Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Підсистема управління витратами як фактор конкурентоспроможності організації
Процес управління витратами багато в чому визначається особливостями протікання виробничих процесів. У галузях первинного сектора економіки, найважливішим фактором зниження витрат є використання родовищ із найкращими умовами видобутку корисних копалин з високими якісними характеристиками й сільськогосподарських угідь, сприятливих для вирощування певних культур. Можливості зниження витрат у первинному секторі визначаються: обсягами виробництва, досягненням високої стандартизації процесів, кваліфікацією інженерного й виконавського персоналу. Управління компанією в більшості випадків підпорядковано завданню забезпечення лідерства у витратах, що передбачає ретельне калькулювання собівартості з використанням нормативного методу й контроль над виконанням запланованих показників. У галузях вторинного й третинного секторів найважливішим фактором мінімізації витрат виступає якісна підготовка продукції й виробництва, що створює стартові умови низьких витрат і їхнього послідовного зменшення в результаті накопичення досвіду в процесі виробництва. На різних етапах виробничої діяльності необхідно використовувати особливі операції по управління витратами: “створення ” на етапах планування й конструювання, збереження й зниження - на етапі виробництва й реалізації. Найважливішими завданнями системи управління витратами будь-якої компанії є: · калькулювання собівартості; · розрахунок витрат за окремими структурними підрозділами і підприємством в цілому; · контроль господарської діяльності; · пошук резервів зниження витрат на всіх етапах життєвого циклу продукції й підприємства, а також структурних підрозділів; · проведення аналізу з метою прийняття управлінських рішень по вдосконаленню виробничих процесів; формуванню асортиментної й цінової політики; оптимізації завантаження виробничих потужностей; вибору варіантів інвестування; прогнозуванню обсягів виробництва й збуту. Таким чином, система управління витратами поєднує функції планування, обліку й аналізу поточних витрат і виробничих інвестицій з метою прийняття управлінських рішень по оптимізації витрат, пов'язаних з виробничо-комерційною діяльністю компанії. Витрати виробництва найкраще контролювати при виробничому споживанні ресурсів, тобто там, де відбувається виробничий процес або здійснюється його обслуговування. У зв'язку з цим з'явилися такі об'єкти формування й обліку витрат як: місця виникнення витрат; центри витрат (в 20-і роки XX ст.); центри відповідальності (40-і рокиXX ст.). До місць виникнення витрат відносять структурні підрозділи й окремі робочі місця, які є об'єктами нормування, планування й обліку витрат. Центри витрат - первинні виробничі й обслуговуючі одиниці, які характеризуються однаковістю первісних процесів, подібним рівнем технічного устаткування й однаковою спрямованістю витрат. Центри відповідальності - будь-який підрозділ компанії, що очолюється менеджером, який повністю відповідає за результати роботи й має широкі делеговані повноваження. Відособлене управління може стати одним з головних факторів зростання конкурентоспроможності підприємства. По-перше, виділення центрів відповідальності при ефективному стимулюванні й визначенні обов'язків і прав центру й підрозділів - це крок в бік надання більшої самостійності. По-друге, даний підхід дозволяє розробляти реальні оперативні плани й досяжні стратегічні завдання. По-третє, з'являється можливість ставити конкретні завдання й визначати доцільність випуску певних видів продукції. По-четверте, повна відповідальність за виробничі результати сприяє зростанню конкурентоспроможності продукції. По-п'яте, розширюються управлінські можливості у зв'язку зі здійсненням аналізу внеску кожного підрозділу, визначенням конкретних причин погіршення роботи й шансів компенсації можливих втрат у майбутньому. У межах центрів прибутку з'являється можливість швидко й ефективно вдосконалювати систему управління поточними витратами. Серед основних напрямків вдосконалення: спостереження й оцінка динаміки витрат; здійснення угрупування всіх витрат відповідно до їх кількісних і якісних характеристик; використання системи “директ-костінг”. Постійна оцінка динаміки витрат передбачає порівняння з результатами, досягнутими в попередні періоди. Завдання полягає у визначенні тенденцій, розробці й введенні, якщо виникне потреба, протидіючих заходів.
Відносно витрат досить легко застосувати метод класифікації за наступними критеріями: найважливіші, найбільш великі. До групи найважливіших витрат відносять ті, які є одночасно й факторами конкурентоспроможності підприємства й вимагають особливого контролю й оцінки. Найбільш великі витрати формують собівартість, і контроль за їхньою появою й віддачею - один із принципів ефективного управління. Ефективним методом управління витратами є використання системи «директ-костінг». До особливостей системи відносять наступне: · групування витрат здійснюється залежно від їхнього зв'язку з обсягами виробництва й реалізації товарів і послуг, кількістю відпрацьованого часу та з урахуванням обсягів використання виробничої потужності; · використовується особлива методологія нормування, планування й обліку; · величина покриття дозволяє приймати зважені рішення при плануванні асортименту і цін. Директ-костінг розповсюджений у декількох варіантах: · класичний директ-костінг, відповідно до якого здійснюється калькулювання за прямими (основними) витратами; · калькулювання по змінним витратам, у які входять прямі витрати й змінні непрямі витрати; · система обліку витрат залежно від завантаження виробничих потужностей, коли в калькуляцію включаються всі змінні витрати й частина постійних, величина яких визначається відповідно до коефіцієнта використання виробничої потужності.
|