Конкурентна перевага

Рис. 6.3. Проста SWOT-модель

· Квадрат 1: Внутрішні сильні сторони – зовнішні можливості. Це розташування є ідеальним, оскільки демонструє найбільш сильний взаємозв'язок ресурсів компанії з можливостями зовнішнього середовища. Стратегія повинна бути націлена на захист сильних сторін організації на підставі визначення унікальної комбінації необхідних ресурсів для отримання конкурентної переваги або для підтримки цих ресурсів з метою збереження вже наявних конкурентних переваг.

· Квадрат 2: Внутрішні слабості - зовнішні можливості. Стратегія полягає у виборі оптимального напрямку перетворення слабких сторін у сильні сторони.

· Квадрат 3: Внутрішні сильні сторони - зовнішні загрози. Один з множини варіантів можливих дій, пропонованих даним квадратом, полягає в трансформації зовнішніх загроз у можливості за допомогою реконфігурації ресурсів компанії. Альтернатива полягає в тому, що можливо реалізувати оборонну стратегію для фокусування уваги на багатообіцяючих можливостях в інших квадратах.

· Квадрат 4: Внутрішні слабості - зовнішні загрози. Це найгірша позиція для компанії. У цьому випадку єдиним виходом стає активна стратегія, у т.ч. ліквідації окремих структурних підрозділів.

Підвищити якість аналізу допомагає інтерактивна матриця X. Вейриха (рис.6.4). Матриця дає змогу оцінити варіанти стратегічного вибору в межах того або іншого квадрату. Кожен фактор позначається або знаком «+» (що означає значну відповідність сильних сторін можливостям), або знаком «-» (що означає слабку відповідність сильних сторін можливостям або її повну відсутність).

Рис.6.4Інтерактивна матриця

Аналіз конкурентів.

Аналіз компаній-конкурентів передбачає:

1) виявлення сильних і слабких сторін бізнесу;

2) оцінку стратегічних планів конкурентів;

3) прогнозування ймовірної реакції конкурентів на конкурентні ініціативи;

4) визначення відповідності стратегії конкурентів їхнім можливостям.

Одним із засновників аналізу конкурентів є М.Портер.

Основні дані для аналізу конкурентів: назва підприємства; розміщення; історія; ключові події; головні угоди; структура власності.

Оцінка конкурентів дозволяє: виявити їх слабкі сторони, здійснити корегування стратегії відповідно до прогнозів можливих дій конкурентів і змін в зовнішньому середовищі, сформувати динамічну стратегію, що передбачає швидкий перехід від наступальної стратегії до оборонної стратегії.

Процес оцінки конкурентів складається з наступних етапів:

Етапи 1: визначення існуючих та потенційних конкурентів компанії

Етап 2-3: визначення переліку інформації, яка необхідна для аналізу конкурентів, формування бази даних

Перелік необхідної інформації формують менеджери компанії, які розробляють стратегію розвитку компанії. В табл. 6.4 надано результати опитувань менеджерів щодо інформації, яку вони вважають важливою для аналізу конкурентів.

Етап 4: проведення стратегічного аналізу зібраної інформації

В ході стратегічного аналізу інформації доцільно використовувати методику М.Портера, яка передбачає реалізацію наступних дій:

1) визначення майбутніх цілей конкурентів;

2) оцінка поточної стратегії;

3) проведення SWOT-аналізу;

4) виявлення знань конкурентів про себе, галузь та інших конкурентів.

Етап 5: формування стратегії, заснованої на аналізі конкурентів

Етап 6. Здійснення постійного спостереження за конкурентами, а також аналізу зовнішнього середовища для виявлення нових конкурентів.

Таблиця 6.4

Інформація, яка необхідна для аналізу конкурентів