Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Структурні елементи і схема організації економічної безпеки
Загальна схема процесу забезпечення економічної безпеки включає такі заходи, що здійснюються послідовно та одночасно: 1) формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав, інформації, технології та устаткування); 2) загальностратегічне прогнозування і планування економічної безпеки за функціональними складовими; 3) стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства; 4) загальнотактичне планування економічної безпеки за функціональними складовими; 5) тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства; 6) оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства; 7) здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки; 8) загальна оцінка досягнутого рівня економічної безпеки. Тільки за умови здійснення в необхідному обсязі зазначених заходів можна буде досягти належного рівня економічної безпеки підприємства. Основні функціональні складові економічної безпеки підприємства є такими: 1. Фінансова складова полягає в досягненні найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів. Вона вважається провідною й вирішальною, оскільки в умовах ринку фінанси є “двигуном” економічної системи. У процесі забезпечення фінансової складової економічної безпеки оцінюються будь-які можливі загрози економічній безпеці, а саме: – внутрішні негативні дії (неефективне фінансове планування та управління активами; малоефективна ринкова стратегія; помилкова цінова й кадрова політика); – зовнішні негативні дії (спекулятивні операції на ринку цінних паперів; цінова та інші форми конкуренції; лобіювання конкурентами недостатньо виважених рішень органів влади); – форс-мажорні обставини (стихійне лихо, страйки, військові конфлікти) та обставини, наближені до форс-мажорних (несприятливі законодавчі акти, ембарго, блокада, зміна курсу валют тощо). Важливою передумовою забезпечення фінансової складової економічної безпеки є планування комплексу необхідних заходів та їх оперативна реалізація у процесі здійснення підприємством фінансово-економічної діяльності. 2. Інтелектуальна і кадрова складова передбачає збереження і розвиток інтелектуального потенціалу підприємства та ефективне управління персоналом. Негативно впливає на економічну безпеку підприємства низька кваліфікація працівників, плинність, фізичне старіння кадрів, зниження питомої ваги інженерно-технічних і наукових працівників, зниження освітнього рівня працівників, брак коштів на оплату праці окремих категорій персоналу, їх нераціональне витрачання. Забезпечення інтелектуальної та кадрової складових економічної безпеки охоплює взаємозв’язані напрями діяльності суб’єкта господарювання: – перший – орієнтований на роботу з персоналом підприємства, на підвищення ефективності діяльності всіх категорій персоналу; – другий – націлений на збереження й розвиток інтелектуального потенціалу шляхом використання сукупності прав на інтелектуальну власність (патентів і ліцензій), та на поповнення знань і професійного досвіду працівників підприємства. 3. Техніко-технологічна складова відображає технологічний потенціал підприємства і рівень його захищеності, характеризує ступінь відповідності застосовуваних на підприємстві технологій кращим світовим аналогам. Процес забезпечення техніко-технологічної складової економічної безпеки звичайно передбачає здійснення кількох послідовних етапів. Перший етап охоплює аналіз ринку технологій стосовно виробництва продукції, аналогічної профілю даного підприємства чи організації-проектувальника (збирання та аналіз інформації щодо особливостей технологічних процесів на підприємствах, котрі виготовляють аналогічну продукцію; аналіз науково-технічної інформації стосовно нових розробок у даній галузі, а також технологій, спроможних здійснити інтервенцію на галузевий технологічний ринок). Другий етап передбачає аналіз конкретних технологічних процесів і пошук внутрішніх резервів покращення використовуваних технологій. Третій етап охоплює аналіз товарних ринків за профілем продукції, що виготовляється підприємством, та ринків товарів-замінників; оцінку перспектив розвитку ринків продукції підприємства; прогнозування можливої специфіки необхідних технологічних процесів для випуску конкурентоспроможних товарів. Четвертий етап передбачає розробку технологічної стратегії розвитку підприємства. На п’ятому етапі оперативно реалізуються плани технологічного розвитку підприємства в процесі здійснення ним виробничо-господарської діяльності. Шостий етап є завершальним, на якому аналізуються результати практичної реалізації заходів щодо забезпечення техніко-технологічної складової економічної безпеки на підставі спеціальної карти розрахунків ефективності таких заходів. 4. Політико-правова складова передбачає всебічне правове забезпечення діяльності підприємства і дотримання чинного законодавства. Основними причинами виникнення внутрішніх негативних впливів на політико-правову складову економічної безпеки є: а) низька кваліфікація працівників юридичної служби відповідного суб’єкта господарювання та помилки у підборі персоналу цієї служби; б) недостатнє фінансування юридичного забезпечення підприємства; в) небажання чи нездатність підприємства впливати на зовнішнє політико-правове середовище, що проявляється у слабкому правовому опрацюванні договірних відносин, невмінні захищати інтереси підприємства в конфліктних ситуаціях, неефективному плануванні юридичного забезпечення підприємницької діяльності. Причини виникнення зовнішніх негативних впливів на політико-правову складову економічної безпеки здебільшого мають подвійний характер: 1) політичний (зіткнення інтересів суспільних груп населення з економічних, національних чи релігійних питань; військові конфлікти; економічна і політична блокада, ембарго; фінансові й політичні кризи світового (міжнародного) характеру). 2) законодавчо-правовий (здійснення власних політичних та інших цілей партіями, що перебувають при владі; зміна положень чинного законодавства з питань власності, господарського і трудового права, оподаткування тощо. Процес забезпечення політико-правової складової економічної безпеки здійснюється за типовою схемою: 1) аналіз загроз негативних впливів; 2) оцінка поточного рівня забезпечення; 3) планування комплексу заходів, спрямованих на підвищення цього рівня; 4) здійснення ресурсного планування; 5) планування роботи відповідних функціональних підрозділів підприємства; 6) оперативна реалізація запропонованого комплексу заходів щодо забезпечення належного рівня безпеки. 5. Інформаційна складова полягає в ефективному інформаційно-аналітичному забезпеченні господарської діяльності підприємства, її вплив на економічну безпеку підприємства проявляється у наявності неповної, неточної і суперечливої інформації, що використовується при прийнятті управлінських рішень. Забезпечення інформаційної складової економічної безпеки передбачає: 1) збір інформації, що має відношення до діяльності підприємства (про види ринків, про політичні події й тенденції макроекономічного розвитку світової та національної економік, корисну науково-технічну інформацію), що здійснюється через офіційні контакти з різними джерелами відкритої інформації, неофіційні контакти з носіями закритої інформації і за допомогою спеціальних засобів; 2) обробка, систематизація і аналіз одержуваної інформації з обов’язковим дотриманням загальноприйнятих принципів (систематизації, безперервності, усебічного характеру аналітичних процесів) і методів організації робіт; 3) прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів на підприємстві, в країні та у світі стосовно конкретної сфери бізнесу, а також показників, яких необхідно досягти підприємству (наприклад, фінансові прогнози, прогнози об’єктів виробництва й технологічного розвитку); 4) оцінка рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня на конкретному суб’єкті господарювання; 5) з ахист інформаційного середовища підприємства, що традиційно охоплює: – заходи стосовно захисту суб’єкта господарювання від промислового шпіонажу з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб; – захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, документації від несанкціонованого доступу до закритої інформації зацікавлених осіб; – збирання інформації про потенційних ініціаторів промислового шпіонажу та проведення необхідних запобіжних дій з метою припинення таких спроб. 6) інші види діяльності по забезпеченню інформаційної складової економічної безпеки (зв’язок із громадськістю, формування сприятливого іміджу фірми, захист конфіденційної інформації). 6. Екологічна складова полягає в дотриманні чинних екологічних норм та мінімізації втрат від забруднення довкілля. Проблему забезпечення екологічної безпеки суспільства з боку підприємств, можна вирішити тільки через розробку і ретельне дотримання національних та міжнародних норм мінімально допустимого вмісту шкідливих речовин, які потрапляють у навколишнє середовище, а також дотримання екологічних параметрів продукції, що виготовляється. Підприємства добровільно не будуть цього робити, бо такі заходи потребують додаткових витрат на очисні споруди та на відповідні ефективні екологічно чисті технології. Єдиним чинником, що спонукає підприємства до належної екологізації виробництва, є застосування штрафів за порушення національного екологічного законодавства. Алгоритм процесу забезпечення екологічної складової економічної безпеки полягає у здійсненні таких послідовних дій: 1) розрахунок карти ефективності здійснюваних заходів для забезпечення екологічної складової економічної безпеки на підставі звітних даних про фінансово-господарську діяльність підприємства; 2) аналіз виконаних розрахунків і розробка рекомендацій для підвищення ефективності здійснюваних заходів; 3) розробка альтернативних сценаріїв реалізації запланованих заходів; 4) вибір найкращого сценарію шляхом порівняння ефективності запланованих; 5) передача вибраного планового сценарію у складі загального плану забезпечення економічної безпеки в підрозділи, які здійснюють функціональне планування фінансово-господарської діяльності підприємства; 6) практична реалізація підприємством запланованих заходів. 7. Силова складова передбачає забезпечення безпеки працівників підприємства і збереження його майна. Явища, що негативно впливають на рівень силової складової економічної безпеки, зумовлюються кількома причинами, а саме: – нездатністю підприємств-конкурентів досягти переваг коректними методами ринкового характеру, тобто за рахунок підвищення якості власної продукції, зниження поточних витрат на виробництво, удосконалення маркетингу тощо; – кримінальними мотивами одержання злочинними юридичними чи фізичними особами доходів через шантаж, шахрайство або крадіжки; – некомерційними мотивами посягань на життя та здоров’я керівників і працівників підприємства; – негативними впливами, що заподіюють шкоду майну підприємства, несуть загрозу зниження вартості його активів і втрати економічної незалежності. Основними заходами підприємства, спрямованими на забезпечення силової складової його безпеки є наступні: – охорона співробітників, збирання інформації та превентивні дії з метою запобігання загрозі їхньої безпеки; – охорона майна, перевезень, забезпечення безпеки інвестування; – захист від промислового шпіонажу, збір інформації про зовнішнє середовище; – забезпечення сприятливого зовнішнього середовища бізнесу (превентивні дії щодо запобігання загрозам, робота з громадськістю і пресою, політика лобіювання).
|