Чи пояснює остання теорія проблему виникнення психіки? Чи є нервова система ознакою виникнення психіки?

2. Відомо, що психіка з’являється в організмів, здатних здійснювати рух на основі притаманної їм нервової системи. Проте губки позбавлені нервових утворень і рухаються за допомогою примітивних м’язів. До того ж рухи властиві і рослинам (унаслідок швидкого підвищення тиску рідини, що притискає оболонку плазми до клітинної оболонки і напружує її). Наприклад, у мімози ефект від поранення однієї з пелюсток кінцевої пари великого перистого листка передається судинними пучками уздовж центрального черешка й викликає попарне складення всіх інших пелюсток. Причому такі рухи бувають дуже швидкими. Наприклад, листки мухоловки при доторканні до них лапок комахи миттєво закриваються.

Чи можна пов’язувати виникнення психіки з рухами організмів? Що може бути критерієм виникнення психіки? (за П.А.М'ясоїдом).

Завдання 4.2.

I. 1. До якої форми поведінки тварин слід віднести кожен з наведених нижче прикладів?

2. Розмістіть ці приклади за порядком ступеня психічного розвитку і дайте обґрунтування своїй відповіді.

А. У заповіднику Асканія-Нова було проведено спостереження над пташенятами страуса. Одне пробило отвір у шкаралупі і виглядало з яйця, друге щойно вилізло з шкаралупи і зіп'ялось на ніжки. Як тільки поблизу було чути шум, перше страусеня завмирало в своїй шкаралупі, а друге — припадало до землі і переставало ворушитись.

Б. У Сінгапурі є спеціальний мавпячий розплідник, де готують мавп до «роботи» ботаніків. Мавпи досить легко запам'ятовують близько 25 слів, якими користуються люди, віддаючи накази чотириногим помічникам, що стрибають на гіллі на висоті п'ятиповерхового будинку. Мавпи обламують і приносять людям окремі листки і квітки, які дістати в інший спосіб буває неможливо. Таких мавп учені використовують для складання гербаріїв у тропіках.

В. Дощових черв'яків тренували пересуватися по одній алеї Т-подібного лабіринту, що вів у темну вологу камеру, і уникати другої алеї з підключеним електричним струмом і подразнюючим сольовим розчином. Для вироблення таких рухів потрібно було близько 200 підкріплень. Черв'яки зберігали здатність утримувати вироблену реакцію після видалення перших п'яти сегментів тіла з мозковим ганглієм.

Г. Дельфіни надзвичайно швидко навчаються. Щоб дельфіни засвоїли новий сигнал, їм досить лише двічі-тричі показати потрібну дію. Так, дельфіни навчалися ловити їжу на льоту, акуратно брати її з тарілочки, хапати з рук і навіть з рота дресирувальника, який був на висоті майже п'яти метрів від поверхні води. Дельфіни дозволяли запрягати себе в упряжку і возили плотик з людиною. Вони охоче грали в баскетбол і з великою точністю з шестиметрової відстані закидали м'яч у корзину, підняту над водою майже на висоту людського зросту. Дельфіни прихитрялися дзвонити в дзвоник, смикаючи за шнурок під час граціозного стрибка, і навіть витягали носовички з кишень глядачів.

Д. Над широким майданчиком вольєра на висоті чотирьох метрів від землі висить, погойдуючись від вітру, гроно винограду. Рафаель (мавпа) бачить його через вікно лабораторії, проте вхідні двері замкнені. Мавпа біжить в одну з кімнат, відшукує потрібний ключ і відмикає двері, що ведуть у приміщення, розташоване безпосередньо біля літнього вольєра. Тут Рафаель стикається ще з одною перепоною—ящик з вогнем перегородив шлях. Відкрутивши кран бака, що стоїть над ящиком, мавпа заливає вогонь і виходить у вольєр, в різних місцях якого розкидані ящики. Єдиний спосіб дістатися до винограду — спорудити вишку з ящиків. Послідовно, ставлячи ящики один на один точно за величиною від більшого до меншого, мавпа заволодіває приманкою.

Е. У молодих овець під час першого відгону на випас зовсім не було багатьох реакцій, властивих дорослим тваринам: натуральні слинні умовні рефлекси на рух у напрямі до випасу, на вигляд і запах зеленого корму, на інших овець на пасовиську, на звуки отари, що йде на випас, тощо. Ці реакції починають виявлятися у тварин тільки через два — чотири тижні.

Є. За спостереженням Фабра, риючі оси-сфекси, протикаючи жалом три ганглії у цвіркунів, паралізують їх, а потім кладуть у нірки. Личинка сфекса живиться таким паралізованим, але ще живим цвіркуном, що зберігає необхідні для розвитку личинки поживні речовини. Фабр з подивом указує на точність, з якою сфекс знаходить ганглії у цвіркунів, так ніби він вивчав анатомію комах. Разом з тим характерно, що сфекс втягує цвіркуна у вириту нірку тільки за вусики. Якщо паралізованому цвіркунові обрізати вусики, то сфекс виявиться зовсім безпомічним і не зробить ніяких спроб втягти цвіркуна в нірку.

Ж. У гусей виявлено реакцію на предмет, який вимальовується на фоні неба, не махає крилами, рухається повільно. Тому гуси, як правило, лякаються літаків, поки не звикнуть до них. Відомий біолог Лоренц описує гуску Мартіні, яка вивелась в інкубаторі і зовсім не реагувала на літаки до певного моменту. Потім вона відразу почала їх страшенно лякатися. Через деякий час Мартіні знову заспокоїлась, звикнувши до вигляду літаків.

3. Молоді бобри виросли окремо від своїх батьків і перейняти від них нічого не могли. Коли бобри виросли, їм поклали в клітку будівельний матеріал. Вони негайно збудували греблі за всіма правилами, хоча ніколи не бачили не тільки греблі, а й річки.

II. 1. До якої форми поведінки слід віднести такі факти?

2. Як називається описане тут явище?

А. Дике гусеня, яке щойно вилупилося з яйця, відразу ж біжить за матір'ю. Будь-який об'єкт середньої величини, який рухається, може спричинити таку саму реакцію у гусеняти. Якщо людина пересувається і розмовляє в присутності такого маленького гусеняти, воно починає йти за людиною, як звичайно йде за матір'ю.

Б. Описано вірогідний факт, коли під час першої світової війни птахи змінили перелітні шляхи, що проходили через охоплені тривалою позиційною війною рівнини північної Франції.

В. Дятли – мешканці середньої смуги нашої країни – добувають їжу, довбаючи кору дерев. Коли цих дятлів перевезли в Каліфорнію, вони перестали довбали кору дерев і діставали їжу в інший спосіб. Через кілька років їх потомство перевезли назад у середню смугу нашої країни, і дятли знову почали добувати собі їжу довбанням.

III. 1. Який механізм кожної з наведених реакцій?

2. Що спільного й що відмінного в механізмі цих реакцій?

А. Рух дощового черв'яка визначається освітленістю світлочутливих клітин правого й лівого боків тіла. В результаті черв'як автоматично рухається до темніших ділянок.

Б. Якщо капнути в воду соляної кислоти, амеба моментально починає віддалятися від місця з підвищеною концентрацією цієї речовини.

В. У дитини вже в перші дві години після народження можна спостерігати характерні смоктальні рухи, якщо доторкнутися соскою до її губів.

Г. Метелики завжди летять на світло, і це часто для них буває згубним. Вони гинуть масами від запаленої свічки чи б'ються об електричну лампочку, не в змозі відірватися від неї.

Завдання 4.3.

А. У науково-фантастичному романі французького письменника П.Веркора “Люди чи тварини? ” описані виявлені у наші дні істоти, які дістали назву тропі. Вони полюють, вміють видобувати вогонь і використовують його для примітивного приготування їжі – копчення м'яса. Найкмітливіші з них навчилися користуватися сірниками. Знаряддя полювання тропі виготовляють з каменю. Для цього вони б’ють по каменю з великою точністю, відсікаючи від нього спочатку великі, а потім усе менші шматки. Причому вони займаються виготовленням знарядь навіть у разі неможливості застосувати їх. Їм показали, як користуватися долотом і зубилом, але тропі зуміли скористатися тільки другим інструментом. Унаслідок спеціального навчання ці істоти навчились вимовляти п’ять–шість слів, поступаючись у мовному розвитку трирічній дитині. Дослідження мозку померлих тропі показали, що звивини в них майже такі самі, як і в людини, але менш чіткі і глибокі.

Так хто такі тропі – люди чи тварини?

За якими ознаками це можна встановити?

Б. Визначте, які з наведених нижче фактів стосуються поведінки шимпанзе, а які – поведінки дитини. За якими ознаками це можна встановити?

Н. М. Ладигіна-Котс зіставляла наслідувальне конструювання шимпанзе і дитини трьох з половиною років. Було виявлено такі факти.

А. Один з них міг скласти фігуру з двох-трьох частин тільки в тому разі, якщо перед ним була фігура-зразок, другий міг виконати завдання і без зразка, по пам'яті.

Б. Типова помилка одного полягала в тому, що конструктор, коли треба було ставити конусоподібні фігури на основу, спершу пробував поставити їх на вершину і тільки тоді, коли це не вдавалося і фігури падали, ставив їх як треба. Другий таких помилок припускався

рідко.

В. Одна з причин помилок конструктора полягала в тому, що він, побачивши фігуру-зразок, відмовлявся робити її, а робив фігуру, подібну до тієї, яку бачив у попередньому досліді. Потрібне було певне зусилля, щоб змусити його виконати завдання правильно.

Г. Особливістю діяльності одного було те, що він, як правило, брав одразу дві потрібні фігурки, необхідні для конструювання. Часто бувало, що, взявши дві фігурки, він з'єднував їх у повітрі, зближуючи руки, а потім уже ставив на стіл. Другий так ніколи не робив.

Д. Обоє — і шимпанзе, і дитина — припускалися помилки в будівництві чотирьох -, п'ятиелементних башт, але якщо один міг самостійно виправляти помилки, то другий це робив тільки з допомогою експериментатора. Один з них міг правильно розв'язати завдання на конструювання тільки після чотириразових спроб, другий — після одної-двох спроб.

Е. Найскладніші завдання для одного—завдання типу конструювання мосту, в яких горизонтальний елемент треба було накласти на два вертикальні. Для другого це були найлегші завдання, такі фігури він робив з власної ініціативи.

Є. І шимпанзе, і дитина, вибираючи елементи, пропоновані для конструювання, спокушалися їх новизною, незвичністю (диск з вічком, тетраедр, паличка на диску), проте якщо один, взявши непотрібний елемент, не включав його в конструювання, другий часто пробував це зробити, і тільки вказівка експериментатора допомагала йому уникнути помилки.