Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Завдання до теми 23
Завдання 23.1
1. М. Вертгеймер запропонував порівняння різних підходів до аналізу психіки на такому прикладі. Уявіть світ у вигляді оркестру, в якому кожний музикант виконує свою власну партію. В цьому випадку розуміння музичного твору може будуватися трьома різними шляхами. Перший шлях полягає в тому, що індивідуальні партії музикантів сприймаються такими, що звучать одночасно, але незалежно одна від одної і підсумкове звучання мелодії є ефектом їх випадкового сполучення, сумою окремих елементів. Другий шлях – це спільний розгляд індивідуальних партій, коли одиницею аналізу стає закономірне сполучення звуків, що виконуються різними музикантами. Наприклад, виконання ноти “до” одним музикантом сприймається як пов'язане з виконанням ноти “фа” іншим, так що мелодія в цілому буде представлятися послідовністю інтервалів, або відношень між звуками. Згідно з третім шляхом для адекватного розуміння “музичного твору” сприймання (і аналіз) часткових партій повинні припускати наявність цілісної організації всього оркестру. Тоді всі звуки, які сприймаються в даний момент, постають не розрізненим набором, не сполученням парціальних відносин, але тільки в цілому – як структурований акорд. Які підходи до вивчення мислення відповідають кожному із можливих шляхів слухання й розуміння “оркестру”? Доведіть свою думку визначеннями мислення, запропонованими в межах цих підходів.
2. Спробуйте спростувати основні теоретичні положення асоціативної теорії мислення. Скористуйтеся працею К.Дункера. 3. В історії досліджень мислення можна чітко розрізнити дві основних теоретичних суперечки: про співвідношення мислення та сприймання і про співвідношення репродуктивного і продуктивного мислення. Прослідкуйте долю цих суперечок на прикладі відомих вам теорій мислення.
Завдання 23.2
1. Уявіть, що ви – асистент психологічної лабораторії Вюрцбурзького університету на початку ХХ ст.. Професор О.Кюльпе доручив вам підготувати звіт про результати проведених в лабораторії дослідів. Скористуйтеся даними, наведеними у статті О.Крогіуса, і складіть звіт, необхідний професору.
2. Застосуйте завдання та процедури дослідження мислення представників телеологічного підходу та проведіть досліди із 3-4 своїми знайомими. Зафіксуйте результати. Чи повторюють ваші дані результати вюрцбуржців? Чи вдалося вам “спіймати” без о бразну думку?
3. На які питання психології мислення зуміли відповісти представники вюрцбурзької школи? Які питання залишилися за межами їх досліджень?
Завдання 23.3
1. Проведіть дослідження продуктивного мислення за допомогою однієї із “дункеровських” задач. Спробуйте повністю відтворити ситуацію досліду, інструкцію досліджуваному, оформлення протоколу. На підставі протоколу побудуйте “дерево рішень” і зробіть висновки про психологічні механізми продуктивного мислення. Скористайтеся працею К.Дункера.
2. К.Дункер стверджував, що в основі пояснення інсайту лежить не розгляд випадкової події або зовнішніх умов, що провокують його з тією чи іншою імовірністю, але аналіз об'єктивної структури проблемної ситуації, при розумінні якої інсайт внутрішньо, істотно необхідний. Якщо в теоріях “третього фактора” осяяння може трапитися або ні, у гештальтрозумінні – воно обов'язково повинно відбутися. Які особливості та закономірності процесу мислення можна пояснити за допомогою цього підходу? В чому його обмеженість? Чи дійсно інсайт обов’язково повинен відбутися?
3. На чиєму боці знаходитися ви у суперечці К.Дункера із О.Зельцем? Обґрунтуйте свою позицію.
Завдання 23.4
1. Досліджуваному пропонували задачу: “Що відбудеться зі свічкою, якщо її запалити на космічному кораблі, що перебуває на орбіті? ” Процес розв’язування був такий: “Полум’я буде таким самим, як і в земних умовах, а от віск вестиме себе по-іншому. Він не стикатиме і невдовзі гніт виявиться залитим восковою масою”. Після підказки експериментатора процес розв’язування змінився: “В горінні беруть участь повітряні потоки, що йдуть знизу вгору за рахунок нагрівання. Але це в земних умовах. У космосі повітря, що нагрівається в результаті горіння свічки, не переміщуватиметься вгору. Тому свічка не горітиме через відсутність нормальноїконвекції повітря, а отже, через постування нових порцій кисню”. Яка закономірність мислення має місце в цьому випадку? Які його процеси виступають тут на перший план? (за П.А.М’ясоїдом).
2. Ще в давнину був сформульований парадокс: як ми можемо шукати те, чого зовсім не знаємо, а якщо ми знаємо, що нам треба шукати, то навіщо ж тоді шукати? С.Л.Рубінштейн вважав, що проблемна ситуація – це ситуація, у якій невідоме не дано прямо, а задано через своє відношення до того, що міститься в ній. Спробуйте за допомогою думки С.Л.Рубінштейна пояснити наведений парадокс.
3. Коли людина думає над проблемою, розв’язує задачу, то об'єкт її мислення залишається постійним, тобто людина розв’язує ту саму задачу, як би ні змінювався перебіг її думки. Але разом з тим об'єкт мислення змінюється: предметом аналізу щораз стають нові сторони розв'язуваної проблеми, виникають нові питання і, у певному розумінні, нові задачі. Чому ж у підсумку приходимо до розв’язання тієї ж задачі? 4. Наведіть приклади каламбурів, гострот, жартів у яких діє механізм аналізу крізь синтез.
5. Заповніть наведену таблицю
|