Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Перевірка значущості оцінок параметрів економетричної моделі
Значущість коефіцієнта множинної кореляції та оцінок параметрів економетричної моделі перевіряється аналогічно моделі парної регресії за t –критерієм Стьюдента. Для оцінки значущості коефіцієнта множинної кореляції обчислюємо емпіричне значення параметру t: , (2.27) яке порівнюється з критичним значенням tкр, що знаходиться за таблицями розподілу Стьюдента при заданому рівні значущості a та k = n - m -1 ступенях вільності. Правило використання критерію полягає у наступному: - якщо , то нульова гіпотеза Но на рівні значущості α відкидається і приймається альтернативна гіпотеза Н1 про існування залежності між змінними; - якщо , то нульова гіпотеза Но на рівні значущості α приймається. Перевірку нульових гіпотез стосовно параметрів b0, b1 та b2 економетричної моделі проводять аналогічно. Спочатку висуваємо нульові гіпотези: H0: b0 =0, H0: b1 =0, H0: b2 =0. Альтернативними будуть гіпотези: H1: b0 0, H1: b1 0, H1: b2 0. Потім обчислюємо емпіричні значення параметра t за формулами: . (2.26) Емпіричне значення параметру порівнюють з критичним, знайденим за таблицями Стьюдента для заданого рівня значущості a та k = n - m -1 ступенів вільності. Якщо , то нульова гіпотеза Но із рівнем значущості α відкидається і приймається альтернативна гіпотеза Н1. Тоді відповідна оцінка вважається статистично значимою. Якщо ж , то нульова гіпотеза Но для рівня значущості α приймається, а відповідна оцінка не є статистично знaчимою. Приклад 2.7. На основі даних прикладу 2.1 виконати перевірки нульових гіпотез стосовно коефіцієнта кореляції та параметрів економетричної моделі. ¨ Розв’язування. Висуваємо нульову гіпотезу Но: Rген =0 (робимо припущення, що коефіцієнт кореляції генеральної сукупності рівний нулю). Альтернативною гіпотезою буде Н1: Rген ¹ 0. Далі для заданої вибірки з k=n - m -1 ступенями вільності обчислимо емпіричне значення критерію Стьюдента: Для заданої ймовірності р =0, 9 (a =1- р=1-0, 9=0, 1) і k=10-2-1=7 ступенів вільності знаходимо табличне значення tкр.= 1, 89. Оскільки , то з надійністю р =0, 9 гіпотезу Но необхідно відкинути і прийняти альтернативну гіпотезу Н1 про існування залежності між змінними. Отже, у 90 % вибірок із генеральної сукупності коефіцієнт множинної кореляції не дорівнює нулю. Далі виконаємо перевірку нульових гіпотез відносно b0, b1 та b2. Для цього спочатку обчислимо елементи дисперсійно-коваріаційної матриці, по головній діагоналі якої знаходяться дисперсії оцінок a0, a1 та а2, використавши формулу (2.14): , а для обчислення дисперсії помилок формулу (2.15): . Елементи матриці , векторів Y, та А візьмемо з прикладу 2.1:
; ; .
;
; Тоді обчислимо і 110, 2, а потім: =0, 377. Перемноживши дисперсію помилок на діагональні елементи матриці , отримаємо дисперсії оцінок, коренем з яких є середні квадратичні відхилення: Дальше висуваємо гіпотезу Но: b0 =0 проти альтернативної Н1: b0 ¹ 0. Для цього знаходимо емпіричне значення за формулою: Оскільки емпіричне значення t менше критичного (tкр.= 1, 89), то нульова гіпотеза приймається і робиться висновок, що параметр b0 може бути рівним нулю в генеральній сукупності. Перевіримо нульову гіпотезу Но: b1 =0. Обчислимо . tемп> tкр, тому нульова гіпотеза відхиляється, значить b1 не може бути рівним нулю в генеральній сукупності, а отже оцінка a1, розрахована за даними вибірки, є статистично значимою. Здійснимо перевірку нульової гіпотези стосовно параметру b2. Порахуємо . Оскільки емпіричне значення t менше критичного, то нульова гіпотеза приймається, значить параметр b2 може бути рівним нулю в генеральній сукупності, а отже оцінка a2, розрахована за даними вибірки, не є статистично значимою.
|