Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Круг і коло
З кругом як предметом з навколишнього оточення школярі знайомляться вже на перших уроках математики, оскільки він використовується як лічильний матеріал. В цей час слово «круг» вводиться в активний словник дітей. Вони вчаться використовувати його в мовленні без усвідомлення властивостей прихованої за ним геометричної фігури. Перед вчителем ставиться єдина вимога: у 1-му класі не вживати термін " коло". Ніяких властивостей круга розумово відсталі школярі не вивчають. Вчитель вчить малювати кружечки у зошиті за допомогою трафаретів, розфарбовувати їх, не виходити за його межі. Вони відбирають кружечки за кольором, величиною, використовують різні маніпуляції з кружками, виготовленими з різного матеріалу. Також в цей період вчитель формує у школярів вміння знаходити кружки серед інших фігур, складати їх на геометричній мозаїці з двох, трьох, чотирьох частин, малювати від руки і по трафарету вказану кількість. Досить цікавими в цей період є вправи на обведення монет вартості 1, 2, 5, 10 копійок і записування відповідних цифр в середині цих кружків (див. рис. 8.16.). Рисунок 8.16. Завдання вчителя в 1 -му класі - сформувати вміння чітко впізнавати круги серед інших геометричних фігур, виділяти в оточуючому середовищі, співвідносити їх з тими чи іншими предметами такої ж або подібної форми, порівнювати між собою, визначати на кольоровому орнаменті. У 2-му класі знайомство з кругом продовжується. Учні використовують круги як лічильний матеріал, перегинаючи його утворюють прямий кут. Більш ґрунтовніших знань про круг і його властивості в цей час також не дається. Вони лише вчаться відрізняти між собою круги різної форми, виготовлені з різного матеріалу, розрізняти круг і кулю. Вчитель в цей період лише створює зорові образи круга та кулі і жодних властивостей цих геометричних форм не пояснює. Поняття " коло" вводиться в словник розумово відсталих у 3-му класі. У цей період вчитель формує в учнів вміння самостійно його креслити з допомогою циркуля. Почати навчання потрібно зі знайомства з будовою шкільного учнівського циркуля. Спочатку вчитель показує, як підготувати його до роботи, а потім - як ним користуватися. Для креслення кола можна знову ж таки використати пам'ятку, яку заздалегідь підготувати і вивісити на дошці. С.М.Попович пропонує використовувати пам'ятку такого зразка: 1. Розвести ніжки циркуля на певну віддаль. 2. Встромити голку циркуля в задану точку. Для цього правою рукою тримати олівець, а пальцем лівої спрямувати вістря голки в задану точку. 3. Коло креслити в напрямі руху годинникової стрілки, нахиливши циркуль дещо вперед (у напрямі руху олівця). Починати креслити потрібно від нижньої точки кола (від себе). 4. Креслити коло потрібно однією правою рукою, тримаючись за верхній кінець олівця. 5. Лікоть правої руки спочатку відведений від корпусу, а при наближенні вістря олівця до кінця (і початку) лінії кола поступово наближається до нього*. Роботі по засвоєнню прийомів користування циркулем слід приділити достатньо уваги, оскільки більшість учнів не вміє правильно користуватися ним. Після того, як вони навчились креслити цю фігуру циркулем дається визначення: коло - це сукупність точок, з'єднаних між собою у лінію і рівновіддалених від центра; круг - це частина площини, яка лежить в середині кола. Для того, щоб школярі не змішували між собою ці фігури доцільно організувати практичні заняття, метою яких є креслення кола і подальше перетворення його в круг шляхом штрихування площини в його середині. Після штриховки доцільно дозволити дітям вирізати заштрихований круг. При цьому коло проводиться простим олівцем, а круг штрихується кольоровим. У класі потрібно мати таблицю, на якій товстою лінією намальоване коло, а поряд зображений круг (див. рис. 8.17.). Рисунок 8.17.
|