Урок 18. Поширення речень словами та словосполученнями 1 страница

Мета: формувати вміння учнів поширювати речення словами і словосполученнями, складати речення за поданими схемами; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати культуру писемного мовлення.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

3. Перевірка домашнього завдання (вправа 62, с. 32)

Фронтальна перевірка складених розповідей.

2. Каліграфічна хвилинка

Дд дд до по об ба ач че ен ння

— Прочитайте і запишіть каліграфічно.

— Доберіть до поданого слова:

• синоніми (до зустрічі, бувай);
• антонім (привіт).

— Складіть з поданим словом речення, різні за метою висловлювання та інтонацією.

3. Вправа «Знаки загубилися»

— Прочитайте текст, розставляючи потрібні розділові знаки в кінці речень. Поясніть свій вибір.

Молода берізка вибігла на узлісся і зупинилася чого це вона так відірвалася від своїх подруг мабуть, зрозуміла, що тут більше простору і сонячного проміння ось чому вона і вища і кучерявіша від інших беріз рости, берізко, звеселяй землю своєю красою.

— Випишіть спонукальне речення.

— Підкресліть у ньому звертання. Поясніть розділові знаки.

— Які види речень за метою висловлювання ви ще знаєте?

— Наведіть власні приклади.

4. Фронтальне опитування

— З чого складається наше мовлення? (З речень)

— З чого складаються речення? (Зі слів)

— Що є граматичною основою речення?

— Які члени речення, крім головних, ви знаєте? (Другорядні члени речення)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми будемо поширювати речення за допомогою другорядних членів речення.

1. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

2. Робота за підручником

1) Вправа 63 (с. 32) (усно).

Учні читають текст і поширюють речення словами, поданими у завданні до вправи. (Осінній холодний дощ затарабанив у вікна вагона. Вони швидко миготять за вікном. Переді мною постало темно-синє небо із мерехтливими зірками.)

2) Вправа 64 (с. 32-33).

Коментоване списування тексту

У далеких краях гори вкриті веселими лісами. Вранішнє сонечко ніжно пестить усіх соньків. Тихі вечори приносять чарівну казку. У тій чудовій країні жила гарненька маленька дівчинка Марійка. Кожного ранку вона вибігала у садок. Там вона віталася з теплим сонечком і квітами.

Їй чемно відповідали голубі дзвіночки, червоні троянди, білі ромашки, рожеві мальви, помаранчеві нагідки. Вони дуже любили Марійку. Адже дівчинка доглядала їх і піклувалася про квіти.

2. Фізкультхвилинка

3. Творча робота

— Прочитайте віршовані рядки.

— Замість пропусків уставте порівняння, подані в дужках.

— Запишіть речення та визначте його граматичну основу. З листя падають росинки, ніби сонячні... (перлинки).

Роси падають на квіти і блищать, як... (самоцвіти).

На траві блищать росинки, мов сріблясті... (намистинки).

4. Виконання вправи 65 (с. 33)

• Читання учнями тексту «ланцюжком».
• Складання плану до тексту. Запис його на дошці.
• Переказ тексту за складеним планом.
• Усне складання словосполучень, визначення головного і залежного слова у словосполученні.

(Квіточка (яка?) красива; любив (кого?) принцесу; співав (кому?) Едельвейсці; пісень (яких?) чарівних; милувався (чим?) голосом.)

• Вибіркове списування з граматичним завданням (див. третє завдання до вправи).

5. Складання речень за поданими схемами

— Назвіть члени речення, що залежать від підмета. На які питання вони відповідають?

— Назвіть члени речення, що залежать від присудка. На які питання вони відповідають?

— Запишіть складені речення.

1. ПІДСУМОК УРОКУ

— З якою метою ми поширюємо речення словами і словосполученнями?

— Під час виконання яких завдань зазнали труднощів?

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 66 (с. 33).

Урок 19. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Мета: вчити учнів виявляти в реченні однорідні члени речення (головні та другорядні); розвивати вміння визначати однорідні члени речення і виконувати навчальні вправи із ними; розвивати увагу, мовлення школярів; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

3. Перевірка домашнього завдання (вправа 66, с. 33)

4. Каліграфічна хвилинка

Щщ Щщ Щщ що тиж ня щотижня

— Виконайте звуко-буквений аналіз цього слова.

— Розставте слова, які починаються складом що-, у певному порядку. Запишіть їх у зошити.

Щодня, щогодини, щотижня, щохвилини, щосекунди, щомісяця.

3. Робота з деформованим текстом

— Прочитайте.

— Запишіть речення в такому порядку, щоб утворився текст.

ХЛІБ

Потім зерно зібрали, змололи, тісто замісили — хліб спекли. (4) І лежить хліб — золотий, теплий, пахучий, руками роботящими подарований. (5)

Принесли хліб і на стіл поклали. (1)

Робочі руки зерно в ріллю посіяли. (3)

Лежить хлібина золота і ніби до сонця промовляє: любіть мене, шануйте мене, їжте та здоровими будьте. (2)

— Установіть зв’язок слів у реченні, що відповідає схемі (третє речення).

4. Постановка проблеми

— Ви вже знаєте, що у реченні є головні і другорядні члени речення. Всі вони важливі, бо кожен із них виконує свою роботу. Всі члени речення пов’язані між собою.

— Виявляється, у реченнях можуть бути однорідні члени.

— Замисліться над змістом слова «однорідні».

— Як ви розумієте поняття «однорідні члени речення»?

— Вони близькі чи далекі за своєю роботою в реченні?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми дізнаємося, які члени речення називають однорідними; будемо вчитися визначати їх на письмі та вимовляти з правильною інтонацією.

1. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

2. Робота за вправою 67 (с. 34)

• Читання і переказ поданого у вправі текста учнями.
• Вибіркове списування з граматичним завданням.
• Робота за схемою виділеного речення.
• Складання схем підкреслених речень.

2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 34)

3. Робота за вправою 68 (с. 35)

— Ви хочете дізнатися, чи зрубала лісничиха яблуню?

— Хто їй став на заваді?

— Для цього прочитаємо текст, поданий у вправі 68.

— Розкажіть, як далі розвивалися події.

— Випишіть із тексту речення з однорідними головними або однорідними другорядними членами речення.

— Яким членами речення є однорідні члени?

— З яким словом у реченні зв’язані?

— З якою інтонацією їх слід читати?

— Зверніть увагу на те, як позначається перелічування на письмі.

4. Фізкультхвилинка

5. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

6. Творчий диктант

В лісі росли берези, дуби,...

Повітря було чисте,...

А скільки під ногами грибів-боровиків,...

Весело співали дрозди,...

4. Самостійна робота (вправа 69, с. 35)

• Редагування учнями тексту за допомогою слів з довідки.
• Добирання заголовка до тексту.
• Списування з граматичним завданням.

5. Гра «Хто швидше?»

— Складіть і запишіть речення за моделлю.

Варіант 1. Хто?, хто?, хто?, хто? що роблять? де?

Варіант 2. Хто? що роблять?, що роблять?, що роблять? де?

1. ПІДСУМОК УРОКУ

— Що називають однорідними членами речення?

— Які члени речення можуть бути однорідними?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 70 (с. 36).

Урок 20. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ІНТОНАЦІЇ ПЕРЕЛІЧУВАННЯ ТА ПРОТИСТАВЛЕННЯ (кома, сполучники)

Мета: формувати в учнів поняття про сполучниковий зв'язок між однорідними членами речення; розвивати вміння інтонаційно правильно читати речення з однорідними членами речення, ставити розділові знаки на письмі; виховувати старанність.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Чути дзвоник голосистий,

Ллється голос його чистий.

Всіх скликає на урок

Цей чудовий наш дзвінок.

Ви спокійно всі сідайте,

Працювати починайте.

1. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

2. Перевірка домашнього завдання (вправа 70, с. 36)

— Прочитайте складені речення.

— Назвіть однорідні члени речення.

— Якими членами речення є однорідні члени речення?

2. Гра «Слово заміни — нове речення склади!»

— Прочитайте. Виділені слова замініть однорідними членами речення. Двоє дітей допомагають мамі у саду.

До вирію відлітають пташки.

Учні біля школи садили квіти.

— Запишіть і підкресліть однорідні члени речення із залежним словом.

— Які розділові знаки ви використали на письмі?

3. Каліграфічна хвилинка

в у на а за під але і й та

— Запишіть каліграфічно.

Вовк старіє, але не мудріє.

— Назвіть однорідні члени речення.

— До якого слова вони належать?

— За допомогою чого поєдналися однорідні члени речення?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми будемо вдосконалювати свої знання про однорідні члени речення. Дізнаємося, з якою інтонацією вони вимовляються і за допомогою яких розділових знаків та слів з’єднуються на письмі.

1. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

2. Гра «Я — дослідник» (вправа 71, с. 36)

Виразне читання тексту вправи та доповнення його однорідними членами речення

— Поспостерігайте, як поєднані однорідні члени в реченні.

— Чи завжди між однорідними членами речення стоять коми?

— Коли кома між однорідними членами речення не ставиться?

— Прочитайте речення, у якому однорідні члени слід читати з інтонацією протиставлення.

2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 37)

— З якою новою частиною мови ви ознайомилися? (Сполучник)

— Яку роботу виконують сполучники?

— Перед якими сполучниками кому не ставлять?

— А перед якими сполучниками кома ставиться завжди?

3. Вибіркове списування із завданням (вправа 72, с. 37)

— Поясніть значення слова бруслина.

4. Фізкультхвилинка

5. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

6. Самостійна робота (вправа 73, с. 37)

• Ознайомлення з текстом вправи.
• Письмове виконання завдання до вправи 73 (с. 38).
• Перевірка виконаної роботи.

— Прочитайте списані речення з правильною інтонацією.

— Поясніть уживання розділових знаків при однорідних членах речення.

2. Робота в парах

— Поєднайте словосполучення за допомогою сполучників а, але.

— Прочитайте складені прислів’я з правильною інтонацією. Поясніть їх зміст.

— Назвіть однорідні члени речення.

3. Вправа на увагу

— Прочитайте речення.

Птахи живуть у лісах, живуть на болотах, живуть в озерах. У південних країнах водяться гадюки, водяться кобри, водяться удави. Удави мешкають в Середній Азії, мешкають в Індії, мешкають у Південній Америці. Мавпи дуже бояться удавів, дуже бояться кобр, дуже бояться гадюк.

— Поміркуйте, які слова в реченні є «зайвими». Поясніть чому.

— Вилучте «зайві» слова та запишіть відредаговані речення.

Варіант 1 — 1, 2 речення;

Варіант 2 — 3, 4 речення.

— Підкресліть однорідні члени речення.

1. ПІДСУМОК УРОКУ

— Якими сполучниками з’єднуються однорідні члени речення?

— Перед якими сполучниками завжди ставиться кома?

— Чи ставиться кома перед сполучниками і, й, якщо вони з’єднують два однорідних члени речення?

— Чи ставиться кома перед сполучником і, якщо він з’єднує більше двох однорідних членів речення?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 74 (с. 38).



Урок 21. СКЛАДАННЯ РЕЧЕНЬ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

Мета: формувати в учнів уміння визначати однорідні члени речення із залежними від них словами; розвивати вміння будувати схеми речень за зразком, пояснювати вживання розділових знаків при однорідних членах речення; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

3. Перевірка домашнього завдання (вправа 74, с. 38)

— Прочитайте речення, назвіть у них однорідні члени.

— Уточніть, які це однорідні члени? (Однорідні підмети, однорідні присудки, однорідні другорядні члени речення)

— Які розділові знаки поставимо в реченнях з однорідними членами? Доведіть правильність вашого твердження.

2. Каліграфічна хвилинка

зз аа лл ее жж нн іі залежні слова

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

1. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

2. Визначення залежних слів при однорідних членах речення (вправа 75, с. 38)

• Читання тексту вправи, з’ясування правопису слів з пропущеними буквами.
• Списування першого абзацу із завданням.
• Робота з виділеним реченням.

— Назвіть однорідні члени речення у даному реченні. (Постало, виросло)

— Які це однорідні члени? (Однорідні присудки)

— Як називаються слова, що пов’язані з однорідними членами речення за допомогою питань? (Залежні слова)

Запам’ятайте! Залежні слова — не однорідні, бо зв’язані з різними словами.

• Вправляння у побудові схем речень другого абзацу.

6. Вибіркове списування (вправа 76, с. 39)

• Ознайомлення з текстом вправи.
• Вибіркове списування із завданням, поданим у підручнику.
• Добирання речення до схеми.

(Він уже вмився, причесався й тепер складав кубики.)

3. Фізкультхвилинка

4. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

5. Робота за вправою 77 (с. 39-40)

• Бесіда за змістом вправи.
• Виписування речень з однорідними членами.

Робота в парах

— Усно з’єднайте за допомогою сполучника і пари виділених речень в одне, утворивши речення з однорідними членами.

— Які зміни відбулися в реченнях?

7. Робота з деформованим текстом

— З кожної групи слів складіть і запишіть речення.

— Встановіть зв’язок слів в одному з речень за вибором.

Горах, корови, випасаються, у, вівці, кози.

Гаї, опустіли, поля, навкруги, ліси, долини.

Темні, і, оповили, хмари, небо, насунули.

3. Гра «Ми — творці». Робота в групах

— Складіть і запишіть речення з однорідними підметами.

Коропи, окуні, карасі.

Вовки, лисиці і зайці.

Книги, газети і журнали.

Сонце, повітря і вода.

— Складіть і запишіть речення з однорідними присудками.

Пишемо, читаємо і лічимо.

Прочитав, подумав і відповів.

В’яне, жовкне і обсипається.

Учиться і працює.

5. Гра «Ти — мені, я — тобі»

— Які ви знаєте речення за метою висловлювання та інтонацією?

— Що називається граматичною основою речення?

— За допомогою чого пов’язуються слова в реченні?

— Які члени речення називаються однорідними?

— Як пов’язуються між собою однорідні члени речення?

6. Складання сенкана

Однорідні члени.

Підмети, присудки, другорядні члени.

Називають, перелічують, виконують дію.

Однорідні члени поширюють речення.

1. ПІДСУМОК УРОКУ

— Що нового дізналися про однорідні члени речення?

— Чи змінюють залежні слова розділові знаки при однорідних членах речення?

— Чи є однорідними залежні слова, які вживаються при однорідних членах речення?

— Поширте однорідні члени речення залежними словами.

У лісі живуть... ведмеді,... білки,... лисиці.

На озері плавають... качки і... лебеді.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 78 (с. 40).

Урок 22. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ ПРИ ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ З МОВИ («Мова і мовлення». «Текст». «Речення»)

Мета: перевірити рівень сформованості знань учнів з вивчених тем; закріпити знання про однорідні члени речення; розвивати вміння поширювати однорідні члени залежними словами, складати речення за поданими схемами; виховувати культуру оформлення письмових робіт.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

3. Перевірка домашнього завдання (вправа 78, с. 40)

Фронтальна перевірка виконаного завдання.

2. Усне виконання вправи 80 (с. 41)

3. Гра «Ми — шукачі» (за вправою 79, с. 40)

— Які речення вправи відповідають поданим схемам?

(На березі потерпілі палили вогнища й готували їжу.

Після дощу порозпускалися дивні квіти, трави і дерева.)

— Доповніть останнє речення залежними словами.

4. Робота в групах (вправа 81, с. 41)

Верблюд мав колись гіллясті роги і густий довгий хвіст.

Якось він прийшов до річки й задивився у воду.

Раптом прибіг до нього олень.

— Назвіть однорідні члени в цих реченнях.

5. Фізкультхвилинка

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

1. IV. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

Варіант 1

1. Позначити правильну відповідь.

Яким має бути усне мовлення?

а) Грамотним, каліграфічним, охайним;

б) доброзичливим, культурним, виразним;

в) правильним, виразним, зрозумілим.

2. Позначити головну думку тексту.

ЇЖАЧОК

Через пеньки і колоди чимчикує їжачок. Тягає він у нору запашне листя. Стелить зимову постіль. До весняного сонечка проспить їжачок. І снитимуться йому лісові сни.

а) Описати зовнішність їжачка;

б) довести, що їжачок — це лісовий звірок;

в) розповісти, як їжачок готується до зимового сну.

3. Визначити тип речення за метою висловлювання.

Прилітайте, сизокрилі мої голуб’ята, із-за Дніпра широкого у степ погуляти.

а) Розповідне;

б) питальне;

в) спонукальне.

4. Обрати план до поданого тексту.

ХТО НАЙКРАЩИЙ МАЙСТЕР НА ЗЕМЛІ?

В одному селі в Україні дівчатам i жінкам захотілося показати свою майстерність. Домовилися, що кожна принесе найкраще, що вона зробила власноруч. Вишитий рушник, полотно, скатертину.

У неділю дівчата й жінки принесли безліч дивовижних речей. Але несподівано перемогла Марина. Вона привела п’ятирічного сина Петруся. А Петрусь приніс жайворонка, якого сам вирізав з дерева. Приклав Петрусь жайворонка до вуст — заспівала, защебетала пташка.

Кращий майстер на землі той, хто може виховувати розумну й добру людину. (За В. Сухомлинським)

а) План:

1) Яке змагання влаштували жінки?

2) Чому перемогла Марина?

3) Хто найкращий майстер на землі?

б) План:

1) Майстерність українських жінок.

2) Петрусь — переможець.

3) Майстер виховує добру людину.

в) План:

1) Речі, зроблені власноруч.

2) Петрусь допоміг мамі.

3) Розумну людину виховує справжній майстер.

5. Поєднати словосполучення за допомогою сполучників а, але.

Щебече, як соловейко, кусає, як гадюка.

Дивиться звисока, нікого не бачить.

6. Доповнити речення однорідними членами. Записати його.

Біля школи учні посадили...,...,....

7. Із наведених слів скласти і записати речення. Встановити зв’язок слів у цьому реченні.

ставом, верба, задумливу, Над, співала, пісню.

8. Побудувати міркування (6-8речень) за темою «Птахи — наші друзі». Варіант 2

9. Позначити правильну відповідь.

Яким має бути писемне мовлення?

а) Виразним; правильним, чітким, точним;

б) каліграфічним, грамотним, охайним, зрозумілим;

в) зрозумілим, ввічливим, каліграфічним, правильним.

2. Позначити головну думку тексту.

ДЖЕРЕЛЬЦЕ

Люблю розглядати лісове джерельце. Вода в ньому прозора-прозора. Дно застелене блакиттю неба. Водна гладь, як дзеркало. У синій глибині віддзеркалює віття верби.

а) Довести, що це лісове джерельце;

б) описати красу лісового джерельця;

в) розповісти про любов героя до джерельця.

3. Визначити тип речення за метою висловлювання.

Любіть Україну до свого загину,

Страждальницю-матір завжди ви любіть.

а) Розповідне;

б) питальне;

в) спонукальне.

4. Який із текстів відповідає поданому плану?

План

1) Шпак живе не лише у шпаківні.

2) Шпаки люблять старі ліси.

3) Багато шкідників винищують шпаки.

а) Шпак схожий на чорного дрозда, але строкатіший, пір’я в шпака блискуче, веселкою переливається!

Шпаки люблять старі ліси, де багато дуплястих дерев. У дуплах вони мостять гнізда.

Збирати їжу для пташенят шпаки летять на поля, на городи й луки.

б) Усі звикли, що шпак біля людини, в шпаківні, живе. Але так буває не завжди.

Шпаки люблять старі ліси, де багато дуплястих дерев. У дуплах вони й мостять гнізда. Важко до такого гнізда дістатися ворогові: спробуй утриматися на гладенькому товстому стовбурі.

в) Усі звикли, що шпак біля людини, в шпаківні, живе. Але так буває не завжди.

Шпаки люблять старі ліси, де багато дуплястих дерев. У дуплах вони й мостять гнізда.

Збирати їжу для пташенят шпаки летять на поля, на городи й луки. Багато винищують вони комах, личинок, гусені.

5. Поєднати словосполучення за допомогою сполучників а, але.

Лисиця спить, курей бачить.

В душу в’ється, в кишеню лізе.

6. Доповнити речення однорідними членами. Записати його.

У дідусевому садку доспіли...,...,....

7. Із наведених слів складіть і запишіть речення. Встановіть зв’язок слів у цьому реченні.

Вербові, річкою, срібляться, над, котики.

8. Побудувати міркування (6-8 речень) за темою «Яку користь маємо ми з книг?».

9. ПІДСУМОК УРОКУ

— Які завдання виявилися найскладнішими? Чому?

— Які найцікавішими?

— Як слід працювати, щоб уникнути помилок?

1. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 82 (с. 41).

ДОДАТОК ДО УРОКУ 33

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 116, с. 55)

Фронтальна перевірка виконаної роботи.

8. Каліграфічна хвилинка

Д д Дд ер жав дер держава

— Як ви розумієте значення цього слова?

Держава — це політична організація суспільства на чолі з урядом та його органами.

— Запишіть каліграфічно.

Живи і міцній, українська державо!

— Назвіть спільнокореневі слова до слова держава. (Державна, державність)

— Складіть речення з однорідними членами речення.

...,...,... — державні символи України.

9. Гра-мовчанка «Упізнай відмінок»

Учитель називає речення, у яких іменник мова вжито в різних відмінках. Потрібно визначити відмінок і підняти відповідну сигнальну картку.

Ой, яка чудова українська мова! (Називний відмінок)

Як парость виноградної лози, плекайте мову! (Знахідний відмінок)

Буду я навчатись мови золотої! (Родовий відмінок)

Я вдячний мові за її багатство, мелодійність! (Давальний відмінок) Пишаймося за красу мови, її багатство! (Родовий відмінок)

У кожній мові, в кожнім слові краси майбутнього шукай... (Місцевий відмінок)

ДОДАТОК ДО УРОКУ 34

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 121, с. 58)

— Які іменники провідміняли?

Взаємоперевірка правильності виконаної роботи.

2. Каліграфічна хвилинка

Фф фн еф ер ан ар фанера

— Відгадайте слово за номерами букв в алфавіті. (Фанера)

25, 1, 18, 7, 21, 1

Фанера — 1) Деревинний матеріал у вигляді тонких пластин, якими обклеюють столярні вироби для їх оздоблення. 2) Деревинний матеріал із кількох склеєних тонких пластин із перехресним розташуванням волокон.

— Розташуйте слова в алфавітному порядку та запишіть.

Футболіст, футбол, фанера, фартух, фартушок.

3. Пояснювальний диктант

Тихо осипається листя з сумної верби.

У полі біля криниці, як вийти за село, росте кущ калини.

Біля кручі росла стара верба.

— Визначте рід, число, відмінок іменників верби, криниці, кручі.

— Назвіть кінцеві приголосні основи у цих словах.

— Виділіть закінчення. Що ви помітили? (Іменники одного роду в одному й тому самому відмінку мають різні закінчення.)

Урок 23. АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО СЛОВО

Мета: узагальнити знання учнів про лексичне значення слова; розвивати вміння визначати значення слова в контексті; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. II. АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми починаємо подорож країною Слова. Повторимо, які значення можуть мати слова, а також будемо вчитися визначати значення слова в контексті.

1. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

2. Робота за таблицею

3. Зупинка «Слова з прямим і переносним значенням»

1) Робота над загадкою.

• Насупилось небо, плаче хмаринка,

А поле сміється щасливо і дзвінко,

Бо сльози хмаринки несуть урожай.

Як сльози ці звуться? Ану, відгадай! (Дощ)

— Прочитайте слова, вжиті в переносному значенні.

— Назвіть виконавців цих дій.

— Хто може насупитися, плакати, сміятися?

— Чому ці дії, властиві людям, приписують неживим предметам?

2) Виконання вправи 84 (с. 42).

• Утворення сполучень слів з прямим і переносним значенням.

— Які слова роблять наше мовлення образним — з прямим чи переносним значенням?

— Доведіть свою думку.

• Складання речень та запис їх у зошити.

3. Зупинка «Слова, що мають кілька значень»

1) Робота над віршем.

— Прочитайте виразно вірш.

• Носить півник-співунець

На голівці гребінець.

Гребінцем тим, знає кожний,

Причесатися не можна.

А у мене, а у мене

Гребінець новий, зелений.

— Скільки значень має слово гребінець?

— Яке це слово? (Багатозначне)

2) Гра «Продовж ланцюжок виділених слів».

Музичний ключ,...,...,...

Дерев’яна лінійка,...

Іде хлопець,...

4. Фізкультхвилинка

5. Зупинка «Слова, які звучать і пишуться однаково»

Гра «Шукачі»

— Відшукайте у вірші слова-«близнюки».

Я візьму легенький прут,

Пожену гусят на Прут.

Хоч купатиму не в милі,

Стануть чисті всі та милі.

— Назвіть слова, які пишуться однаково.

— Що спільного у значеннях цих слів?

— Чи можна назвати їх багатозначними? Чому?

— У чому полягає відмінність між багатозначними і цими словами?

6. Зупинка «Слова, близькі за значенням (синоніми)»

— Мова наша мелодійна, співуча, солов’їна. Є слова, що можуть мати багато значень, але є слова, близькі за значенням.

— Як називаються такі слова? (Синоніми)

Робота за вправою 85 (с. 42)

• Ознайомлення учнів з текстом.
• Добирання з дужок синонімів до виділених слів.

7. Зупинка «Слова, протилежні за значенням (антоніми)»

— Які слова називаються антонімами?

— До виділених слів вправ 84 (с. 42); 85 (с. 43) доберіть антоніми.

— Запишіть їх у зошити.

— До яких частин мови можуть належати антоніми?

8. Гра «Скажи без затримки»

Учні «ланцюжком» швидко називають відповідний антонім. Хто затримався, поступається відповіддю наступному учневі.

Білий —..., великий —..., верхній —..., голосно —..., весело —..., цікаво —..., сміятися —..., мороз —..., вітатися —..., чисто —..., радість —...

1. ПІДСУМОК УРОКУ

— Які значення можуть мати слова?

— Як ви розумієте поняття «переносне значення слова»? Наведіть приклади.

— Які слова є синонімами? Наведіть приклади.

— Які слова є антонімами? Наведіть приклади.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 86 (с. 43)

Урок 24. УРОК РОЗВИТКУ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ. РОБОТА З ДЕФОРМОВАНИМ ТЕКСТОМ: ПЕРЕСТАВЛЯННЯ ЧАСТИН ТЕКСТУ, ДОДАВАННЯ КІНЦІВКИ

Мета: навчати учнів упорядковувати текст за послідовністю подій, записувати вдосконалений текст; розвивати мовлення, мислення; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати бажання допомагати тим, хто цього потребує.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Ось і знову дзвінок лунає,

Мелодійно і срібно звучить.

Він до класу дітей скликає,

Щоб успішно нового навчить.

1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

— Прочитайте речення.

Всім було весело.

Хлопчики зробили паперового змія.

Вийшли за село.

Змій піднімався все вище і вище.

Саша швидко побіг по полю.

— Що розповідається в кожному реченні?

— Чи пов’язані ці речення за змістом?

— Чому вони не утворюють текст?

— У якому порядку слід розташувати речення?

Висновок. Усі речення у тексті розташовані в певній послідовності.