52).

Урок 30. ЗМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЗА ЧИСЛАМИ

Мета: вдосконалювати вміння учнів визначати рід і число іменників, змінювати іменники за числами; розвивати мовлення школярів; виховувати пильність у поводженні з вогнем.

Хід уроку

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання (вправа 108, с. 52)

Перевірка складених текстів.

— Назвіть іменники середнього роду.

Пояснювальний диктант

СІРНИКИ — НЕ ІГРАШКА

Одного разу захотілося хлопчикові погратися сірниками. Він запалив сірник і розгублено кинув його на підлогу. Почав горіти килим. З переляку хлопчик не знав, як учинити. Їдкий дим пішов з вікна. Це помітили сусіди. Вони поспішили на допомогу і викликали пожежників.

— Підкресліть іменники. Визначте їх рід.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми пригадаємо, як визначати число іменників, змінювати число іменників за змістом.

СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота за вправою 109 (с. 53)

Учні виразно читають вірш Н. Красоткіної та добирають до нього заголовок.

Визначення числа іменників.

Учитель повільно читає вірш, а учні виписують у дві колонки іменники: у першу записують іменники, які автор уживає в однині, а в другу — ті, що стоять у множині.

— Позначте закінчення іменників.

— Як можна визначити число іменників?

Звуко-буквений аналіз виділених слів.

— Пригадайте правило вживання апострофа.

Коментоване виконання вправи 110 (с. 53)

Ознайомлення учнів з текстом.

— До якого стилю належить поданий текст? (Науково-популярного)

— Які українські страви любите ви?

Списування тексту з коментуванням.

Визначення роду виділених іменників.

Вибірковий диктант

— Випишіть іменники, що вживаються лише у множині.

Автомобілі, граблі, валянки, вила, гирі, проводи, ворота, шахи, чергові, вершки, ножиці.

Фізкультхвилинка

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Гра «Ланцюжок»

— Відгадайте загадки. Визначте рід, число іменників-відгадок. Поясніть їх правопис.

Грають три команди. Кожна відгадує по одній загадці. Виграє команда, яка відгадала більше загадок.

Весь світ годую, а сама не їм. (Земля)

Зубів не має, а кусає. (Кропива)

Довгі вуха має, швидко в лісі стрибає. (Заєць)

У світі одна — всім потрібна вона. (Батьківщина)

Не золоте, а найдорожче. (Життя)

Як подивишся на нього,

Бачиш в нім себе самого

Отаким, яким буваєш.

Що це, друже? Відгадаєш? (Дзеркало)