Завдання до теми 25

Завдання 25.1

1. З наведених понять оберіть потрібні ті побудуйте логічні ряди так, щоб кожне попереднє поняття було родовим (більш загальним) по відношенню до наступних. Чому поняття, які залишилися, не увійшли в ряди? (за О.Є.Сапоговою).

1. Слово, мозок, засіб спілкування, знакова система, соціальне явище, думка, психіка, сигнал, мова, уява, мовлення, значення, російська мова, шрифт, частина слова.

2. Мова, відображення, мовлення, психічне явище, інформація, функція мовлення, позначення, мета, кодування, процес спілкування, діяльність, рефлекс, уявлення, мозок

2. Коли під час малювання дошкільникам створювали різні перешкоди (у дитини не виявлялося під рукою олівця потрібного кольору, паперу, фарб, тощо), то прояви егоцентричного мовлення зростали майже вдвічі. Відомо також, що найбільшого розвитку таке мовлення досягає на третьому році життя дитини, у віці шести років воно йде на спад, а після семи практично зникає.

Як пояснити ці дані? Як вони характеризують мислення? (за П.А.М’ясоїдом).

3. Чому значення слова можна розглядати як одиницю мовленнєвого мислення? Які аргументи наводить Л.С.Виготський (“Мышление и речь») на користь цього положення?

4. Як, на думку Л.С.Виготського (“Мышление и речь»), співвідносяться розвиток мислення та мовлення у філогенезі та онтогенезі? Чи згодні ви з його положеннями та аргументами?

Завдання 25.2

Поясніть, що робить слово словом. Чому сполучення «будинок», «цукор», «пожежа», «рука» є словами, а сполучення «бопор», «зом», «рахса», «ражко», «хару» ми словами не вважаємо? (за О.Є.Сапоговою).

У малайській мові слово «тама» означає «брати батька», «подібний», «схожий». Дитина, оволодіваючи мовленням, нерідко однаково називає предмети, що рухаються, тварин з довгою шиєю тощо. Цікаво, що людина також прагне охопити поняттям певне коло пов’язаних між собою об’єктів.

Про що свідчить це явище? Як воно характеризує мислення? (за П.А.М’ясоїдом).

Завдання 25.3

Спробуйте наповнити змістом наведену нижче “форму”. Проаналізуйте, за рахунок яких мовних засобів вам вдалося це зробити.

Гло́ кая ку́ здра ште́ ко будлану́ ла бокра́ и кудря́ чит бокрёнка (Л.В.Щерба).

Завдання 25.4

Великий фізик А.Ейнштейн зазначав: “Слова, написані або проговорені, не відіграють, напевно, жодної ролі в механізмі мого мислення. Психічними елементами мислення є деякі, більш чи менш ясні, знаки чи образи, які можуть бути “за бажанням” відтворені й скомбіновані. Між цими елементами і логічними концепціями, що розглядаються, звичайно, існує певний зв’язок... Але з психологічної точки зору ця комбінаційна гра, напевно, є головною характеристикою творчої думки – до переходу до логічної побудови у словах або знаках іншого типу за допомогою яких цю думку можна буде повідомити іншим людям”. Аналогічну думку повторив видатний математик Ж.Адамар: “Я стверджую, що слова повністю відсутні в моєму розумі, коли я дійсно думаю; слова з’являються в моєму розумі лише після того, як я завершу дослідження”.

Чи відповідають ці твердження даним психології мислення? Чи не є вони помилковими? А як думаєте ви? (за П.А.М’ясоїдом).

Досліджувані мали заповнити прогалину у візерунку, підібравши потрібну вставку. Для розв’язання цієї суто наочної задачі необхідно було виділити істотні ознаки візерунка та порівняти їх із вставками. При цьому проводилась реєстрація активності артикуляційного апарату досліджуваних, рівень якої виявився досить високим. Коли ж при цьому вони одночасно і безперервно проспівували одні й ті самі склади (“ля-ля”), то процес розв’язування порушувався.

Що дає цей експеримент для розуміння механізмів мислення? (за П.А.М’ясоїдом).

Контрольні питання та завдання(за книгою Л.С.Виготського “Мислення і мовлення”)

1. Проблема мислення й мовлення та метод її дослідження в роботі Л.С.Виготського.

2. Л.С.Виготський про функції й долю егоцентричного мовлення в розвитку мислення дитини.

3. Значення слова як одиниця мовленнєвого мислення.

4. Аналіз за елементами й аналіз за одиницями стосовно мовленнєвого мислення.

5. Л.С.Виготський проти Ж.Піаже в питанні про егоцентричне мовлення.

6. Основні напрямки розвитку дитячого мислення (Виготський проти Піаже).

7. Місце егоцентричного мислення у структурі мислення, його функції та генезис.

8. Новизна підходу Ж.Піаже до дитячого мислення.

9. Проблема розвитку мовлення за В.Штерном.

10. Основні положення вчення Ж.Піаже про егоцентричне мовлення.

11. Особливості “мовлення” приматів (дослідження Келера, Ієркса).

12. Етапи розвитку операції застосування знаків у мисленні.

13. Методика Виготського–Сахарова.

14. Стадія синкретів при утворенні понять.

15. Стадія комплексів при утворенні понять. Види комплексів.

16. Характеристика псевдопонять, потенційних понять і дійсних понять.

17. Співвідношення між розвитком мислення й мовлення у філогенезі.

18. Співвідношення між розвитком мислення й мовлення в онтогенезі.