Основні форми виховання культури спілкування молодших школярів.

Лекційне заняття 4.

Змістовий модуль 2. Методика формування культури спілкування молодших школярів.

Тема 4. Форми та методи формування культури спілкування

Учнів початкових класів.

План.

1. Основні форми виховання культури спілкування молодших школярів.

2. Методи формування культури спілкування учнів початкових класів.

Ключові поняття теми: форма, метод, бесіда, дискусія, гра.

Основна література до теми: № 4; 5; 8; 9.

Додаткова література до теми: № 5; 10; 11; 18.

Зміст лекції:

Основні форми виховання культури спілкування молодших школярів.

Загальні завдання по виробленню культури спілкування конкретизуються в кожному дитячому колективі залежно від віку, рівня вихованості та морального досвіду школярів. Зважаючи на ці фактори, педагог обирає форми і методи виховної роботи з учнями.

Як відомо, метод – це спосіб впливу на дитину, а форма – спосіб організації виховного процесу. Ці види педагогічної діяльності тісно пов'язані між собою і зумовлюються один одним.

Встановлено (А. Глущенко, М. Глущенко, Т. Калечиц, З. Кейліна, Б. Кобзар, К. Слесик, М. Трофанова), що різноманіттям змісту позакласної діяльності обумовлено багатство її форм. Дослідники найбільш розповсюдженими називають такі форми позакласної діяльності: індивідуальні, групові (гурткові) та масові.

Індивідуальна робота – це самостійна діяльність окремих учнів, спрямована на самовиховання, на виконання завдань учителя та доручень колективу, які виходять за межі навчальних програм. Сюди відносяться підготовка доповідей, номерів художньої самодіяльності, виконання завдань, громадських доручень.

Індивідуальна діяльність не обмежує потребу дітей у спілкуванні, дозволяє кожному знайти своє місце у загальній справі. Вона є необхідною складовою у роботі гуртків, від уміння налагодити її залежить успіх масових заходів. Цілеспрямована індивідуальна робота учнів необхідна для того, щоб кожний з них міг у повному обсязі розкрити та розвинути свої здібності, виразити свою індивідуальність. В індивідуальну позакласну діяльність слід залучати як добре, так і слабо встигаючих школярів. Ті школярі, які ведуть інтенсивну індивідуальну позакласну діяльність є активними учасниками гуртків, конкурсів, виставок.

Ця діяльність вимагає від учителя знання індивідуальних особливостей учнів, вивчення шляхом бесід, спостережень, анкетування їхніх інтересів і потреб, місце у колективі однолітків, оточуючого середовища, а також уміння будувати процес виховання з усім колективом учнів й окремо з кожним з них.

Групова (гурткова) позакласна діяльність сприяє виявлення та розвитку інтересів, творчих здібностей і талантів молодших школярів, поглибленню знань програмного матеріалу, дає нові відомості, формує уміння та навички. Найбільш розповсюдженими є такі форми: гуртки, секції, клуби, лялькові театри тощо.

Форми масової діяльності науковці відносять до числа найбільш розповсюджених у початковій школі. Вони досить різноманітні і порівняно з іншими формами позакласної діяльності мають перевагу у тому, що розраховані на одночасне охоплення багатьох учнів, їм властиві такі специфічні особливості, як яскравість, урочистість, сильний емоційний вплив на дітей.

Масова робота містить у собі великі можливості активізації молодших школярів. Так, конкурси, вікторини, змагання, ігри вимагають безпосередньої активності кожного. При проведенні бесід, ранків, вечорів, концертів тільки частина учнів є організаторами та виконавцями. Тому, треба враховувати роль кожної дитини і піклуватися про те, щоб її позиція була найбільш сприятливою. Співпереживання, яке виникає від участі у загальній справі, є важливим засобом згуртування колективу.

Найбільш ефективними формами проведення позакласної діяльності, які сприяють формуванню культури спілкування молодших школярів з однолітками є: бесіди, спрямовані на формування позитивної мотивації взаємодії, інформування школярів про сутність та прийоми спілкування, корекцію рівнів сформованості комунікативних умінь; дискусії, що дають можливість використовувати комунікативні вміння на практиці, особливо – слухати партнера, виробляти тактику спілкування, використовувати засоби мовленнєвого етикету; тренінги, які створюють умови для кількаразового повторення тієї чи іншої дії з метою відпрацювання умінь спілкування, сприяють виробленню всіх зазначених умінь, особливо користуватися невербальними засобами у ході спеціальних вправ, ігор, включених у тренінги; ігри, спрямовані на стимулювання учнів до оволодіння комунікативними вміннями, інформування їх про сутність і прийоми спілкування, відпрацювання окремих елементів взаємодії.

У позакласній діяльності використовуються різні форми масової роботи, які здійснюють виховний вплив на дітей молодшого шкільного віку: змагання, конкурси, свята, ранки, фестивалі, виставки, зустрічі, екскурсії, експедиції, ігри-подорожі, вікторини, класні години та ін.

Масовий характер діяльності залучає молодших школярів у систему різноманітних відносин, діти зближуються, краще пізнають одне одного, збагачується їхній досвід взаємовідносин, пробуджується почуття відповідальності за колектив. Інтерес учнів до позакласних занять зростає, якщо весь колектив зайнятий захоплюючою суспільно корисною справою. У такій колективній діяльності є на кого рівнятися, порівнювати результати власних зусиль і досягнень.

Слід мати на увазі, що правильний вибір організаційних форм ще не визначає їх виховної ефективності. Необхідна відповідна організація позакласної діяльності. Це означає, що під час проведення позакласного заходу між дітьми повинні скластися відносини, які виховують у них культуру спілкування, дисциплінованість і взаємну вимогливість. Тому вчитель має детально продумати, як буде відбуватися позакласний захід, які будуть відносини дітей у спільній діяльності.

Значне місце у позакласній діяльності належить грі. Діти молодшого шкільного віку потребують активної та бадьорої діяльності, гострих переживань. Цінність гри як виду і форми організації діяльності міститься в тому, що дитина сама обирає способи вирішення практичних завдань, які виникають, і завдяки цьому активно діє, навчається керувати собою в залежності від обставин. Практично кожне позакласне заняття може містити елементи гри або бути організовано у формі ігрової діяльності. Діти грають на ранках, екскурсіях, заняттях гуртків і клубів. В ігровій формі відбуваються конкурси, вікторини, змагання.