Як долати наслідки руйнівної критики.

Що ми можемо зробити, якщо допустили помилки при вихованні дітей?

Що нам слід робити, якщо критикували і тепер у наших дітей особистісні проблеми, якщо у них висока тривожність, хвилювання та невпевненість. Ми з’ясували, що і в цьому випадку є вихід для батьків, щоб повернути дітям спокій та душевну рівновагу. Важливо і необхідно просто підійти до своїх дітей, сісти поруч і попросити пробачення за всю висловлену критику, за всі нанесені образи. Скажіть, що Ви розумієте, що критика підриває та руйнує самоповагу та самооцінку, попросіть пробачення і скажіть, що Ви б ніколи цілеспрямовано не зробили б чогось, що може знизити їх ефективність як особистості тому, що Ви бажаєте, щоб вони виросли самими щасливими, що Ви бажаєте їх бачити самими Успішними людьми. Коли Ви будете просити пробачення пам’ятайте, що цим Ви визнаєте свою повну відповідальність за те, що трапилося з вашими дітьми і знімаєте із своїх дітей тягар провини, переклавши його на себе. Тільки Ви, батьки, можете вибачитися, тільки Ви можете звільнити своїх дітей від почуття провини, тривожності, образи та злоби, які дитина отримала внаслідок постійної критики та фізичних покарань. Ви можете змінити ситуацію в кращу сторону і переконати дитину, що цього більше ніколи не буде.

Мій батько ніколи не вибачався, ні за 1 свій вчинок. Багато років тому люди вважали, що якщо батьки просять пробачення у дітей, то вони проявляють слабкість, що дитина не буде поважати батьків, які роблять помилки. Зараз багато хто погоджується, що це не так. Якщо батьки просять пробачення в дітей, то це тільки покращує їх характер і рішучість, але також робить більш сильним характер дітей. Це дозволяє дитині бачити, що її батьки є звичайними людьми, не Боги, а — люди, які схильні помилятися. Коли Ви просите вибачення – це звільняє дитину від почуття провини, і вона відчуває таку свободу і таке задоволення, які можливо, не відчувала до цього часу. Скажіть дітям, що Ви більше не будете їх критикувати, скажіть дітям, що Ви виключите руйнівну критику із сімейного життя, встановіть таку політику, що Ви ніколи не впустите руйнівну критику в дім. Нехай це буде грою. Навіть, якщо Ви сперечаєтеся та не можете домовитися, не розумієте один одного, — пообіцяйте, що Ви забороните руйнівну критику вдома. Руйнівна критика – це стихійне лихо, жертвами якого стають діти. Скажіть дітям, що вони мають право нагадувати Вам про нову політику, якщо Ви ненавмисно зробите помилку. Як тільки вони Вас ловлять на критиці, — нехай відразу говорять: Тато, ти мене критикуєш, це ж не по правилах, і як тільки Вас упіймають, то негайно скажіть – вибачте будь-ласка, я не навмисно. Дочка Браяна росла впевненою та іноді поводить себе неслухняно, і іноді йому доводиться її відшльопати та відправити в її кімнату, як покарання. Але після цього він завжди її обіймає і говорить «Люба я дуже тебе кохаю, але я був змушений тебе покарати тому, що ти не виконала прохання мами чи це могло бути небезпечним для тебе, але я хочу, щоб ти знала як я тебе кохаю і як я не хотів тебе покарати». «Чи ти мені пробачиш? — і вона завжди говорить, — так Тату, я тобі вибачаю». Як тільки вона це скаже — її обличчя починає світитися і вона знову посміхається і йде гратися. Дитина хвилюється не з приводу того, що її відшльопали, але боїться того, що мама чи тато, які так зробили її не кохають, — тому ми завжди повинні повторювати: так ми тебе кохаємо, ми тебе кохаємо, щоб не трапилося, ми все одно будемо тебе кохати.