Б. Проаналізуйте уривок з роботи Л.Леві-Брюля “Первісне мислення”. Дайте характеристику особливостям первісної свідомості. Чим вона відрізняється від сучасної?

То, что мы называем опытом и последовательностью явлений, отнюдь не находит у первобытных людей сознания, готового просто их воспринять и склонного пассивно подчиняться полученному впечатлению. Напротив, сознание первобытного человека уже наперед заполнено огромным числом коллективных представлений, под влиянием которых все предметы, живые существа, неодушевленные вещи, или орудия, приготовленные рукой человека, мыслятся всегда обладающими множеством мистических свойств. Следовательно, первобытное сознание, чаще всего совершенно безразлично относящееся к объективной связи явлений, обнаруживает особую внимательность к проявляющимся или скрытым мистическим связям между этими явлениями. Источником этих ассоциаций, предопределяющих восприятие первобытного человека, является отнюдь не опыт, и против них опыт совершенно бессилен… Я сказал бы, что в коллективных представлениях первобытного мышления предметы, существа, явления могут быть … одновременно и самими собой и чем-то иным. Не менее непостижимым образом они излучают и воспринимают силы, способности, качества, мистические действия, которые ощущаются вне их, не переставая пребывать в них.

В. Відомо, що мурашки розводять цілі стада попелиці. Мурашки дуже люблять особливі виділення у попелиць і буквально доять їх, облизуючи черевце, на якому виступають ці виділення. Тому уже восени мурашки збирають попелиць та їхні яйця, зносять їх у мурашник, в особливі приміщення, де підтримують умови, необхідні для життя і дозрівання яєчок. Навесні спеціальні мурашки — «пастухи» щодня виносять попелиць на повітря і кладуть на листочки. Поки тепло, мурашки сторожать маленьких попелиць, коли ж настає вечір і холоднішає, вони заносять їх назад у мурашник. Коли, нарешті, настають теплі дні і попелиці підростають, їх випускають на рослину. У мурашник їх уже не заносять, але за ними пильно наглядають цілу добу, захищають від ворогів, ховають від негоди і постачають їжею, доять, облизуючи з них солодкі виділення, і доставляють у мурашник. Більше того, мурашки будують для попелиць спеціальні укриття—«загони», переносять попелиць з рослини на рослину. Спеціального навчання поводження з попелицями у мурашок не спостерігається. (За Л. Б. Ітельсоном.)

Чи можна назвати описану діяльність мурашок працею? Дайте обґрунтування своєї відповіді.

Завдання 5.2.

А. Поясніть, чим традиційна для психологічної науки схема “свідомість – поведінка” відрізняється від введеної в світову психології Л.С.Виготським схеми “свідомість – культура – поведінка”?

Б. Узагальте наведені цитати. Зробіть висновок про знаково–символічну основу свідомості. У чому збігаються школа К.Юнга та школа Л.С.Виготського стосовно цього? Чому в сучасній психології це питання вважається одним з головних для розуміння природи і сутності людської свідомості?

1. Человеку со всей определенностью необходимы общие убеждения и идеи, которые придают смысл его жизни и помогают ему отыскивать свое место во Вселенной. Человек способен преодолеть совершенно невозможные трудности, если убежден, что это имеет смысл. И он терпит крах, если сверх прочих несчастий вынужден признавать, что играет роль в «сказке, рассказанной идиотом» (К.Юнг).

2. Человек наделен способностью видеть во всех предметно-символических формах мира лишь себя самого; меняя и тасуя символы, он лишь разбирает слой за слоем себя, чтобы в конце концов прийти к последнему непостижимому – и до конца не достижимому – символу: самому себе (Г.Брох).

3. Всю жизнь я думал в сущности об одном: об отношении явления к ноумену, об обнаружении ноумена в феноменах, о его выявлении, о его воплощении. Это – вопрос о символе (П.А.Флоренський).

4. Изобретение и употребление знаков в качестве вспомогательных средств при разрешении какой-либо психологической задачи, стоящей перед человеком (запомнить, сравнить что-либо, сообщить, выбрать и пр.), с психологической стороны представляет в одном пункте аналогию с изобретением и употреблением орудий. Таким существенным признаком обоих сближаемых понятий мы считаем роль этих приспособлений в поведении, аналогичную роли орудия в трудовой операции, или, что то же, инструментальную функцию знака. Мы имеем в виду выполняемую знаком функцию стимула-средства по отношению к какой-либо психологической операции, то, что он является орудием деятельности человека (Л.С.Виготський).

Завдання 5.3.

Чи згодні ви з наведеними тезами?

Знайдіть в них помилки, якщо вони є. Обґрунтуйте свою відповідь.

1. Свідомість – це відображення дійсності, правильне або викривлене.

2. При об’єктивному вивченні людини психолог не спостерігає нічого, що можна назвати свідомістю. Свідомість та її підрозділи є тому не більше, ніж терміни, які надають психології можливість зберегти – в замаскованому вигляді – давнє релігійне поняття душі.

3. Свідомість як інформація виконує функції відображення й управління.

4. Свідомість – це завжди знання про щось поза неї. Вона передбачає ставлення суб’єкта до об’єктивної дійсності, до предмета, який знаходиться поза свідомістю.

5. Свідомість здатна відображати саму себе, явища суб’єктивної реальності. Ця особливість свідомості має назву рефлексивності або відображення відображення.

6. Моє ставлення до мого середовища є моя свідомість.

7. Якщо психіка пов’язана з рефлексами, то психіка та свідомість є рефлекси.

8. Свідомість – це колективне ідеальне.

9. Несвідоме неможливе без свідомого.

10. Свідомість і матерія є різні аспекти тієї ж самої реальності.

Завдання 5.4.

Прочитайте уривок з книги С.Грофа “За пределами мозга”.

Які особливості змінених станів свідомості випливають з його описів?

Що, на вашу думку, дає вивчення змінених станів для розуміння людської свідомості?

Чи можна вважати такі стани патологічними?

Обґрунтуйте свої відповіді.