Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Етапи економічної інтеграції в Європі. Створення і розвиток ЄС.
Погляд на інтеграцію як на процес обумовив інтерес до класифікації стадій інтеграції. Європейська економічна інтеграція у своєму розвитку включає кілька етапів. Зона вільної торгівлі (50-60-і рр.) — найпростіша форма, у рамках якої відзначаються торгові обмеження між країнами, насамперед мита. Відносно третіх країн кожна держава проводить самостійну торгову політику. Митний союз (70—80-і рр.) — встановлюється єдиний зовнішньоторговельний бар'єр (тариф) і проведення єдиної зовнішньоторговельної політики відносно третіх країн. Він доповнюється платіжним союзом, що дозволяє забезпечити взаємну конверто-ваність валют і функціонування єдиної розрахункової грошової одиниці (ЕКЮ, з 1999 р. — євро). |Загальний ринок (80-90-і рр.) забезпечує цоряд з вільною взаємною торгівлею і єдиним зовнішньоторговельним тарифом волю переміщення капіталу і робочої сили, а також узгодження економічної політики. Економічний, політичний і валютний союз (90-і рр. — наші дні) — вища форма інтеграції, що сполучає всі перераховані вище форми з проведенням загальної економічної і валютно-фінансової політики, зі створенням системи міждержавного регулювання соціально-економічних процесів. Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) — найбільш розвинуте регіональне інтеграційне угруповання країн Західної Європи; функціонує з 1 січня 1958 р. на основі Римського договору, підписаного в березні 1957 р. шістьма країнами — ФРН, Францією, Італією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, З 1973р. у ЄЕС увійшли Великобританія, Ірландія, Данія, з 1981 р. — Греція; з 1986 р. —Португаліята Іспанія. Створенню «Загального ринку» передувало утворення країнами ЄЕС інтеграційного угруповання Європейське об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС) у 1951 р. Європейське співтовариство з атомної енергії (Євратом) створено одночасно з ЄЕС (1985 р.). Доцентрові тенденції привели до створення в 1967 р. угруповання з назвою Європейські співтовариства, що включає ЄЕС, ЄОВС, Євратом. Вони мають загальні керівні органи, єдиний бюджет і проводять єдину політику. У той же час з ініціативи Великобританії на противагу ЄЕС у 1960 р., згідно з підписанням у Стокгольмі відповідної конвенції, було створене регіональне торгово-економічне угруповання ряду європейських країн — Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ)—Друга європейська організація з полегшення і розширення торгівлі. На відміну від Європейського Союзу, ЄАВТ є «малою зоною вільної торгівлі», у якій країни-члени частково не відмовляються від свого суверенітету. В ЄАВТ не існує наднаціональних органів, що мають право видавати закони. В міру зростання значимості Європейського Союзу значення ЄАВТ поступово стало зменшуватися, і'тому, починаючи з 70-х рр., Великобританія, Данія, Португалія вийшли з ЄАВТ і вступили в ЄЄ. Нині ЄАВТ включає: Ісландію, Норвегію, Швейцарію. За особливим протоколом договір ЄАВТ поширюється і на Ліхтенштейн, що пов'язаний митною унією зі Швейцарією. 90-і рр. ознаменувалися новим розширенням ЄС, насамперед за рахунок країн Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ). З 1994 р. діє Європейський економічний простір ЄС — ЄАВТ. У зв'язку з проектом створення Європейського центрального банку і єдиної валюти потрібна була зміна Римського договору (1957 р.). Угода про утворення на базі Європейського співтовари- ства — Європейського політичного, економічного і валютного союзу (скорочена назва Європейський Союз— ЄС) підписана 12 країнами в м. Маастрихт (Голландія) 7 лютого 1992 р., ратифікована і набула сили з 1 листопада 1993 р. Маастрихтський договір обґрунтував основні принципи кредитно-грошової і бюджетної політики в ЄС і зобов'язав національні уряди слідувати твердим критеріям фінансової конвергенції. Він передбачає поетапне просування до економічного і валютного союзу, а також здійснення загальної політики в ряді нових галузей — дипломатії,, юстиції, поліції, оборони. Отже, ЄС пройшов шлях від загального ринку вугілля і сталі 6 країн до інтегрованого господарського комплексу і політичного союзу 15 держав. У 1995 р. до Союзу приєдналися Австрія^ Швеція і Фінляндія.
|