Організація вивчення геометричного матеріалу на уроках

Ефективність формування геометричних з'явлень у розумово від­сталих школярів забезпечується правильною організацією їхнього вивчення. У молодших класах допоміжної школи вивчення геометри­чного матеріалу відбувається на уроках математики. Причому геоме­тричний матеріал потрібно включати в кожен урок, тісно пов'язуючи з вивченням арифметичного. Це вносить розмаїття у навчальну діяль­ність, робить уроки математики цікавішими, підвищує їхню практич­ну спрямованість. Іноді в молодших класах доцільно весь урок присвятити знайомству з геометричними формами. Це так звані „опорні уроки”*. їхня мета - познайомити школярів із тим чи іншим геометричним поняттям. Але таких уроків у чверті повинно бути не­багато. Недоцільно концентрувати вивчення геометричного матеріа­лу в кінці чверті або навчального року, відводячи на нього відразу декілька занять. Така організація роботи не дозволяє розумово від­сталим учням його вивчити й адекватно використовувати під час практичної діяльності.

Усі практичні роботи з обведення, розфарбовування, креслення фігур школярі молодших класів виконують у зошитах із математики. У старших класах на уроки геометрії заводиться окремий зошит, в який вклеюють аркуші нелінованого та міліметрового паперу для фо­рмування навичок точності вимірювання й побудови фігур. У них креслення робляться олівцем, а інші записи виконуються кульковою ручкою. Робота над окремими завданнями може проводитись на окремих аркушах. Тому вчителю доцільно для кожного школяра від­вести спеціальну папку, в яку складати всі виконані й оцінені роботи. Це виховує в них почуття відповідальності, формує акуратність, бережливість. Крім цього, під час виконання завдань на окремих арку­шах учитель може організувати взаємоперевірку, яка дозволяє у випадку наявності значної кількості помилок і неточностей просто замінити один аркуш іншим.

У старших класах на вивчення геометричного матеріалу виділя­ється один урок на тиждень. Але досвід учителів-практиків показує, що коли його вивчення зосередити лише на цих уроках, це призво­дить до безсистемності в знаннях учнів. Тому досвідчені педагоги, крім проведення окремих занять, систематично включають геометри­чний матеріал у більшість уроків математики невеликим обсягом.

При підготовці уроку з геометрії вчитель визначає тему, чітко фор­мулює мету, продумує освітні, корекційно-розвивальні, виховні і практичні завдання. Він заздалегідь готує наочні посібники, дидакти­чний матеріал, інструменти для проведення практичних робіт на до­шці і в зошитах, відбирає той матеріал, який закріплюється або повторюється, продумує, які нові знання потрібно повідомити учням, над виробленням яких вимірювальних і креслярських умінь вони бу­дуть працювати, які типи завдань і практичних робіт виконуватимуть самостійно.

Далі він виділяє основні етапи уроку, типи вправ, завдання, прак­тичні роботи, визначає, які методи і прийоми будуть використовува­тися на кожному етапі, намічає, знання яких учнів вимагають перевірки, які завдання дати тому або іншому школяреві з метою по­долання індивідуальних труднощів. Педагог також продумує дифере­нційований підхід на кожному етапі уроку з метою максимального використання індивідуальних можливостей учнів. Він обмірковує ме­тоди і прийоми контролю знань на кожному етапі, заздалегідь намічає, хто буде оцінений наприкінці уроку, готує диференційоване домашнє завдання.

Залежно від того, які форми роботи використовуються в старших класах, виділяють такі типи уроків геометрії: 1) урок повідомлення нових знань; 2) урок повторення, узагальнення та систематизації знань; 3) урок закріплення; 4) контрольний урок; 5) комбінований урок*.

Урок має структуру відповідну його типу, яка нагадує структуру уроків математики. Тому описувати структуру кожного типу уроків із геометрії ми не будемо. Зупинимось лише на характеристиці струк­турних елементів уроку геометрії:

1. Організація учнів на урок. Цей елемент не відрізняється від та­кого ж елемента уроків математики. Його основне завдання - провес­ти нервово-психологічне розвантаження школярів після перерви, переключити увагу з попередньої діяльності, сконцентрувати її на вчителі і на навчальному матеріалі.

2. Перевірка домашнього завдання. Організація цієї форма роботи викликає певні труднощі у педагогів. Причиною цього є те, що урок із геометрії у старших класах проводиться один раз на тиждень і то­му до наступного заняття школярі часто забувають те, що вони вивча­ли на попередньому і перевірка домашньої роботи забирає багато часу. Повторне звернення до домашнього завдання відбувається в день перед уроком. Тому рекомендується використовувати уроки гео­метрії як опорні, на яких школярі знайомляться з новим матеріалом, узагальнюють його, систематизують і домашнє завдання задавати з урахуванням того, що даний матеріал буде повторюватись на уроках математики протягом тижня. Якщо вчитель буде задавати геометрич­ний матеріал на домашнє опрацювання систематично - він може попередити його швидке забування розумово відсталими. У такому випадку педагог має можливість тісніше пов'язати геометричний ма­теріал з арифметичним, з практичною діяльністю, причому він по­вторюється невеликими частинами, що дозволяє розумово відсталим школярам краще його засвоїти й усвідомити.

3. Актуалізація опорних знань дітей. Це досить важливий етап, адже він є сполучною ланкою між раніше засвоєними знаннями і но­вими, сприяє закріпленню матеріалу, вивченого на попередніх уро­ках. Його мета - визначити наявні вміння розумово відсталих учнів виконувати вимірювальні, креслярські операції, повторити властиво­сті фігур тощо. Його організація включає в себе підбір відповідних вправ геометричного спрямування.

4. Повідомлення теми і мети уроку. Тема і мета уроку геометрії дається у вигляді постановки перед учнями життєво-важливої про­блеми, яку вони не можуть розв'язати через недостатність знань. Та­ка організація роботи поступово підводить школярів до розуміння необхідності бази певних геометричних знань для їхньої майбутньої трудової діяльності і для життя в соціальному середовищі.

5. Повідомлення нового матеріалу. На цьому етапі уроку учні зна­йомляться з новими фактами, які розкривають властивості геометри­чних фігур, з'ясовують залежності між ними, у них формуються і надалі удосконалюються навички роботи з креслярськими інструмен­тами тощо. Новий матеріал із геометрії дається невеликими частина­ми й органічно включається в кожен урок з математики. Це дозволяє розумово відсталим школярам краще його усвідомити. Оскільки уро­ки геометрії доцільно використовувати як опорні, то новий матеріал необхідно закріплювати невелики порціями на уроках математики шляхом організації системи відтворюючих або тренувальних вправ.

6. Первинне закріплення нового матеріалу. Вчитель на уроці орга­нізовує попередній контроль якості засвоєних знань із метою не­допущення формування в школярів неправильних з'явлень про геометричні фігури і їхні властивості. На даному етапі учні розв'язують завдання, аналогічні тим, які пояснював вчитель. їхню роботу потрібно контролювати і у разі потреби надавати допомогу.

7. Виконання практичних операцій. Серед практичних робіт з ви­вчення геометричного матеріалу значне місце відводиться креслен­ню. До 5-го класу учні вже повинні оволодіти навичками роботи з лінійкою, косинцем, циркулем, виконувати прості графічні роботи. Під час креслення їх потрібно навчити правильно оформлювати ар­куш (зверху проводиться пряма лінія, над якою записується прізвище й ім'я учня, клас, число), на якому виконується креслення, розміщу­вати його симетрично відносно країв і центру, використовуються зна­ки ┴, <, Δ, ║, позначати фігуру відповідними літерами. Основна мета цього етапу - первинне закріплення знань, вміння виконувати гра­фічні роботи, розв'язувати задачі геометричного змісту, користуватися під час обчислення відповідними формулами. На нього відводиться значна частина уроку, адже саме тут школярі повинні тренуватись ви­конувати різноманітні завдання, пов'язані з вивченим матеріалом.

8. Повторення, узагальнення й систематизація знань учнів під ке­рівництвом учителя і в процесі самостійної діяльності. Цей етап ви­магає організації достатньої кількості тренувальних вправ, виконання практичних операцій з креслення, вимірювання, обчислення периме­тру та площі геометричних фігур, об'єму геометричних тіл. Саме тут відбувається формування вмінь і навичок проводити їхнє порівняння, розв'язувати задачі геометричного змісту тощо. Ця частина уроку присвячується формуванню вмінь застосовувати отримані знання в різних ситуаціях, при вирішенні навчальних і практичних завдань.

9. Домашнє завдання. Обов'язкова вимога - в домашньому завданні потрібно повторювати ті види робіт, над якими школярі працювати на уроці і його обсяг не повинен перевищувати 1/3 частину роботи, вико­наної на занятті. Домашнє завдання потрібно пояснити, вказати на по­слідовність роботи, на необхідне для його виконання обладнання.

10.Підведення підсумків уроку. Завдання цього етапу - домогтися від школярів виділення головного, про що говорилось на уроці. Якщо на початку заняття вчитель знайомив учнів з планом, то в кінці пере­віряє, чи вся передбачена робота виконана. Якщо план виконаний не повністю - педагог розкриває причини цього. На цьому етапі відбувається оцінювання школярів, хоч оцінки можуть виставлятись і на будь-якому іншому етапі.

На уроках вивчення геометричного матеріалу організовується кон­троль та облік знань школярів. Він дозволяє педагогу визначити рі­вень засвоєння матеріалу для того, щоб перейти до вивчення наступних тем; врахувати недоліки подачі матеріалу методичного ха­рактеру, внести відповідні корективи з урахуванням тих труднощів, які відчувають розумово відсталі школярі.

Враховуючи недосконалість моторики розумово відсталих, оціню­ючи виконані ними роботи, можна допускати наявність певних погрі­шностей при виконанні креслень відрізків до 1-2 мм, при побудові кутів – до 1°-2°.

Якщо окремі учні мають значні порушення моторики (паралічі, парези, гіперкінези), виражені порушення просторового орієнтуван­ня, акалькулію, важку ступінь розумової відсталості, вони працюють за індивідуальними завданнями. Оцінка при цьому виставляється не за якість його виконання, а за вміння дотримуватись правильної по­слідовності у побудові геометричних фігур.

Обсяг геометричного матеріалу в допоміжній школі визначається навчальною програмою, в якій чітко виділені два основні періоди. Перший період - нагромадження геометричних відомостей та елеме­нтарних уявлень і понять у молодших класах; другий - систематичне вивчення геометричного матеріалу в старших класах. Тому вивчення геометричного матеріалу, на наш погляд, доцільно розглядати окремо в кожному періоді.

Контрольні запитання

1. Які завдання вирішує вчитель на уроках з вивчення геометрич­ного матеріалу в допоміжній школі?

2. На прикладі розкрийте концентричність розташування геомет­ричного матеріалу в екрсі математики допоміжної школи.

3. Охарактеризуйте структурні елементи уроку геометрії в допо­міжній школі?

4. Які труднощі виникають у розумово відсталих учнів під час ви­вчення геометричного матеріалу?

5. Окресліть етапи утворення розумово відсталих школярів еле­ментарних геометричних понять.

Рекомендована література

1. Гриханов В.П. О дифференцированном подходе к обучению наглядной геометрии учащимися 1-го класса вспомогательной школы / Гриханов В.П. // Дефектология. - 1976. -№3. - С. 65-69.

2. Груденов Я.И.Совершенствование методики работы учителя математики / Груденов Я.И.. – М.: Просвещение, 1990.

3. Кузьмина-Сыромятникова Н.Ф. Обучение арифметике в 1 классе вспомогательной школы / Кузьмина-Сыромятникова Н.Ф.. – М.: Учпедгиз, 1956.

4. Матасов Ю.Т. Особенности восприятия и понимания основ наглядной геометрии учениками младших классов вспомогательной школы / Матасов Ю.Т. // Дефектология. - 1972. - №5. - С.48-52.

5. Перова М.Н. Изучение взаимного положення геометрических фигур на плоскости на уроках математики во вспомогатель­ной школе / М.Н.Перова, В.В.Эк // Дефектология. - 1982. - № 1. - С.29-36.

6. Попович С.М. Шляхи вивчення геометричних фігур у допоміж­ній школі / Попович С.М. [Методичний лист /Під ред. Г.М.Мерсіянової]. - К.: Радян­ська школа, 1967.

7. Тишин П.Г. Обучение учащихся вспомогательной школы наглядной геометри / Тишин П.Г. // Известия АПН РСФСР. - 1952. - Вьш. 41. -С.79-164.

8. Эк В.В. Обучение наглядной геометрии во вспо­могательной школе / В.В.Эк, М.Н.Перова. - М.: Просвещение, 1983.