Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Трикутник
Перше знайомство розумово відсталих учнів з такою геометричною фігурою, як трикутник, відбувається під час вивчення числа і цифри 3. Вчитель, зробивши пояснення про кількісну множину і сформувавши в школярів усвідомлення числа, цифри і кількості для закріплення знань використовує різні предмети навколишнього середовища. Організовуючи роботу з паличками він пропонує з'єднати три палички між собою і означає її словом " трикутник". Термін " трикутник" він вживає сам і вимагає цього від учнів, при цьому визначення його як геометричної фігури в 1 -му класі давати не потрібно. В цей період школярі повинні навчитись складати трикутники з паличок, визначити, яку форму мають прапорець, складена по діагоналі хустинка тощо. Для закріплення цих знань вчитель пропонує для розгляду трикутники, вирізані із паперу, виготовлені з металу, пластмаси, їхні рисунки. Вони вчаться знаходити предмети подібної форми у навколишньому середовищі. Завдання вчителя в 1 -му класі - ввести в активний словник дітей термін " трикутник", домогтися адекватного його використання, сформувати вміння виділяли фігури трикутної форми в навколишньому середовищі, порівнювати їх між собою за розмірами (більший – менший), з іншими геометричними фігурами. Враховуючи рівень пізнавальних можливостей учнів вчитель може провести пояснення, що для побудови трикутника ми беремо три палички. Отже, всі трикутники, які розглядаються нами, мають по три сторони. У 2-му класі після того, як учні познайомляться з кутом, навчившись його креслити вони можуть усвідомити, що слово " трикутник" складається з двох слів (три кути). Отже, дана геометрична фігура містить у собі три кути. У цей період учитель організовує практичні вправи з обведення трикутників за шаблоном і їх вирізування. Школярі перераховують його кути, сторони і наочно пересвідчуються у правильності даного твердження. При цьому визначення і виділення властивостей трикутника не дається. Завдання вчителя - сформувати вміння обводити шаблони трикутників, впізнавати їх у предметах навколишньої дійсності, вирізувати, конструювати, виготовляти з пластиліну тощо. У 3-му класі формуються поняття про трикутник як певну геометричну форму. Вчитель дає визначення: трикутник - це геометрична фігура, утворена з трьох відрізків, з'єднаних між собою. Він пояснює, що дана геометрична фігура містить у собі три кути, три сторони, три вершини. Ці поняття формуються на емпіричному рівні, без розкриття його властивостей та залежностей. Головна мета у цей період - сформувати вміння креслити трикутник за заданими точками. Цій роботі потрібно відвести достатньо часу, адже, як ми вже вказували раніше, у школярів з стійкими інтелектуальними вадами спостерігаються значні труднощі при кресленні лінії за двома точками. Тому, виконуючи креслення трикутників, потрібно звертати на це достатньо уваги. Креслення фігур проводиться спочатку під керівництвом вчителі, а надалі - самостійно. У відповідності з підручником у 4-му класі школярі вчаться позначати трикутник відповідним арифметичним символом (∆). Оскільки вони вже оволодівають вмінням використовувати літери алфавіту для позначення відрізків, кутів, ламаної лінії - ці ж знання переносять на трикутники. Вчитель формує вміння використовувати великі літерами латинського алфавіту для позначення вершин трикутників, а маленькі – для позначення його сторін: АВС (див. рис. 8.22.). Рисунок 8.22. Школярі вчаться розрізняти типи трикутників залежно від величини їхніх кутів і сторін. Для цього доцільно виготовити декілька трикутників і пронумерувати в них кути. Поряд з номерами кутів доцільно використовувати позначення їх літерами. Вчитель креслить ці трикутники на дошці, а учні - в зошитах (див. рис. 8.23.). Рисунок 8.23. Трикутник №1. Трикутник №2. Трикутник №3.
Після цього педагог формує у школярів вміння послідовно прикладати косинець до цих трикутників і визначати та записувати типи кутів кожного з них: Трикутник № 1. Трикутник №2. Трикутник №3. < 1 - гострий < 1 - гострий < 1 - гострий < 2 - прямий < 2 - гострий < 2 - тупий < 3 - гострий < 3 - гострий < 3 - гострий Виконавши такі завдання протягом декількох разів вчитель підводить учнів до формулювання визначення прямокутного, тупокутного та гострокутного трикутників: " Трикутник, у якого один кут прямий, а два інші - гострі, називається прямокутним (трикутник №1)"; " Трикутник, у якого всі три кути гострі називається гострокутним (трикутник №2)"; " Трикутник, у якого один кут тупий, а два - гострі, називається тупокутнім (трикутник №3)". Якщо вчитель у 4-му класі сформує у розумово відсталих учнів усвідомлення визначення трикутника як геометричної фігури, навчить їх розрізняти за типами кутів - він своє завдання виконав. Цей матеріал є основою для засвоєння системних знань про геометричні форми, зокрема про трикутники і їхні властивості, у старших класах.
|