Принципи розробки й вибору інноваційної стратегії

Вибір стратегії є запорукою успіху інноваційної діяльності.
Фірма може опинитися в кризі, якщо не зуміє передбачити обставини, що змінюються, і відреагувати на них вчасно.

Стратегія, таким чином, є найважливішою складовою циклу інноваційного менеджменту.

При розробці інноваційної стратегії необхідно ґрунтуватися на принципах:

1. Відповідність загальної стратегії розвитку організації.

2. Ефективний розподіл і використання ресурсів. Це так звана „внутрішня стратегія”. Планується використання обмежених ресурсів, таких, як капітал, технології, люди.

3. Адаптація до зовнішнього середовища. Ставиться завдання забезпечити ефективне пристосування до зміни зовнішніх факторів (економічні зміни, політичні фактори, демографічна ситуація тощо).

4. Чітке й конкретне формулювання цілей, виражених у конкретних вимірниках (грошових, натуральних, трудових). Кожна мета повинна бути обмежена в часі, - заданий строк її досягнення (наприклад, налагодити серійний випуск нової моделі до кінця 3-го кварталу).

5. Врахування факторів ризику. Який рівень ризику фірма вважає прийнятним для кожного із прийнятих рішень?

6. Врахування результатів реалізації попередніх стратегій. Знання минулих стратегій і результатів їх застосування дозволить фірмі більш успішно розробляти нові.

7. Готовність ринку до сприйняття інновації. Нерідко гарні ідеї зазнавали невдачі тому, що були запропоновані до здійснення в невідповідний момент.

8. Реакція власників (і інших зацікавлених груп). Стратегічний план розробляється менеджерами компанії, але часто власники (і контактні аудиторії) можуть робити силовий тиск на його зміну. Керівництву компанії варто мати на увазі цей фактор.

Розробка стратегії може здійснюватися трьома шляхами: зверху донизу, знизу нагору й за допомогою консультативної фірми.

У першому випадку стратегічний план розробляється керівництвом компанії і як наказ спускається по всім рівням управління.

При розробці „знизу нагору” кожний підрозділ (служба маркетингу, фінансовий відділ, виробничі підрозділи, служба НДДКР і т.д.) розробляє свої рекомендації зі складання стратегічного плану в рамках своєї компетенції. Потім ці пропозиції надходять керівництву фірми, що узагальнює їх і приймає остаточне рішення на обговоренні в колективі. Це дозволяє використовувати досвід, накопичений у підрозділах, безпосередньо пов’язаних з досліджуваними проблемами й забезпечує усвідомлення спільності всієї організації в розробці стратегії.

Фірма може скористатися й послугами консультантів для дослідження організації й розробки стратегії.

Інноваційна стратегія, як правило, відбиває особливості функціонування й розвитку підприємства. Найбільш важливими з них є:

-методи ринкових досліджень, які використовуються організацією;

-глибина прогнозів і їхня багатоваріантність;

-обсяг інформації, що надходить і обробляється в процесі аналізу зовнішнього середовища;

-оцінка інноваційного потенціалу і її критерії;

-аналіз факторів ризику, способи й методи, якими він проводиться;

-підбір методів і джерел фінансування інновацій;

-можливість зміни стратегії і її багатоваріантність;

-критерії оцінки стратегії.

Вибір стратегії може здійснюватися за допомогою матриці:

РИНКОВА ПОЗИЦІЯ	Сильна	Залежна стратегія	Імітаційна	Стратегія наступу
Сприятлива	Традиційна	ВИБІР	«з нагоди»
Слабка	Ліквідації	Традиційна	Стратегія захисту
	Слабка	Сприятлива	Сильна
	ТЕХНОЛОГІЧНА ПОЗИЦІЯ

Тема 7. Подолання протидії запланованим організаційним змінам