Дискова пилка

Дискова пилка(рис. 1) призначена для розпилювання туш, трубчастих кісток, відокремлення рогів і кінцівок тварин, а також подрібнення заморожених блоків.

Продуктивність пилки, кг/год.,

де v _K = 10... 40 — колова швидкість диска, м/с; ρ = 1050...1180 — густина фаршу, кг/м³; h — висота розпилюваного продукту, м; b — ширина заготовки, м.

Опір різанню дисковим зубчастим полотном, МПа,

де k — опір різанню, МПа (для кісток k = 200...500, для мороженого м'яса k = 100...200); v_о = 0, 03...0, 08 — швидкість подачі продукту, м/с; v — 10...40 — швидкість пилки, м/с.

Потужність для приведення в рух різального органа дискової пилки, кВт,

Рис. 1. Схема стаціонарної дискової пилки:

1 — стіл; 2 — привідний вал; З — зубчастий диск; 4 — електродвигун

3. Машини для дрібного подрібнення м'яса і м'ясопродуктів

Для дрібного подрібнення м'яса і м'ясопродуктів застосовують м'ясорубки, вовчки, ротаційні м'ясорізки, відцентрові подрібнювачі та інше обладнання.

Вовчок(рис.2) призначений для дрібного подрібнення свіжо­го і замороженого м'яса, жировмісної сировини, риби та іншої продукції. Він склада­ється з різального механізму, робочого гвинта, живильного бункера та інших допоміжних вузлів.

Вовчки класифі­кують за функціо­нальними та конст­руктивними пара­метрами:

♦ з примусовою подачею матеріалу та самопливом;

♦ з робочим гвин­том — із незмінним діаметром та кроком і зі змінними по довжині діаметром і кроком у різних комбінаціях;

♦ з приводом ножів різального механізму від робочого гвинта і з незалежними приводами робочих органів;

♦ за частотою обертання робочих органів — тихохідні (до 200 хв ^-1), середньохідні (200...300 хв ^-1) і швидкохідні (понад 300 хв ^-1).

Основними геометричними параметрами, які визначають про­дуктивність вовчка, є діаметр D та живий переріз решітки.

Рис.3. Схема вовчка:

1 — решітка; 2 — ніж; 3 — приймальна решітка; 4 — гвинт; 5 — приймальний бункер

Діаметр решітки, м,

де Q — продуктивність вовчка, кг/год.; S₁ — сумарна площа поверх­ні, яка утворюється при подрібненні 1 кг м'яса різальною парою із заданим діаметром решітки (табл. 4.1); К= 0, 3...0, 5 — коефіцієнт використання різальної здатності механізму різання; N — частота обертання ножа, с ^-1; т = 0, 5... 1, 0 — коефіцієнт, який ураховує рео­логічні властивості м'яса; k_і = 1, 2,..., z_н — кількість лез на і-му но­жі; z_н = 1...3 — кількість ножів; φ _і— 0, 7...0, 9 — коефіцієнт, який ураховує використання площі живого перерізу решітки, що контактує з і-м ножем.

Місткість бункера вовчка V, м³, визначають із умови забезпе­чення обслуговування оператором двох різальних машин:

де τ = 0, 2...0, 3 — час безперервної роботи вовчка із довантаженням бункера м'ясом, год; ρ = 1100...1180 — густина фаршу, кг/м³; К_б = 0, 8...0, 9 — коефіцієнт використання місткості бункера.

4. Машини для тонкого подрібнення м'яса і м'ясопродуктів

Для тонкого подрібнення м'яса і м'ясопродуктів застосовують кутери, вовчки-кутери, кутер-мішалки (розмір часточок після подріб­нення 0, 4...2, 0 мм), емульсітатори, дезінтегратори, колоїдні млини, мікрокутери (розмір часточок після подрібнення становить менше ніж 0, 4 мм). їх застосовують для остаточного приготування м'ясного фаршу однорідної гомогенної маси, який призначений для виготов­лення варених, варено-копчених, сирокопчених, ліверних ковбас, сосисок, сардельок та ін.

Кутери

Кутер(рис.4) застосовують для тонкого подрібнення м'яса і м'ясопродуктів з метою отримання однорідної гомогенної маси фаршу. За принципом роботи він буває пе­ріодичної та безпе­рервної дії. Водно­час існують маши­ни, в яких додаткові операції виконують разом із подрібнен­ням або послідов­но — операції по­дрібнення та змі­шування.

Рис. 4. Схема кутера:

1 — кришка; 2 — різальний механізм; 5 — серпоподіб­ний ніж; 4 — гребінка;

5 — приймальна чаша; 6 — привідний вал чаші; 7— мішалка

На кутері м'ясо подрібнюють різа­льним механізмом 2 із серпоподібними ножами 3, які вста­новлено на одному або двох швидко­хідних валах. Робоча поверхня чаші 5 кутера має форму порожнистого тора з радіуса­ми поперечного перерізу r і осі тора R.

τ — тривалість обробітку однієї порції продукції, що завантажуєть­ся, хв:

- тривалість завантаження шпику в короб і закривання кришки, хв; τ _пов, τ _в, τ _п, τ ₀ — тривалість відповідно повороту короба, вми­кання механізму подачі, подрібнювання, піднімання або вилучен­ня штовхача з короба.

За умовою роботи можливі два випадки: (τ _н і τ ₀) > τ ₃.

У першому випадку при визначенні тривалості циклу час заван­таження не враховують, оскільки завантаження відбувається з по­дрібнюванням і поверненням штовхача у вихідне положення:

Різальна здатність шпигорізки, м²/хв,

де z₀ -- кількість пластинчастих ножів у рамці, шт.; b — розмір квадратного перерізу подрібненого шпику, м; S — площа перерізу подрібненого шматочка шпику, м².

Звіт

1. Охарактеризувати сировину, основні вимоги і параметри при подрібненні__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Описати основні вимоги до сировини при виробництві м’ясної продукції: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Охарактеризувати продукцію після подрібнення, основні показники якості сировини: ____________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Як впливають фізико-хімічні властивості сировини на процес переробки:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Як впливає правильність на вибір технологічних параметрів та якість кінцевого продукту:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновок: _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Перелік використаної літератури

1. Камінський В.Д., Бабич М.Б. Переробка та зберігання сільськогосподарської продукції. Навч. посібник,.- Одеса.: Аспект, 2000. – 460 с.

2. О.В. Дацишин та ін. Машини та обладнання для переробних виробництв., - К.: Вища освіта, 2005.- 160с.