Прислів'я про компроміси

" Солом'яна згода краща за золоту зраду". Доберіть прислів'я про конфлікти та способи їх врегу­лювання.

Тема V. СОЦІУМ (СУСПІЛЬСТВО ЛЮДЕЙ)

Поняття соціуму — суспільства людей

Соціум — це людське буття, обумовлене діяльністю і спілкуванням, система суспільного співжиття лю­дей, під час якого постійно формується людина та її духовність.

Соціум є соціалізованим суспільством, конкретно-історичною формою створеного особистостями сус­пільства. Виникає внаслідок трансформації суспільства в певну форму свого соціального існування.

У центрі суспільства — людина. Без неї воно не існує. Які б матеріальні цінності не нагромадили люди — бу­дівлі, знаряддя праці тощо — все це вмирає після того, як його залишили люди.

Соціальність — це реальність відносин, створених осо­бистостями в суспільстві.

Структура соціуму

1. Компоненти соціуму: особистості, колективи, сім'ї, соціальні групи.

2. Соціальні відносини, що існують як зв'язки та взаємодії між елементами соціуму.

У процесі розвитку люди ведуть суспільство до роз­квіту, створюючи нові соціальні відносини, використо­вуючи для цього державу і духовність.

Суспільні відносини

Суспільні відносини — це відносини між людьми в сус­пільстві, що складаються в процесі їх суспільної жит­тєдіяльності: економічної, соціальної, політичної, культурної. Люди за необхідності вступають у низку економічних, політичних, культурних, релігійних та інших відносин, бо природно прагнуть задовольни­ти свої потреби.

Ці відносини проявляються у:

• діяльності людей;

• спілкуванні їх з іншими людьми;

• свідомості, визначаючи їх.

Структура суспільних відносин визначається такими кри­теріями:

1. За основними видами суспільного виробництва:

• матеріальні;

• духовні.

2. З погляду основних видів практики:

• відносини " людина —природа";

• відносини " людина —людина".

3. З погляду суб'єктів суспільного життя:

• відносини між класами;

• соціально-економічними спільнотами;

• конфесіями;

• соціальними й віковими групами;

• індивідами тощо.

4. За видами виробничої діяльності

Загальні: виробничі, пізнавальні, ціннісно-орієнтаційні, комунікативні _

Специфічні: художні, управлінські, технічні, наукові, просвітницькі тощо

5. За характером:

'антагоністичні, які виникають унаслідок зіткнення непримиренних інтересів людей, виникнення кон­фліктів і соціальних потрясінь;

• неантагоністичні - відносини солідарності й партнер­ства, які становлять основу соціальної мобільності, гармонійного розвитку людини.