Воля і ризик

Одним з найбільш характерних виявів волі виступає поведінка людини в умовах ризику.

Ризик це характеристика діяльності при невизначеності для суб'єкта її виходу і наявності його пропозицій про можливі несприятливі наслідки у разі неуспіху (покарання, больове вплив, травма, втрата престижу і т.д.). Очікуване неблагополуччя при ризику визначається поєднанням імовірності неуспіху і мірою несприятливих наслідків в цьому випадку. Виникає питання - в ім'я чого чоловік йде на ризик, якщо імовірність неуспіху велика, а покарання за невдачу значне? Психологія виділяє дві взаємопов'язані причини ризикової поведінки, що передбачають включення волі як необхідної умови для ризику.

Перша причина для ризику і відповідно перший вигляд ризику розрахунок на виграш, очікувана величина якого у разі успіху перевищує міру несприятливих наслідків при неуспіху (ситуативний ризик). Мотивація успіху тут виявляється сильніше за мотивацію уникнення невдачі. Якщо брати до уваги ту обставину, що для повсякденної поведінки можлива протилежна залежність мотивація уникнення невдачі має більшу силу, ніж мотивація виграшу, то стає очевидним, що ризик явище, важливе для прийняття рішення. Однак така поведінка не так велика рідкість, хоч воно і вимагає від людини вольових рішень.

Розрізнюють виправданий і невиправданий ризик. Виправданий ризик, при всій невизначеності виходу і можливості невдачі, на відміну від невиправданого ризику, передбачає розумне зважування всіх " за" і " проти" при прийнятті вольового рішення, ідейну і етичну

висоту мотиву, що визначає ризикову поведінку і, таким чином, перевага небезпечного варіанта дії порівняно безпечному. При цьому можливі ситуації, де вихід дії залежить від випадку (" повезе - не повезе") або ж, навпаки, де успіх може зумовлений особистими якостями що ризикує (його здібностями, уміннями і т.д.) Встановлено, що, при інших умовах, людина значно частіше і більше ризикує в ситуаціях, пов'язаних не з шансом (" Раптом саме по собі вийти! "), а при розумному обліку своїх здібностей, умінь і навичок, тобто тоді, коли вважає, що (при всій імовірності невдачі) успіх проте заздрості від нього як особистості.

Друга причина для поведінки, що характеризується перевагою небезпечного варіанта дії, або для другого вигляду ризику - над ситуативна активність особистості, здатність людини підійматися над рівнем вимог ситуації, ставити цілі, перевершуючи початкову задачу. Другий вигляд ризику означається як " надситуативний", або " безкорисливий" ризик, або ж " ризик ради ризику". Факт існування безкорисливого ризику виявляться експериментальне на спеціальному приладі - рискометре.

Було б помилкою вважати, що сильною волею володіють лише ті, кому властивий безкорисливий ризик. Якщо в пожежному розрахунку поміняти місцями " ризикових" і " не ризикових", то, як було показано в експерименті, схильні до ризику пожежники гірше справляються із задачами забезпечення протипожежними коштами, чим " не ризикові". Повсякденна, іноді рутинна, нецікава робота вимагає вольового напруження і набору вольових якостей (наполегливості, терпіння, скрупулезності у виконанні правил і інструкцій і ін.), хоч і відмінних від тих, які потрібні для безпосереднього зіткнення з небезпекою, але не менш соціальне цінних.