Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема 8. Інвестиційна безпека держави






8.1. Інвестиційний клімат як важлива передумова інвестиційної безпеки

8.2. Інвестиційна безпека у структурі економічної безпеки держави

8.3. Загрози та індикатори інвестиційної безпеки України

 

Сучасні умови економічного розвитку України диктують необхідність використання закономірностей і тенденцій нарощування інвестиційної активності після тривалої кризи.

Інвестиції є невід'ємною частиною і необхідною умовою економічного розвитку будь-якої економічної системи.

Інвестиційний клімат – це сукупність політичних, соціально-економічних, соціальних, культурних, організаційно-правових і географічних факторів, що притаманні тій чи іншій країні, які приваблюють або відштовхують інвесторів вкладати свої засоби в ту чи іншу господарську систему (економіку країни, регіону, підприємство).

Процес формування інвестиційного клімату необхідно розглядати як важливий елемент забезпечення економічної безпеки держави. Формування інвестиційного клімату часто пов’язують з привабливістю інвестиційної діяльності з позиції витрат, коли до уваги беруться вартість послуг робочої сили, характеристики податкової системи і субсидування, якість інфраструктури, кадрових ресурсів і розвиток фінансових ринків; з позиції збуту: характеристика розвитку ринку, потенціал зростання, відкритість країни для міжнародної торгівлі; з позиції особливостей політичного ризику і характеру змін інвестиційного законодавства.

Інвестиційний клімат також визначають як рівень досягнення можливості вітчизняних та іноземних юридичних і фізичних осіб здійснювати інвестиції у формі коштів, цільових банківських вкладів, паїв, акцій та інших цінних паперів, рухомого і нерухомого майна, майнових прав, ноу-хау, досвіду та інших інтелектуальних цінностей, права користування землею та іншими природними ресурсами; сукупність мотиваційних факторів мобільності внутрішніх та зовнішніх інвестицій.

Інвестиційний клімат розглядають також як сукупність політичних, економічних, юридичних, соціальних та інших чинників, які визначають у кінцевому рахунку ступінь ризику капіталовкладень і можливість їх ефективного використання. Поняття інвестиційного клімату характеризується складністю й комплексністю та розглядається як на макро-, так і на мікро-економічному рівні. На макроекономічному рівні воно містить показники політичного (включаючи законодавство), економічного й соціального середовища для інвестицій.

Для потенційних інвесторів під час аналізу політичної ситуації вирішальну роль відіграють політика держави відносно іноземних інвестицій, можливість націоналізації іноземного майна, участь держави в системах міжнародних договорів з різних питань, стабільність державних інститутів, спадкоємність політичної влади, ступінь державного втручання в економіку та ін.

На інвестиційному кліматі негативно позначаються не тільки прямі обмеження діяльності іноземних фірм, що містяться в законодавстві, а й нечіткість, особливо нестабільність законодавства держави, оскільки вона позбавляє інвестора можливості прогнозувати розвиток подій, що знижує рентабельність вкладень.

На мікроекономічному рівні інвестиційний клімат виявляється у двосторонніх відносинах фірми-інвестора й конкретних державних органів, господарських суб'єктів-постачальників, покупців, банків, а також профспілок і трудових колективів країни, що приймає. На цьому рівні відбувається конкретизація узагальненої оцінки інвестиційного клімату під час реальних економічних, юридичних, культурних контактів іноземної фірми з новим для неї середовищем.

Макро- й мікрорівні інвестиційного клімату сприймаються інвесторами як єдине ціле, оскільки, наприклад, практично будь-які законодавчі зусилля уряду з формування сприятливого інвестиційного клімату можуть бути блоковані нормотворчістю місцевої влади, а зусилля на місцевому рівні зі створення пільгового господарського режиму для іноземних інвестицій найчастіше можуть компенсувати деякі недоліки загальноекономічного регулювання уряду.

Характер інвестиційного клімату обумовлюється стабільністю чинного законодавства, ефективністю існуючої інвестиційної політики держави, окремих секторів і галузей економіки, регіонів та суб'єктів господарювання, наявністю дієвої системи управління інвестиціями, розвитком страхування інвестиційних ризиків, характером інвестиційного співробітництва, наявністю спеціалізованих банківських установ, фондів і трастів, інвестиційних компаній і дилерів, ступенем вирішення питання про приватну власність на земельні ділянки, стабільністю і конвертованістю національної валюти, а також ступенем привабливості інвестиційних проектів. Сила і спрямованість впливу цих численних факторів на інвестиційний клімат нерівнозначна. На жаль, доводиться констатувати, що негативних впливів на сьогодні більше, ніж позитивних.

Формування інвестиційного клімату відбувається під впливом сукупності об'єктивних чинників (за безумовного наявності їх різних суб'єктивних інтерпретацій), що описують основні особливості інвестиційної системи держави. Інвестиційний клімат має дві основні характеристики: реальні умови функціонування капіталу і державну політику відносно регулювання інвестиційних процесів в інтересах національної економіки.

Серед найважливіших напрямів поліпшення інвестиційного клімату в країні такі:

· розроблення та впровадження заходів щодо стимулювання залучення заощаджень населення до інвестиційного процесу;

· розроблення та впровадження механізмів, що забезпечують репатріацію капіталу;

· подальший розвиток інфраструктури інвестиційного ринку (фондів венчурного фінансування нової техніки, страхових агентств, спеціалізованих інформаційних агентств тощо), формування ринку інноваційно орієнтованих інвестиційних проектів;

· подальший розвиток лізингової діяльності;

· удосконалення методів оцінювання основних фондів, амортизаційної політики, правил інвестиційних конкурсів, методів патентного захисту та збереження прав інтелектуальної власності.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.009 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал