Завдання до теми 22

Завдання 22.1

1. В історії філософії існує проблема чуттєвого і раціонального – проблема співвідношення опосередкованого мислення і безпосереднього, такого, що грунтується на даних органів чуття, пізнання дійсності. Одні філософи (Декарт, Спіноза, Гегель) стверджували, що джерелом і критерієм пізнання є теоретичне мислення, яке дає змогу вийти за межі емпіричних узагальнень, інші (Бекон, Гоббс, Локк) вважали таким джерелом чуттєвий досвід, мислення для них було суб’єктивним засобом систематизації уявлень.

Як ця проблема розв’язується в сучасній психології? Як пов’язані між собою чуттєве і раціональне? (за П.А.М’ясоїдом).

2. Запропонуйте комусь вирішити наведену задачу, розмірковуючи вголос не менш 5 хвилин. Які процеси використовує людина, вирішуючи задачу? Як вона будує внутрішню модель задачі? Які стратегії обирає? Які основні характеристики мислення виявляються в цьому прикладі?

D O N A L D D = 5

+

G E R A L D

_____________

R O B E R T

3. Запропонуйте різним людям вирішити наведену задачу. Проаналізуйте процес міркування. Які висновки про зв’язок мислення та уявлення можна зробити?

За стеной раздался звон,

В комнату ворвался Джон -

По полу вода бежит, под окном раскрытым

Мэри мертвая лежит на стекле разбитом.

4. “Включаючись в розумовий процес і виконуючи в ньому семантичні функції, образ сам інтелектуалізується” (С.Л.Рубінштейн). Як ви розумієте ці слова? Наведіть приклади інтелектуалізованих образів та розкрийте їх значення в процесах мислення.

5. На конкретних прикладах доведіть, як мислення пов’язане з емоціями, мотивацією, волею людини.

Завдання 22.2

1. У книзі Л.Керолла «Алиса в Стране чудес» є такий діалог:

Алиса спрашивает Чеширского кота:

– – А откуда вы знаете, что вы не в своем уме?

– – Начнем с того, что пес в своем уме. Согласна?

– – Допустим, – согласилась Алиса.

– – Дальше, – сказал кот. – Пес ворчит, когда сердится, а когда доволен, виляет хвостом. Ну, а я ворчу, когда я доволен, и виляю хвостом, когда сержусь. Следовательно, я не в своем уме.

Чи правильний цей умовивід? Знайдіть логічну помилку. Наведіть інші приклади помилкових аналогій.

2. У комедії Ж.-Б.Мольєра “Лекарь поневоле” є такий діалог:

С г а н а р е л ь. Мы, великие медики, с первого взгляда определяем заболевание. Невежда, конечно, стал бы в тупик и нагородил бы вам всякого вздору, но я немедленно проник в суть вещей и заявляю вам: ваша дочь нема.

Ж е р о н т. Так-то оно так, но я бы хотел услышать, отчего это случилось?

С г а н а р е л ь. Сделайте одолжение. Оттого, что она утратила дар речи.

Ж е р о н т. Хорошо, но скажите мне, пожалуйста, причину, по которой она его утратила.

С г а н а р е л ь. Величайшие ученые скажут вам то же самое: оттого, что у нее язык не ворочается.

Ж е р о н т. А в чем вы усматриваете причину того, что он не ворочается?

С г а н а р е л ь. Аристотель сказал по этому поводу… много хорошего.

Ж е р о н т. Охотно верю.

С г а н а р е л ь. О, это был великий муж!

Ж е р о н т. Не сомневаюсь.

С г а н а р е л ь. Подлинно великий! Вот на столько (показывает рукой) больше меня. Но продолжим наше рассуждение…

Знайдіть в цьому діалозі логічні помилки.

3. Шерлок Холмс якось помітив:

«Благодаря давней привычке, цепь умозаключений возникает у меня так быстро, что я пришел к выводу, даже не замечая промежуточных посылок, Однако они были, эти посылки».

Наведіть приклад такого ланцюга умовиводів з будь-якого оповідання А.Конан-Дойля про великого детектива.

Завдання 22.3

1. У вузькому розумінні “мислення – процес вирішення задач”. Чи можливе мислення поза вирішенням задач? Що є первісним – проблемна ситуація або задача? В ситуації яких задач виникає мислення?

2. Наведіть приклади проблемних ситуацій кожного типу (за В.В.Пєтуховим). Покажіть, як ситуації одного типу можуть переходити в ситуації іншого типу.

3. На прикладі різних задач (математичних, задач-головоломок, життєвих задач) покажіть їх об’єктивну та суб’єктивну сторони. Ви можете використати власний досвід, або провести відповідні дослідження, використовуючи метод міркування вголос.

4. До якого типу проблемних ситуацій належать наведені задачі. Дослідіть, як їх будуть вирішувати різні люди та зробіть висновки про те, що заважає або сприяє процесу вирішення.

Деякий англійський студент, знявши кімнату на тиждень, запропонував на сплату ланцюжок з 7 дорогоцінних кілець з тою, однак, умовою, що він буде розраховуватися щодня, так щоб у господарки щодня кількість кілець збільшувалася на одне. Господарка погодилася, обмовивши зі своєї сторони, що він може розпиляти тільки одне кільце. Як студенту удалося розплатитися з господаркою.

Водяні лілії в ставку розмножуються протягом 24 годин. У перший весняний день тільки один лист латаття показався на поверхні ставка. Через 60 днів ставок цілком заріс. У який день ставок заріс наполовину?

Скільки у вас домашніх тварин, якщо усі вони птахи, крім двох, усі вони кішки, крім двох, і усі вони собаки, крім двох?

Завдання 22.4

Визначте, про які види мислення йдеться в наступних фрагментах, проаналізуйте їх особливості (за О.Є.Сапоговою).

1. Видя идущий из трубы дым, мы можем сказать, что в доме топиться печь, хотя этой печи не видим. Видя покореженную машину, мы можем сделать вывод, что она попала в аварию, хотя не были свидетелями этой аварии. Более того, мы можем многое сказать о том, что и как произошло во время аварии, хотя всего этого тоже не видели. Воспринимая одно (дым, покореженную машину), мы через посредство имеющихся у нас знаний делаем выводы о другом (о топке печи, об аварии).

2.Удивление перед тайной является само по себе плодотворным актом познания, источником дальнейшего исследования и, может быть, целью всего нашего познания, а именно – посредством наибольшего знания достигнуть подлинного незнания, вместо того, чтобы позволить бытию исчезнуть в абсолютизации замкнутого в себе предмета познания (К.Ясперс).

3. – Где Италия? – спрашивал ее Лихонин.

– Вот он. Сапог, – говорила Любка и торжествующе тыкала в Апеннинский полуостров.

– Швеция и Норвегия?

– Это собака, которая прыгает с крыши.

– Балтийское море?

– Вдова стоит на коленях.

– Черное море?

– Башмак.

– Испания?

– Толстяк в фуражке (А.И.Куприн).

4. – Теперь сядьте, положите руки перед собой. Не горбитесь, – сказала девочка и взяла кусочек мела. – Мы займемся арифметикой… У вас в кармане два яблока…

Буратино хитро подмигнул:

– Врете, ни одного…

– Я говорю, – терпеливо повторила девочка, – предположим, что у вас в кармане два яблока. Некто взял у вас одно яблоко. Сколько у вас осталось яблок?

– Два.

– Подумайте хорошенько.

Буратино сморщился, – так здорово подумал.

– Два…

– Почему?

– Я же не отдам Некту яблоко, хоть он дерись!

– У вас нет никаких способностей к математике, – с огорчением сказала девочка. – Займемся диктантом. (А.Толстой).

5. Школьникам было предложена задача: уравновесить свечу на чашке весов так, чтобы это равновесие через некоторое время само собой нарушилось. Предлагался целый ряд предметов, в том числе и коробка спичек. Дети долго и безуспешно пытались найти решение. И только подсказка учителя помогла делу.

6. В ответ на шутку друзей, заявлявших, что открытие Америки было, по сути дела, не такой уж трудной задачей, поскольку от Колумба требовалось только одно – держать курс все время на запад, он предложил им поставить яйцо на попа. Друзья взялись за дело, но, несмотря на все их усилия, яйцо неизменно валилось набок. Тогда Колумб взял яйцо, слегка расплющил с одного конца и поставил. Друзья, естественно, запротестовали, полагая, что яйцо разбивать нельзя, установив, таким образом, пределы решения проблемы, которых фактически не существовало. Но ведь они также считали безрассудством, взяв курс на запад, придерживаться его в течение всего плавания (Э. де Боно).