Завдання 19.1

1. Згідно з визначенням, увага – це зосередженість суб’єкта в певний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об’єктові. Проте свідомість – це також виділення якогось об’єкта серед інших і зосередженість на ньому.

Людина звертає увагу на якийсь предмет після того, як він став об’єктом її свідомості. Вона не може спрямувати свою увагу на те, про що не знає наперед. Проте, щоб цей предмет був усвідомлений, він повинен спочатку стати об’єктом уваги, адже людина завжди усвідомлює те, що перебуває в полі її уваги.

Як у цьому зв’язку виглядає співвідношення уваги та свідомості? Чи не описують ці поняття одну й ту саму реальність? Як співвідносяться між собою увага та свідомість? Яке з цих явищ є первинним, а яке вторинним? (за П.А.М’ясоїдом).

2. Про яку властивість уваги йдеться в наведеному уривку?

Якось виникла суперечка про те, кого можна назвати найуважнішим. Один сказав: “Іван Іванович дуже уважний. Коли він читає книжку або слухає співбесідника, то ніщо не може відвернути його увагу: ні поява стороннього в кімнаті, ні розмова сусідів, ні радіо і т.д. Вся його увага зайнята тим, що він зараз робить”.

Опишіть за цим зразком, як будуть виглядати зовнішні прояви інших властивостей уваги.

3. Прочитайте уважно і скажіть, чи правдива ця казка. Якою закономірністю уваги це можна пояснити?

У стародавній індійській казці розповідається про те, як Магараджа вибирав собі міністра. Лише той, хто пройде по стіні довкола міста з повною чашею молока і не розіллє ні краплі, міг стати міністром. Багато хто намагався пройти, але по дорозі на них гукали, лякали їх, стріляли, і вони розливали молоко.

Та ось прийшов пастух. Ні крики, ні постріли, ні різні хитрощі – ніщо не відвернуло його уваги від наповненої чаші.

– – Ти чув вигуки? – запитав Магараджа нового міністра.

– – Ні.

– – Ти бачив, як тебе лякали?

– – Ні. Я дивився на молоко.

– – Ти чув постріли?

– – Ні, повелитель. Я дивився на молоко.

4. Чому...

1) 1)...світлова реклама створюється таким чином, що світло поперемінно загорається та згасає?

2) 2)...льотчик не здатен водночас низько вести літак і відшукувати на землі дрібні предмети?

3) 3)...живий, але поверхневий розум французи визначають таким чином: він не здатен виконувати діло, яке потребує довгого дихання?

4) 4)...чайник, якого ви очікуєте, ніяк не закипає?

5) 5)...якщо ви знаходитесь у гостях та повністю заглиблені в бесіду з кимсь, ви відразу відреагуєте на своє ім’я, якщо його неголосно промовлять в іншій групі гостей (“феномен вечірки”)?

Завдання 19.2

1. Одна з теорій розглядає увагу як результат рухового пристосування, друга вбачає в увазі результат закономірного обмеження обсягу свідомості…

Продовжить цей перелік, додавши до класичних теорій уваги, які виділив М.М.Ланге, пізніші теорії.

Чому таке психічне явище як увага породило таке розмаїття теорій? Яка з них найбільш поширена в сучасній психології?

2. Датський психолог Е.Рубін стверджував: “Слово “увага” у більшості випадків є зайвим і шкідливим. Коли, наприклад, такий собі Майєр дивиться у свій зошит, то псевдонауково це можна висловити так: “Майєр спрямував свою увагу на зошит”. Напевно, так кажуть не лише заради витонченості вислову, а також для того, щоб відкрити дорогу небезпечному непорозумінню, начебто у нашому пізнавальному житті є якийсь прожектор, який переміщується то туди, то сюди по предмету, що сприймається... Так звані типи уваги є лише описові характеристики поведінки різних людей і не мають пояснювальної сили. Замість того, щоб сказати просто, що Майєр нестійкий, говорять, що Майєр належить до нестійкого типу уваги”.

Так є у Майєра увага чи немає? Чи можна прийняти це твердження Рубіна? Побудуйте систему аргументів, які б спростовували його.

3. “Увага! Будьте уважніші! ” – ці заклики учитель часто звертає до учнів, але вони рідко стають ефективним засобом формування уваги. Як необхідно організувати процес формування уваги згідно с теорією П.Я.Гальперіна? Поясніть на конкретному прикладі.

4. “Всякий контроль є увага. Але контроль лише оцінує діяльність або її результати, а увага покращує. Як увага, якщо вона є психічним контролем, дає не тільки оцінки, але й покращання діяльності? ” (П.Я.Гальперін).

Спробуйте відповісти на це запитання, спираючись на уявлення П.Я.Гальперіна.

5. М.Ф.Добринін запропонував виділяти такі види уваги: мимовільна увага(феномени якої обумовлені не спрямованою пошуковою активністю суб’єкта), примусова увага (детермінована особливостями ситуації), емоційна увага (зумовлена внутрішніми умовами: відповідністю/невідповідністю стимулу бажанням, прагненням, потребам), звична увага (пов’язана з минулим досвідом суб’єкта, який спеціалізувався на прийом певної стимуляції), довільна увага (зумовлена мотивацією) та післядовільна увага (яка відповідає процесу зміни організації цілеспрямованої діяльності). Співвіднесіть перераховані факти з цими видами уваги.

1. 1. Студент який цілеспрямовано готувався до важкого екзамену з нелюбимого предмету, раптом зустрів у підручнику факт, який його зацікавив. З цього моменту підготовка, яка до того вимагала підвищеної уваги, перетворилася в захоплюючий процес, який не вимагав спеціального контролю.

2. 2. Лікар навіть у перехожих на вулиці помічає ознаки поширених захворювань.

3. 3. Дівчинка-підліток, яка читала мелодраму, забуває про час, жадібно “проковтуючи” сторінку за сторінкою.

4. 4. Жінки в пологових будинках часто розрізняють плач саме своїх немовлят.

5. 5. Викладач психології, читаючи будь-яку літературу, бачить в ній приклади, які можуть проілюструвати психологічні феномени, що зараз вивчають його студенти.

6. 6. Молодший школяр може годинами гратися в комп’ютерні ігри, не втомлюючись і не відволікаючись, а ось геометрія потребує від нього більшої зосередженості уваги.

Підберіть власні приклади до перерахованих видів уваги.

Завдання 19.3

1. Прочитайте повідомлення, написане ось так, починаючи зі слова «серед».

Загублений Серед десь найбільш серед захоплюючих Роки Маунтінс когнітивних біля здібностей Сентрал Сіті Колорадо людини виділяється старий здібність шахтар віділяти сховав одне повідомлення ящик з іншого золота. Ми Хоча робимо це декілька, фокусуя сотен нашу людей увагу на спробували деяких його ознаках шукати, таких вони як нічого тип не знайшли шрифту. Якщо Коли ми ви фокусуємо пройдите нашу 300 кроків увагу на на захід певних і ознаках, 600 кроків повідомлення, на північно-захід пов’язане від шінку з іншими “Славний закуток” ознаками, і викопаєте не впізнається. яму Однак у три фута деяка глибиною, вам інформація вистачить грошей з джерела, яке сходити на не супроводжується концерт увагою Тіни може Тернер впізнаватися.

Про що ви прочитали? Чи можете ви щось сказати про повідомлення, яке написане ось так? Якщо так, які слова привернули вашу увагу й чому? Поясніть це явище, використовуючи теорії уваги, які розробляються в когнітивній психології.

2. В одному з експериментів Д.Бродбент використовував для перевірки своєї теорії методику дихотомічного слухання. На одне вухо досліджуваного подавалися три цифри, а на інше в той же час – три інші цифри. Таким чином досліджуваний чув:

Праве вухо 4, 9, 3

Ліве вухо 6, 2, 7

В одному випадку досліджуваного просили відтворити цифри, які були подані на одне якесь вухо (493 або 627). В іншому випадки досліджуваний повинен був відтворити цифри в порядку їх подання. Оскільки подавалися дві цифри одночасно, досліджувані мали змогу відтворити одну з цифр пари, але вони повинні були назвати їх обидві, щоб продовжити послідовність. В цьому випадку звіт досліджуваного виглядав так: 4, 6 2, 9 3, 7.

З урахуванням кількості відтвореної інформації (шість одиниць) та швидкості подання (дві в секунду), Бродбент очікував, що точність відтворення буде близько 95%. Але в обох експериментах досліджувані відтворювали менш очікуваного. У першому випадку правильність відтворення була близько 65%, у другому – 20%.

Які положення теорії Бродбента підтвердили або спростували ці експерименти? Як сам Бродбент пояснив отримані результати?

3. В одному з експериментів А.Трейсман досліджуваними виступили люди, які однаково добре володіли англійською та французькою мовами. Вони повинні були слідкувати за уривком одного й того ж тексту, який надходив в одне вухо англійською, а в інше – французькою. Англійська та французька версії були трохи зміщені в часі, цей розрив поступово скорочувався й досліджувані починали помічати, що обидва повідомлення мають один зміст.

Про що свідчать результати цих дослідів? Як їх пояснила сама Трейсман? Які уявлення Бродбента вони спростовують?