Територіальна організація промислового виробництва

У суспільно-географічних дослідженнях промислове виробництво аналізують, перш за все, за особливостями його розміщення та територіальної організації. При цьому дослідження окремих підприємств чи галузей (видів господарської діяльності) орієнтовані на аналіз їх розміщення - місцеположення, локації, прив’язки до природно-ресурсного та соціально-економічного середовища, а дослідження більших чи менших угруповань підприємств різних галузей - на особливості їх загальної територіальної організації. Територіальна організація - більш ємке і складне поняття порівняно з розміщенням. Аналіз розміщення дає відповідь на питання, чому дане підприємство чи вид виробництва розміщений, локалізований саме тут, у даній точці. Дослідження територіальної організації обов’язково включає і аналіз розміщення кожного окремого підприємства чи виробництва. Але головний його акцент полягає у вивченні просторових комбінацій і поєднань різних підприємств, видів виробництв, галузей, їх внутрішньої взаємопов’язаності, функціональної, технологічної та організаційно-економічної взаємозумовленості.

Територіальна організація промислового виробництва являє собою складну системно-структурну категорію, що має багаторівневу ієрархічну організацію. Її складовими елементами є певні одиниці (таксони) територіальної організації промисловості - від окремого підприємства до світового господарства. У вітчизняній економічній географії форми територіальної організації промисловості традиційно характеризували за достатньо простими, а відтак і чіткими таксонами - класифікаційними одиницями (А.Т. Хрущов, С.І. Іщук та ін.): промислові пункти, центри, кущі, вузли, агломерації, райони.

Як приклад, розглянемо класифікацію форм територіальної організації промисловості, розроблену С.І.Іщуком (2003), яку він називає територіальною структурою промисловості. Складовими елементами територіальної структури (ТС), які можна називати і формами територіальної організації промисловості, є:

І - прості елементи ТС:

1) галузевий промисловий пункт - населений пункт, у якому розміщене одне промислове підприємство;

2) галузевий промисловий центр - населений пункт, у якому розміщено кілька підприємств однієї галузі;

3) багатогалузевий промисловий центр - населений пункт, у якому розмішено кілька підприємств різних галузей;

ІІ - складні галузеві елементи ТС:

4) галузевий спеціалізований промисловий кущ - являє собою сукупність підприємств добувної промисловості чи лісопереробки, розташованих у різних сусідніх чи близьких між собою населених пунктах;

5) галузевий спеціалізований промисловий район - складна форма територіальної організації промисловості, за якою група підприємств однієї галузі розміщується на певній території, орієнтуючись на певний вид сировини та випуск однорідної продукції; якщо сировинна зона має значні розміри (нафтогазоносні, вугленосні зони), то кілька сусідніх спеціалізованих промислових районів можуть формувати галузеву спеціалізовану зону (6);

ІІІ - складні інтегральні (міжгалузеві) елементи ТС:

7) промисловий вузол - являє собою територіальне зосередження в одному чи кількох близьких розміщених населених пунктах промислових підприємств різних галузей; територіальні розміри промислових вузлів обмежують можливими щоденними трудовими поїздками населення; промисловий вузол розглядають також як локальний промислово - територіальний комплекс; за розмірами (вартість основних фондів, обсяги виробництва, кількість робітників) промислові вузли поділяють на класи: а) найбільші; б) великі; в) середні; г) невеликі (малі);

8) промислова агломерація - сукупність близько розміщених (сусідніх) промислових вузлів та інших (простих і складних) форм територіальної організації промисловості; промислові агломерації можуть формуватися навколо одного великого міста (Київ, Харків, Одеса, Львів), і тоді їх називають моноядерними. Існують і поліядерні промислові агломерації, які формуються навколо двох або більше великих міст: Донецько-Макіївська, Лисичансько-Сєвєродонецька, Слов’янсько-Краматорська, Дніпропетровсько-Дніпродзержинсько-Новомосковська та ін;

9) багатогалузевий промисловий регіон - найбільш масштабна (крупна) і складна форма територіальної організації промисловості, що може включати прості і складні елементи ТС у різних комбінаціях; головна ознака багатогалузевого промислового району - висока концентрація промислового виробництва, яка в різних формах (агломерації, вузли, галузеві райони) поширюється в межах всього регіону. В Україні виділяють такі багатогалузеві промислові регіони, як Донецький, Придніпровський, Прикарпатський.

Розроблена систематика форм територіальної організації (ТО) промисловості за рівнями територіального поділу праці, кількістю підприємств та характером взаємозв’язків між ними, наявністю – відсутністю центрального виробничого ядра (О.Г. Топчієв, 2005).

На локальному рівні організації промисловості функціонують одиничні та агломеровані, групові підприємства.

Одиничні промислові підприємства утворюють точкову форму ТО (І) з двома різновидами:

І.1 - точкова автономна (поза населеним пункутом);

І.2 - точкова централізована (в межах населеного пункту).

Групова форма ТО промисловості (ІІ) об’єднує невеликі сукупності підприємств, які можуть розміщуватись на різних промислових площадках чи на одній, різною мірою інтегровані та неінтегровані виробничою інфраструктурою, технологічними та економічними зв’язками. Розрізняють такі різновиди групової ТО:

ІІ.1 - групова кущова (дисперсна), за якої підприємства однієї галузі розміщені відособлено і відносно компактно в межах певної території (вугільні шахти, нафтові й газові промисли, лісові промисли тощо);

ІІ.2 - групова кущова центрована, подібна до попередньої, але відрізняється наявністю “ядра” - головного підприємства, яке об’єднує цей кущ (збагачувальна фабрика, газоліновий завод, деревообробний комбінат і т. д.);

ІІ.3 - групова лінійно-ланцюгова (технологічна) - об’єднує кілька підприємств, які за послідовною технологією переробляють один вихідний продукт, або за постадійною кооперацією виробляють певну деталь, вузол, агрегат;

ІІ.4 - групова агломерована (інфраструктурна), являє собою територіальне зосередження підприємств однієї галузі чи різних галузей на основі спільної виробничої інфраструктури окремого населеного пункту чи спеціально підготовленої промислової площадки чи технопарку;

ІІ.5 - групова комплексна (інфраструктурно-технологічна), являє собою територіальне зосередження підприємств різних галузей, що використовують спільну виробничу інфраструктуру і мають тісні технологічні та економічні зв’язки між собою.

Районна (субрегіональна) форма ТО промисловості (ІІІ) відповідає мікрорегіональному та субрегіональному рівням поділу праці і охоплює значну кількість промислових підприємств. В межах промислового району можуть знаходитись у різних поєднаннях всі, зазначені вище форми ТО. Різновиди районної ТО встановлюють за узагальненими зв’язками не окремих підприємтсв, як це було раніше, а їх угруповань (форми ІІ.1 - ІІ.5). За такою ознакою розрізняють:

ІІІ.1 - районну агломеровано-кущову форму ТО, що охоплює на субрегіональному рівні кілька промислових агломерацій, слабо пов’язаних між собою;

ІІІ.2 - районну агломеровано-центровану форму, яка охоплює на субрегіональному рівні кілька слабопов’язаних агломерацій з домінуванням однієї з них, яка утворює промислове ядро району;

ІІІ.3 - районна комплексна форма - охоплює на субрегіональному рівні значну кількість промислових підприємств, що використовують єдину систему виробничої інфраструктури і мають інтенсивні технологічні та виробничі (економічні) зв’язки між собою.

На регіональному рівні (ІV) за цією схемою виділяють дві форми ТО промисловості:

IV.1 - регіонально-агломераційна, охоплює велику кількість підприємств, які в межах регіону формують кілька промислових групових і районних агломерацій, що відносно слабо взаємодіють між собою і не мають чітко вираженої головної – ядерної агломерації;

IV.2 - регіонально-комплексна, за якої більша частина промислових підприємств регіону використовує єдину систему виробничої інфраструктури, має інтенсивні технологічні та економічні зв’язки і складена груповими (ІІ.5) та районними (ІІІ.3) промисловими комплексами.

Запам’ятайте:

● Суспільна географія розглядає промислове виробництво і за розміщенням окремих підприємств (їх прив’язкою до конкретної території), і за їх територіальною організацією, тобто за просторовими групуваннями та поєднаннями.

● Територіальна організація промисловості – складне, ієрархічне (багаторівневе) системно-структурне поняття, що оперує окремими підприємствами та їх різноманітними комбінаціями й поєднаннями.

● У вітчизняній географії форми територіальної організації промисловості представляли так: промислові пункти; промислові центри; промислові кущі; промислові вузли; промислові агломерації; промислові райони.

● Докладна систематика форм територіальної організації (територіальної структури) промисловості розроблена С.І. Іщуком (2003 р.).

● Ще один підхід до класифікації форм територіальної організації промисловості користується сукупністю таких ознак:

1. за рівнями територіального поділу праці – локальним, мікро- та субрегіональним, регіональним;

2. за кількістю підприємств – одинична та групова форми;

3. за характером взаємозв’язків між ними – зв’язки інфраструктурні, технологічні, виробничі, сервісно-ринкової інфраструктури;

4. за наявністю – відсутністю центрального виробничого ядра.

Контрольні питання та завдання

1. За якими головними аспектами досліджують у суспільній географії промислове виробництво?

2. За якими таксонами систематизували форми територіальної організації промисловості у вітчизняній географії?

3. Як класифікує елементи територіальної структури промисловості С.І. Іщук (2003 р.)?

4. Характеризуйте прості, складні та складні галузеві інтегральні елементи територіальної організації структури промисловості, за С.І. Іщуком (2003 р.). Наведіть відповідні приклади.

5. За якими ознаками систематизовані форми територіальної організації промисловості у підході О.Г. Топчієва (2005)?

6. Характеризуйте форми територіальної організації промислового виробництва локального рівня – точкові та групові.

7. Які форми територіальної організації промисловості виділяють на мікро- регіональному та субрегіональному рівнях територіального поділу праці?

8. Назвіть форми територіальної організації виробництва регіонального рівня.