Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Заходи боротьби і профілактики.
Держкомітетом ветеринарної медицини та його територіальними органами на місцях проводиться значна робота по профілактиці і ліквідації сказу. 3. Сифункулятози, мелофаги та мелофагози тварин, їх паразитарне значення і заходи боротьби. Мелофагоз овець— хронічне захворювання овець, яке спричинює овеча кровососка, або вовноїд овечий (Melophagus ovinus). Цей ентомоз завдає значних збитків вівчарству через втрату вовнової і м'ясної продуктивності овець. Будова вовноїда. Це безкрила, коричневого кольору комаха, тіло якої має довжину 7 мм і складається з голови, грудей, черевця.Тіло густо покрите щетинками та волосками. Очі складні -(фасеточні). Хоботок колючо-сисного типу. Три пари товстих кінцівок закінчуються двома серпоподібними кігтиками. У самок черевце широке, а у самців — округле. Самки відкладають рухомих личинок, які невдовзі покриваються твердою оболонкою коричневого кольору. Біологія збудника. Живляться кровососки кров'ю овець. У запліднених самок у яйцепроводах із яєць вилуплюються личинки, які ростуть, живлячись виділеннями статевих залоз. Поступово самка відкладає зрілі личинки, покриті густою клейкою масою, яка швидко висихає і личинки приклеюються до вовни. Через кілька годин зовнішні покриви личинок твердіють і вони перетворюються у лялечок, з яких через З—4 тижні виходять дорослі комахи (імаго). Самки живуть у вовні до 8 міс, народжуючи за цей час до 30 личинок. Тривалість життя самців менша (до 3 міс). Поза тілом живителя Кровососки гинуть приблизно через тиждень. Епізоотологічні дані. Мелофагоз реєструють у різних природних зонах України. Тяжче хворіє молодняк тонкорунних порід овець. Кількість вовноїдів різко збільшується у кінці зими й навесні. У холодну пору року кровососки паразитують на ділянках шкіри з довгою вовною (спина, груди, складки шиї), літом — у промежині, на вим'ї самок і мошонці самців. Після стрижки, " вовноїди переміщуються на непострижених ягнят. Патогенез та клінічні ознаки. Уколами хоботків кровососки спричиняють порушення цілісності шкіри, занепокоєння тварин,, дерматити. Руно забруднюється загиблими комахами й пупаріями. Світле руно від фекалій кровососок набуває сіро-зеленого кольору. Слина рунців справляє токсичну й антигенну дію на організм овець. При паразитуванні на одній тварині сотень і тисяч комах поведінка та зовнішній вигляд овець істотно змінюються. Характерними ознаками є шкірний свербіж, тварини занепокоєні, захоплюють зубами сверблячі ділянки шкіри, у подальшому з'являються облисіння, вовна звалюється пучками, спостерігається прогресуюче схуднення, а інколи й нервові явища. Діагноз ставлять на підставі виявлення у руні овець рухомих вовноїдів або їх лялечок. Мелофагоз необхідно диференціювати від псороптозу (збудники різні за розмірами і будовою). Заходи боротьби та профілактика. Основний захід профілактики— запобігання занесенню кровососок із інших господарств при комплектуванні отар. Для цього під час карантинного періоду необхідно ретельно, обстежувати овець і при встановленні серед них інвазованих — усіх тварин обробляють інсектицидами. Уражених кровососками овець купають у ваннах з 0, 03%-ною емульсією гексахлорану, 0, 05%-ною емульсією неоцидолу, 1%-ним креоліном для купання, або обприскують 0, 04%-ною емульсією ціодрину, 0, 5%-ним розчином хлорофосу.
|