Lххіі. Модернізований правопис-24.

Правопис-29 і правопис-33 на ділі не можуть задовольнити вимог сучасности.

І той і той мають недоліки, і той і той вимагають удосконалення. Оскільки пра-

ця правописної комісії НАНУ досі не принесла сподіваних результатів, і досі не

вироблено справді українського правопису, автор змушений самостійно вирішувати

правописні питання. У попередніх своїх працях автор послуговувся правописом-29,

хоч з цілим рядом його положень не погоджувався. У пошуках альтернативи довело-

ся звернувся до українських правописів-до-29. І саме на одному з них, - на пра-

вописі УАН, вжитому в ”Російсько-українському словнику” (1924-1933 рр.) за реда-

кцією академіка А. Кримського - автор і спинився, внісши до правил УАН незначні

зміни. (Слова з відмінною від правопису-24 ортографією, у дальшому тексті по-

значено зірочкою [*]).

Риси цього модернізованого правопису-24 такі:

1. Іменники жіночого роду із закінченням -ість, -ерть у родовому відмінку

однини мають закінчення -и: повісти, смерти;

2. Іменники чоловічого роду після числівників два, три, чотири мають закін-

чення множини: два робітники, три огірки, чотири мундири;

3. Ряд прикметників мають м’яке закінчення: безпросвітній^*, народній, при-

родній, зворотній^*, східній, західній, трикутній, прямокутній, п’ятикутній;

4. Низка слів має традиційну ортографію: манастир, мариво^*, салітра, Баса-

рабія, сантименти, костел, шаравари, голодівка;

5. Українські прізвища відмінювано відповідно до української морфології:

Гончар - Гончаря, Швець - Шевця, Масол - Масла, Мазурок - Мазурка, Янів-

Янева, Антонів - Антонова, Пономарів - Пономарева;

6. Приросток З- перед літерою Ф не змінюється: зфальшувати, зфотографувати;

7. Слова який-небудь, що-небудь, по-перше^*, по-друге^* пишемо через дефіс;

слово неабиякий^* - разом;

8. Слова раз-у-раз, день-у-день, око-в-око пишемо через дефіс, як де-не-

де, пліч-о-пліч, будь-що-будь; слова в наслідок та не раз пишемо окремо;

9. Слово мистець у непрямих відмінках тратить С: митця^*, митцем^*, митці^*;

родовий відмінок множини слова стаття - статей^*;

10. Географічні назви: Букарешт, Берестя, Лубні, Маріупіль, Мукачів, Прилу-

ка, Ромен, Тираспіль, Озівське море;

11. Прикметники від міст: рівенський, віленський, дубенський, лубенський;

12. Іноземне L пом’якшуємо відповідно до правопису-24: пляж, але класик,

номенклатура, флот, амбулаторія, молекула;

13. Сполучення ІА віддаємо ІЯ: парафіянин, комедіянт, матеріял;

14. Пишемо готовість від готовий, духовність від духовний

15. Грецькі скорочені слова на початку складних слів єднаються із словом-па-

ртнером літерою /звуком/ О: гідр-о-станція, аер-о-клуб, аві-о-пошта, аві-о-но-

сець, аві-о-мотор тщ;

16. Грецьку літеру ”тета” віддаємо як Т, але допускаємо і Ф: катедра/ка-

федра^*, міт/міф^*, анатема/анафема^*, Методій/Мефодій;

17. Допущено паралельне вживання слів: роль/роля, метод/метода, медаль/ме-

даля, візит^*/візита;

18. Іноземні міста - Рим, Париж, Берлін - у родовому відмінку мають закін-

чення -у: до Риму, з Парижу, після Берліну;

19. Латинську літеру G в іншомовних власних назвах передавано літерою Ґ:

Ґарібальді, Ґлазґо, Ґватемала; у словах-неіменах: конгрес, агроном, агент, ар-

гумент пишемо Г відповідно до української традиції;

(Вилучення літери Ґ - виправдане в запозиченій іноземній лексиці - оберну-

лося безглуздям у відтворенні іноземних власних імен. Наприклад, написання й ви-

мова прізвища віце-президента США Ґора як Гор є образою, бо англійське слово

Whore (вимовляється ”Гор”) - лайливе слово. Вимова Гор замість Ґор - це дискре-

дитація української культури на світовій арені);

20. Іншомовне Н віддаємо нашим Г: Гельсінкі, Гофман, Гаммер; виняток хокей;

21. Німецький дифтонг ЕІ перекладаємо як АЙ: Айнштайн, капельмайстер,

гросмайстер;

22. Німецький дифтонг ЕU віддаємо як ОЙ: Фройд, Дойч;

23. Англійське W в іменах перекладаємо як В: Волтер, Вільям, Вотерґейт;

24. Іншомовні м’які НЬ та ДЬ віддаємо м’яко: Нью Йорк, коньюнктура^*, адьє,

адьютант^*;

25. Пишемо Европа, евнух, евфорія, епархія, епископ, Евген і Євген, але

феодал^*, нейтральний^*;

26. Пишемо Геллада, гістерія, гієрогліф, гураган, гієрархія;

27. Пишемо хемія, амнестія, Еспанія, претенсія;

28. Толеруємо варіянти Олександер/Олександр^*, міністер^*/міністр, циліндер^*/-

циліндр;

29. Толеруємо варіянти надхнення і натхнення;

30. Пишемо голф, шелф, носталгія, але фольклор.

Такий у загальних рисах правопис, до якого схилився автор і який застосова-

но у даній публікації.

Кілька слів про варіянти написань.

Лексичні варіянти в нашій мові існують віддавна:

вухналь/ухналь

збіговище/збіговисько

малесенький/манісінький/малюсінький

посидючий/посидющий

просимо/просим

ратай/оратай

сміятись/сміятися

співати/співать

стрибає/стриба

холоднесенький/холоднісінький

щемкий/щімкий.

Тому допущення таких варіянтів, як

Олександер/Олександр

Евген/Євген

Методій/Мефодій

візит/візита

міт/міф тощо

цілком виправдано і жодною мірою не шкодить правописним нормам, дотримання яких

лишається обов’язковим.