Види суспільних відносин

Сфери суспільного життя перебувають у взаємодії між собою, внаслідок чого вони взаємно змінюються. Ці процеси здатні зумовлювати зміни в соціальній, по­літичній, культурній сферах життя суспільства. Такий вплив має кожна зі сфер суспільного життя.

Основи соціальної стратифікації сучасного суспільства Поняття " страта"

У сучасній соціології поряд з поняттям " клас" вжива­ють термін " страта".

У теорії соціальної стратифікації соціальна структу­ра суспільства бачиться як сукупність різних статусних груп (страт).

Страта — реальна спільнота, що об'єднується на загаль­них позиціях або на основі спільної справи. Поділ на страти лежить в основі теорії соціальної стратифікації та соціальної мобільності, яку розробив американський вчений російського походження П. Со-рокін у 1927 р. у праці " Соціальна стратифікація і мо­більність".

Соціальна стратифікація — це організована структура со­ціальної нерівності, яка існує в певному суспільстві на історично визначеному відтинку часу.

У суспільстві, як вважав П. Сорокін, існують нерівно­мірно розподілені права та привілеї, обов'язки і відпові­дальність, різний доступ до влади, різні соціальні цін­ності, а тому є різні верстви населення - нижчі й вищі. Ця теорія виділяє певні верстви й сшльноти (страти) за такими ознаками:

• культурою;

• освітою;

• рівнем прибутку;

• стилем життя;

• побутовими умовами;

• родом занять;

· ставленням до власності;

• ставленням до влади;

• соціальним престижем;

• психологічними рисами;

• релігійними переконаннями тощо.

Соціолог В. Вотсон подає таку соціальну стратифіка­цію американського суспільства:

1. Вища страта вищого класу — багаті власники з впли­вових династій.

2. Нижча страта вищого класу — банкіри, відомі полі­тики, власники великих фірм, ті, хто недавно розба­гатів.

3. Вища страта середнього класу — директори фірм, біз­несмени, юристи, лікарі, видатні спортсмени, знаме­ниті вчені.

4. Нижча страта середнього класу — середні й дрібні чи­новники, інженери, викладачі, наукові працівники, керівники малих фірм і підрозділів на підприємствах тощо.

5. Вища страта нижчого класу — робітники вищої і се­редньої кваліфікації, обслуговуючий персонал, реміс­ники.

6. Нижча страта нижчого класу — робітники низької кваліфікації, іноземні робітники, безробітні, безпри­тульні, жебраки, збіднілі, старі люди та інші.

Між стратами в суспільстві існує постійна взаємодія. Люди мають можливість переміщуватися з однієї страти до іншої залежно від їхніх задатків, здібностей і зусиль. Це називається соціальна мобільність.

Аутсайдер (з англ. ашлег — сторонній) — має два основних значення:

— той, хто перебуває ззовні чогось;

— останній.

Маргінал (з лат. край, межа, кордон) - це:

• той, хто втратив колишні соціальні зв'язки і не при­стосувався до нових умов життя (йдеться про пред­ставників національних меншин, мігрантів, вихідців із села);

•той, хто не визнає загальноприйнятих норм і правил поведінки;

• представник специфічних субкультур, політичних течій, релігій тощо.

Криміналітет - карні злочинці.

Соціальна структура суспільства

Структура — це сукупність стійких зв'язків, які зумовлю­ють її цілісність.

Соціальна структура суспільства - це історично виз? іаче-на сукупність класів, соціально-етнічних спільнот, суспільних верств, прошарків, груп людей та окре­мих індивідів, а також система відносин між ними.

Отже, соціальна структура суспільства — це сукупність різноманітних соціальних спільнот та зв'язків між ними., Суб'єктами суспільного жиггя є:

• люди (саме вони творять історію);

• соціальні спільноти, що формуються на засадах:

— єдності історичної долі,

— обставин життя,

— інтересів та мети.

: оціальна спільнота - це реально існуюча сукупність індивідів, що визначаються відносною цілісністю, спільністю інтересів, близькістю поглядів, вірувань, суб'єктивних уявлень про мету й засоби різних видів діяльності, які є самостійним суб'єктом історичної і соціальної дії.

Клас - це суб'єктивно-об'єктивна спільнота, шо вини­кає внаслідок наявних у суспільстві відмінностей індиві­дів за рівнем доходу, володінням власністю, ставленням до влади й престижу й посщає певне місце в соціальній структурі суспільства.

Соціальний стан - це соціальна група, що характеризу­ється певним юридичним становищем, закріпленим у звичаях чи в законі, правами й обов'язками в суспільно­му житті й відносною замкнутістю. Належність до того чи іншого стану була спадковою. У деяких суспільствах належність до певного стану мо­гла бути дарованою верховною владою або купленою за гроші.

Належність до станів зруйновано Великою французь­кою революцією.

У Країнах Сходу соціально-класова структура суспіль­ства функціонувала як кастова.

Каста - уособлена суспільна група людей, що пов'язана походженням і правовим становищем її членів, посідає чітко визначене місце в соціальній ієрархії, пов'язана з традиційними заняттями й обмежена у спілкуванні одна з одною, ревно оберігає власну ізольованість. Існували привілейовані касти жерців у Стародавньому Єгипті та Ірані, самураїв - у Японії. Все суспільство по­ділялося на касти в Індії. Крім станів та каст існує така соціальна група, як соці­альна верства. Соціальна верства — це проміжна або перехідна соці­альна група, що формується порівняно самостійно (на­приклад, інтелігенція, службовці тощо) або є елементом суспільного класу (наприклад, середня та дрібна буржу­азія чи кваліфіковані, малокваліфіковані та висококваліфіковані робітники), що характеризується певними соціальними ознаками

Верства — певна група людей, що мають одинакові права й обов'язки.