Завдання до теми 21

Завдання 21.1.

1. Пізнавальна діяльність вищих тварин за будовою майже не відрізняється від пізнавальної діяльності людини. Вона також включає відчуття, сприймання, пам’ять, мислення. Можна дійти висновку, що пізнавальна діяльність людини має еволюційні передумови, але “заважає” уява, джерел якої у тваринному світі немає.

Чому уява виділяється серед інших складових пізнавальної діяльності людини? Чи має вона еволюційні передумови? (за П.А.М’ясоїдом).

2. З наданих понять побудуйте логічний ряд так, щоб кожне попереднє поняття було родовим (більш загальним) по відношенню до наступного.

Уява, мрія, психіка, творча уява, відображення, нові образи.

Марення, психіка, навмисна уява, відображення, уява, пасивна уява.

3. В яких випадках наведені образи стають образами пам’яті, а в яких – уяви?

Опосередкований образ, трансформований образ, художній образ, образ-уявлення, синтезований образ, образ-копія, типовий образ, акцентований образ, асоціативний образ, послідовний образ, гіперболізований образ, образи сновидіння, галюцінаторні образи (за О.Є.Сапоговою).

4. Які особливості дитячої уяви можна побачити в наведеному прикладі?

Дочь лениградского профессора М.Басова (5, 5 лет) сообщила ему как-то в разговоре, что котята, которые родятся у кошки, происходят, по ее убеждению, от съеденных кошкой мышат.

- А маленькие дети как родятся? - спросил отец, испытуя ребенка.

- Тоже у мамы в животе! Вот мама съест телятину, и у нее родится маленький ребеночек.

- А если я съем телятину, у меня родится или нет?

- У тебя тоже родится. У мамы дочка, а у тебя сынок.

Так ребенком, крайне неожиданно для его собеседника, а может быть, и для него самого, были разрешены сразу две проблемы - происхождение видов и проблема пола (К.Чуковский “От двух до пяти”).

5. Який закон виникнення образів уяви ілюструє наведений приклад?

Трусоват был Ваня бедный:

Раз он позднею порой,

Весь в поту, от страха бледный,

Чрез кладбище шел домой (О.С.Пушкін).

Хлопчик боїться. Він готовий до того, що зараз відбудеться щось страшне. І коли він почув в темряві, що хтось з бурчанням гризе кісту, в його уяві виник образ “червоногубого вовкулака”. Він не вірить самому собі, коли переконується в нереальності створеного його фантазією образа, у тому, що “в темноте пред ним собака на могиле лижет кость”.

Завдання 21.2.

1. Підраховано, що із 108 фантастичних ідей письменника-фантаста Ж.Верна помилковими або нездійсненими виявились лише 10. З 50 ідей О.Бєляєва – лише 3. Фантаст і біохімік А.Азімов ще у 1950 р. у романі “Я – робот” передбачив появу робототехніки. Проте є й письменники, фантастичні образи яких не знаходять втілення.

Про що свідчать ці факти? Як вони характеризують уяву? (за П.А.М’ясоїдом).

2. Людині знадобилися сотні тисяч років, щоб навчитися добувати вогонь, сіяти хліб, писати. Тисячоліття вона йшла від вітряка до парової машини. Століття – від відкриття електричного струму до його широкого застосування. Від появи ідеї про можливість ланцюгової уранової реакції до її втілення минули десятиліття. Нові моделі сучасних комп’ютерів розробляються швидше, ніж користувачі встигають опанувати попередні зразки.

Про що свідчить ця закономірність? Як вона характеризує процес створення нових образів? (за П.А.М’ясоїдом).

3. Як ви вважаєте, наскільки незвичність, “небувалість” створених образів характеризує творчу уяву? Скористуйтесь наведеними думками. Запропонуйте власний «алгоритм» художньої творчості.

“Из непосредственного снимка с природы выйдет жалкая, бессильная копия. Она [природа] позволяет приблизиться к себе только путем творческой фантазии. Иначе было бы слишком просто быть художником» (І.І.Левітан).

«Я думаю, что автор фильма может показывать вещи лучше, чем показывает сама жизнь. Может и должен. А единственный способ полностью воплотить в жизнь свою фантазию – это полностью ее контролировать, сознательно прорисовывая ее во всех деталях. Короче говоря, вещь придуманная всегда более правдоподобна, чем вещь. Насильно вырванная из действительности» (Ф.Фелліні).

«Для меня воображение – синоним способности к открытиям. Воображение поэтическое странствует и преображает вещи, наполняет их особым, сугубо своим смыслом и выявляет связи, которые даже не подозревались, но всегда, всегда, всегда оно явно и неизбежно оперирует явлениями действительности. Оно никогда не могло погрузить руки в пылающий жар алогизма и безрассудности, где рождается вольное и ничем не скованное вдохновение» (Ф.-Г.Лорка).

«В манере изображения человеческой руки Тицианом гораздо больше воображения, чем в сотнях ночных кошмаров сюрреалистов” (Р.Арнхейм).

4. Як ви вважаєте, в чому особливості та яке значення такого літературного жанру як фентезі? Які функції (специфічні відносно інших жанрів) виконують твори фентезі? Чому сьогодні користуються значним попитом? Проаналізуйте психологічні особливості таких творів, спираючись наприклад на “класику жанру” – “Володаря кілець” Дж.Р.Р.Толкієна.

Завдання 21.3.

1. Тестування показало, що люди з розвиненою уявою характеризуються невдоволеністю власним і суспільним життям, високою самооцінкою та самовпевненістю, нехтують думкою авторитетних осіб. Найчастіше їх приваблюють незвичні професії, що потребують ризику, прийняття нестандартних рішень. Зв’язку між успішністю їх діяльності і рівнем їхнього інтелекту не виявлено.

Що дають ці дані для розуміння сутності уяви? Як їх можна пояснити з позиції теорії цілепокладаючої свідомості?

2. Підберіть декілька уривків з художніх творів, віршів, життєвих висловів або приказок, в яких йдеться про мрію. Узагальніть їх зміст у відповіді на запитання: навіщо людині мрія?

3. Уявіть себе через 20 років. Ким би ви стали, яке положення займаєте, якою професією володієте, де живете тощо. Що з цього можна віднести до “можливо можливого” або “неможливо неможливого”? Як перетворити “можливе” в дійсність? Чому неможливо “неможливе”? На підставі цього аналізу спробуйте відповісти на запитання: чим відрізняються мрія та мета? Чи можливе цілепокладання без участі уяви?