Професійна орієнтація і трудова адаптація

Отримання або зміна місця праці пов'язані з необхід­ністю пристосування працівника до нової ситуації, що є досить складним етапом у житті людини.

Після зарахування на роботу працівника направляють на робоче місце. Із цього моменту починається процес йо­го професійної орієнтації і трудової адаптації — взаємно­го пристосування працівника і трудового колективу структурного підрозділу, основою якого є поступове вход­ження працівника в професійні, соціально-економічні і психологічні умови праці в організації.

Першим кроком при цьому є загальна і спеціальна професійна орієнтація.

Загальну професійну орієнтацію здійснює працівник кадрової служби. Новачка ознайомлюють з організацією, особливостями її виробничої діяльності, перспективами службового зростання, умовами праці, правилами внут­рішнього розпорядку, основними вимогами до працівни­ків. Ознайомлення з вимогами посади починається з ін­формування новачка (брошури, буклети, статистичні да­ні), бесід керівників, у яких характеризується діяльність організації. Новачку слід пояснити порядок оплати і сти­мулювання праці (форми і системи оплати праці, оплата за роботу у вихідні і святкові дні, умови преміювання то­що), порядок надання відпусток і відгулів, додаткових пільг, розв'язання побутових проблем; права і обов'язки, які виникають із факту встановлення з ним трудових відносин. Обов'язковим є інструктаж із питань охорони праці, дотримання техніки безпеки.

Спеціальна професійна орієнтація є обов'язком керів­ництва структурного підрозділу, в якому працюватиме но­вачок. Вона полягає в ознайомленні з цілями, технологією і особливостями діяльності підрозділу, його місцем в орга­нізації, а також із зовнішніми зв'язками, з персональними обов'язками і відповідальністю новачка, нормативними вимогами, очікуваними результатами. Слід пояснити новачку, до кого конкретно звертатися у складних ситу­аціях тощо.

Наступним кроком є адаптація нового працівника — сукупність процедур, метою яких є пришвидшення набуття необхідних трудових навичок новим працівником і налаго­дження дружніх ділових відносин у трудовому колективі. Усе це повинне вселити людині відчуття професійної при­датності, полегшити входження нового працівника у систе­му соціально-психологічних зв'язків у колективі, відкрити новому працівникові перспективу самовираження.

Адаптація працівника до нової ситуації залежить від різноманітних умов його виробничого середовища, робо­чого місця, трудового колективу, а також умов, які безпо­середньо до них не належать, але певною мірою пов'язані з ними. З огляду на це розрізняють такі її типи, як вироб­нича і позавиробнича адаптації (рис. 8.4).