Патологоанатомічні зміни

Трупи виснажені, мають сліди укусів і розчосів. Шерсть в ділянці голови і шиї змочена слиною. На розтині виявляють застійну гіперемію внутрішніх органів, в сітці та книжці — сухі щільні кормові маси. Слизові оболонки сичуга і тонких кишок гіперемійовані, з крововиливами. Головний мозок і мозкові оболонки гіперемійовані, набряклі з крапчастими крововиливами.

При гістологічному дослідженні в центральній нервовій системі спостерігають дисемінований негнійний енцефаліт, дегенеративні зміни в нервових клітинах, включення Бабеша-Негрі, величиною від 0, 5—27 мкм знаходять в плазмі клітин від 1 до 6 штук в амоновому розі, мозочку, корі півкуль, довгастому мозку.

Діагностика:

Попередній діагноз ставлять, враховуючи анамнез, епізоотичну ситуацію та інші епізоотологічні показники, а також клінічні ознаки і патологоанатомічні зміни. Уточняють діагноз лабораторними дослідженнями, для чого в лабораторію ве­теринарної медицини надсилають спеціальним посланцем голову або мозок у відповідній, непроникливій для рідин, упаковці. В лабораторії проводять мікроскопію мазків або гістологічних препаратів на наявність тілець Бабеша-Негрі. Для виявлення антигену використовують РДП, РІФ (імунофлюоресценції), корнеальну пробу. Біопробу ставлять на білих мишах або на кролях, яких заражають інтрацеребрально. Для ідентифікації вірусу ставлять РН на мишах

Диференційний діагноз:

Сказ потрібно диференціювати від хвороби Ауєскі, при якій відсутня агресивність, у великої рогатої худоби наявний свербіж.

Лікування: не передбачене через незворотність патологічних процесів.