Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Діагностика сімейних взаємин
(Автори Е. Ейдеміллер і В. Юстіцкіс) Шановні батьки! Цей опитувальник складається з тверджень про виховання дітей. Твердження пронумеровані. Такі ж номери є у „Бланку для відповідей”. Читайте твердження опитувальника. Якщо ви загалом згодні з ним, на „Бланку для відповідей” обведіть номер твердження. Якщо не згодні, закресліть цей номер. Якщо дуже важко вибрати відповідь, то поставте біля номера знак запитання. В опитувальнику немає „неправильних” або „правильних” тверджень. Відповідайте так, як ви думаєте. Цим ви нам дуже допоможете. 1. Усе, що я роблю, я роблю заради свого сина (дочки). 2. У мене часто не вистачає часу займатися із сином (дочкою) чимось цікавим, кудись піти разом, поговорити довше про щось цікаве. 3. Я дозволяю своїй дитині такі речі, яких не дозволяють інші батьки. 4. Не люблю, коли син (дочка) звертається до мене із запитаннями. Краще, щоб здогадався(лася) сам (сама). 5. Наш син (дочка) має вдома більше обов’язків, ніж більшість його (її) товаришів. 6. Мого сина (дочку) дуже важко примусити щось зробити вдома. 7. Завжди краще, якщо діти не думають, чи правильні погляди їхніх батьків. 8. Мій син (дочка) повертається ввечері додому, коли захоче. 9. Якщо хочеш, аби твій син (дочка) був (була) людиною, не залишай жодного поганого вчинку без покарання. 10. Я намагаюся не карати сина (дочку). 11. Коли я в хорошому настрої, часто прощаю своєму сину (дочці) те, за що в інший раз покарав(ла) би. 12. Я люблю свого сина (дочку) більше, ніж дружину (чоловіка). 13. Маленькі діти мені подобаються більше, ніж дорослі. 14. Якщо син (дочка) злиться, у мене виникає почуття, що я вчинив(ла) стосовно нього (неї) неправильно. 15. У нас довго не було дитини, хоча ми її дуже чекали. 16. Спілкування з дітьми дуже стомлює. 17. У мого сина (дочки) є певні риси характеру, які виводять мене із себе. 18. Виховання сина (дочки) йшло б набагато краще, якби мій чоловік (дружина) не заважав(ла) мені. 19. Більшість чоловіків легковажніші, ніж жінки. 20. Більшість жінок легковажніші за чоловіків. 21. Мій син (дочка) для мене – найголовніше в житті. 22. Часто буває, що я не знаю, де буває мій син (дочка). 23. Купую своєму сину (дочці) такий одяг, який він (вона) сам (сама) хоче, навіть якщо одяг дорогий. 24. Мій син (дочка) дуже повільно все сприймає. Легше два рази самому зробити, ніж один раз пояснити йому (їй). 25. Мій син (дочка) часто доглядає за молодшим братиком (сестрою). 26. Часто буває так: нагадую, нагадую синові (дочці) зробити щось, а потім „плюну” і зроблю сам (сама). 27. Батьки ні в якому разі не: повинні допускати, щоб діти бачили їх слабкості й недоліки. 28. Мій син (дочка) сам (сама) вирішує, з ким товаришувати. 29. Діти повинні не лише любити своїх батьків, але й боятися їх. 30. Я дуже сварю сина (дочку). 31. Деколи ми суворі до дитини, а іноді все дозволяємо. 32. Ми із сином (дочкою) розуміємо одне одного краще, ніж це у мене виходить із чоловіком (дружиною). 33. Мене засмучує те, що мій син (дочка) надто швидко стає дорослим(ою). 34. Якщо дитина чинить опір, тому що погано почувається, найкраще зробити так, як вона хоче. 35. Моя дитина росте слабкою і хворою. 36. Якби у мене не було дітей, я б досягла у житті більшого. 37. У мого сина (дочки) є слабкості, які не проходять, хоча я вперто з ними борюся. 38. Часто буває, що коли я караю свого сина (дочку), мій чоловік (дружина) одразу починає дорікати мені й розважає його (її). 39. Чоловіки більше схильні до подружньої зради, ніж жінки. 40. Жінки більше схильні до подружньої зради, ніж чоловіки. 41. Турботи про сина (дочку) займають найбільшу частину мого часу. 42. Мені багато разів доводилося не відвідувати батьківські збори. 43. Стараюся купити йому Сій) все те, що він (вона) хоче, навіть якщо це коштує дорого. 44. Якщо поспілкуватися довгий час із моїм сином (дочкою), можна дуже стомитися. 45. Мені багато разів доводилося доручати синові (дочці) важливі справи. 46. На мого сина (дочку) не можна покластися в серйозній справі. 47. Головне, чого батьки повинні навчити своїх дітей, – це слухатися. 48. Мій син (дочка) сам (сама) вирішує, курити йому (їй) чи ні. 49. Що вимогливіші батьки до дитини, то краще для неї. 50. За характером я – м’яка людина. 51. Якщо моєму сину (дочці) щось від мене потрібно, він (вона) старається вибрати момент; коли я в хорошому настрої. 52. Коли думаю про те, що коли-небудь мій син (дочка) виросте і батьки будуть йому (їй) не потрібні, у мене псується настрій. 53. Що діти старші, то важче з ними спілкуватися. 54. Найчастіше впертість дитини буває викликана тим, що батьки не вміють правильно підійти до неї. 55. Я постійно турбуюся про здоров’я сина (дочки). 56. Якби у мене не було дітей, моє здоров’я було б набагато кращим. 57. Деякі дуже важливі недоліки мого сина (дочки) не зникають, незважаючи на всі вжиті заходи. 58. Мій син (дочка) недолюблює мого чоловіка (дружину). 59. Чоловік гірше розуміє почуття іншої людини, ніж жінка. 60. Жінка гірше розуміє почуття іншої людини, ніж чоловік. 61. Заради мого сина (дочки) мені багато від чого в житті довелося відмовитися. 62. Бувало, що я не дізнався(лася) про зауваження чи двійку в щоденнику тому, що не подивився(лася) щоденника. 63. Я витрачаю на свого сина (дочку) значно більше грошей, ніж на себе. 64. Не люблю, коли син (дочка) щось просить. Сам (сама) краще знаю, що йому потрібно. 65. У сина (дочки) важче дитинство, ніж у більшості його (її) товаришів. 66. Удома син (дочка) робить тільки те, що йому (їй) хочеться, а не те, що потрібно. 67. Діти повинні поважати батьків більше, ніж усіх інших людей. 68. Мій син (дочка) сам (сама) вирішує, на що йому витрачати свої гроші. 69. Я вимогливіше ставлюся до свого сина (дочки), ніж інші родичі до своїх дітей. 70. Від покарань мало користі. 71. Члени нашої сім’ї не однаково ставляться до сина (дочки). Одні пестять, інші, навпаки, – дуже вимогливі. 72. Мені б хотілося, щоб син (дочка) не любив(ла) нікого, крім мене. 73. Коли син (дочка) був(ла) маленьким, він (вона) мені подобався більше, ніж тепер. 74. Часто я не знаю, як правильно вчинити зі своїм сином (дочкою). 75. Через погане здоров’я сина (дочки) нам доводилося в дитинстві багато йому(їй) дозволяти. 76. Виховання дітей – важка і невдячна праця, їм віддаєш усе, а сам не одержуєш нічого. 77. Моєму синові (дочці) мало допомагає добре слово. Єдине, що на нього (неї) впливає, – це постійне покарання. 78. Мій чоловік (дружина) намагається підбурювати сина (дочку) проти мене. 79. Чоловіки частіше, ніж жінки, діють нерозважливо, не обміркувавши наслідків. 80. Жінки частіше, ніж чоловіки, діють нерозважливо, не обміркувавши наслідків. 81. Я весь час думаю про свого сина (дочку), про його (її) справи, здоров’я тощо. 82. Часто доводиться (доводилося) підписуватися в щоденнику за декілька тижнів одразу. 83. Мій син (дочка) уміє отримати від мене те, що хоче. 84. Мій син (дочка) багато допомагає мені (вдома чи на роботі). 85. Мені більше подобаються тихі та спокійні діти. 86. У мого (сина) дочки мало домашніх обов’язків. 87. Навіть якщо діти впевнені, що батьки неправі, вони мають робити так, як говорять батьки. 88. Бувають випадки, коли найкраще покарання – ремінь. 89. Виходячи з дому, син (дочка) рідко говорить, куди йде. 90. Багато недоліків у поведінці сина (дочки) зникли самі собою з віком. 91. Коли наш(а) син (дочка) щось накоїть, ми виховуємо його (її). Якщо все тихо, знову залишаємо його (її) у спокої. 92. Якби син (дочка) не був(ла) моїм сином (дочкою), а я була(в) молодшою(им), то я б, напевно, покохала(в) його (її). 93. Мені цікавіше розмовляти з малими, ніж із дорослими. 94. У недоліках мого сина (дочки) винен(на) я сам (сама), тому що не вмів(ла) його виховати. 95. Тільки завдяки нашим великим зусиллям син (дочка) залишився(лася) живий(а). 96. Часто заздрять тим, хто живе без дітей. 97. Якщо дати моєму синові (дочці) волю, він (вона) одразу ж використає це на зло собі та іншим. 98. Часто буває так: якщо я говорю своєму синові (дочці) одне, то чоловік (жінка) говорить навпаки. 99. Чоловіки частіше, ніж жінки, думають лише про себе. 100. Жінки частіше, ніж чоловіки, думають тільки про себе. 101. Я витрачаю на дочку (сина) більше часу, ніж на себе. 102. Я дуже мало знаю про справи сина (дочки). 103. Бажання мого сина (дочки) для мене – закон. 104. Коли мій син був маленький, він дуже любив спати зі мною. 105. У мого сина (дочки) поганий шлунок. 106. Батьки потрібні дитині, поки вона не виросла. Потім вона дедалі рідше згадує про них. 107. Заради сина (дочки) я пішов би (пішла б) на будь-яку жертву. 108. Моєму синові (дочці) потрібно приділяти значно більше часу й уваги, ніж я можу. 109. Мій син (дочка) уміє бути таким милим(ою), що я йому все прощаю. 110. Мені хотілося б, аби син одружився пізніше – після 30 років. 111. Руки і ноги мого сина (дочки) часто бувають дуже холодними. 112. Більшість дітей – маленькі егоїсти. Вони зовсім не думають про здоров’я і почуття своїх батьків. 113. Якщо не віддати синові (дочці) весь час і сили, то все може погано закінчитися. 114. Якщо все добре, я менше цікавлюся справами сина (дочки). 115. Мені дуже важко сказати своїй дитині: „Ні”. 116. Мене хвилює те, що мій син (дочка) все менше відчуває потребу в мені. 117. Здоров’я мого сина (дочки) гірше, ніж у більшості підлітків. 118. Багато дітей проявляють надто мало вдячності у ставленні до батьків. 119. Мій син (дочка) не може обійтися без моєї постійної підтримки. 120. Більшу частину свого вільного часу син (дочка) проводить поза домом. 121. У мого сина (дочки) неспокійний сон. 122. Крім мого сина (дочки) мені більше ніхто на світі не потрібний. 123. У мого сина (дочки) дуже багато часу для розваг. 124. Часто думаю, що я рано одружився (вийшла заміж). 125. Усьому, чого досягнув син (дочка) до теперішнього часу (у навчанні, роботі тощо), повинен(на) завдячувати моїй постійній допомозі. 126. Справами сина (дочки) переважно займається мій чоловік (дружина). 127. Закінчивши уроки (чи прийшовши з роботи), син (дочка) займається тим, що йому (їй) подобається. 128. Коли я бачу чи уявляю сина з дівчиною, у мене псується настрій. 129. Мій син (дочка) часто хворіє. 130. Сім’я не допомагає, а ускладнює моє життя.
|