Розмноження методом тканинних культур

ЛЕКЦІЯ № 7

СПОСОБИ РОЗМНОЖЕННЯ ДЕКОРАТИВНИХ РОСЛИН ЗАХИЩЕОГО ГРУНТУ

План.

Насіннєве розмноження декоративних рослин

Вегетативне розмноження

Розмноження методом тканинних культур

Декоративні рослини розмножаються насінням і вегетативно – шляхом відділення від материнської рослини її частин – листка, бруньки, пагона, гілки, кореня, бульби і т.д, а також методом ізольованих тканин. Більшість однорічників та дворічників при розмноженні насінням зберігають ознаки, властиві даному сорту.

У багаторічних декоративних рослин, в тому числі і цибулевих, розмноження насінням призводить як правило до змін в наступних поколіннях. Ці рослини частіше розмножують вегетативно.

1. Найбільш розповсюджений спосіб розмноження декоративних рослин – насіннєвий. Його використовують при вивидені нових сортів квіткових рослин, при вирощуванні однорічників, дворічників, ряду трав’янистих багаторічників, сезоноквітучих оранжерейних і кімнатних культур.

Якість насіння. Насіння, яке призначене для посіву, повинно мати високі посівні і сортові якості.

Посівні якості насіння визначаються енергією проростання, схожістю, життєздадністю, чистотою, вологістю та відсотком зараженності шкідниками та хворобами. За посівними якостями насіння ділиться на три класи і повинно відповідати вимогам держ стандарту (ГОСТ). Наприклад насіння айстри та гвоздики Шабо 1-го класу повинно мати чистоту не нище 98% і схожість не нище 90%, 2-го класу відповідно 95% і 70%. 3-го класу – 90% і 40%.

Сортові якості насіння характеризують чистосортність. По сортовим якостям насіння декоративних рослин поділяється на елітні, першої (І) і другої (ІІ) категорії сортової чистоти. В насінні еліти і першої категорії сортової чистоти домішка інших сортів і різних гібридів не допускається. Наприклад у айстри сортова чистота елітного насіння повинна бути 95%, насіння І категорії – 90%, ІІ категорії – 80%.

Підготовка насіння до посіву. Показники схожості, чистоти, господарської придатності визначають в державних насіннєвих інспекціях методами визначеними Державним Стандартом. Для визначення схожості беруть чотири проби по 100 насінин, для чистоти дві наважки від 0, 5 до 10 г, в залежності від величини. Господарську придатність визначають добутком відсотка схожості та чистоти і діленням на 100. Господарська придатність насіння квіткових рослин коливається від 50 до 95%. При розрахунку норми висіву насіння потрібно добавити 10-25% загальної потреби, враховуючи відходи при вирощуванні.

По велечині насіння ділиться на категорії:

1) деже дрібне (у бегонії, примули, лобелії) – до 250000 штук в 1г;

2) дрібне (петунія, левині ротики, агератум, портулак.мак) – до 5-12000 штук в 1г;

3) середнє (айстри, левкої) – 500-600 штук в 1г;

4) крупне (цинія, бальзамін, нагідки) – 100-300 штук в 1г;

5) дуже крупне (духмяний горошок, рицина, боби, настурція) 1-35 штук в 1г;

6) гігантське (кокосовий горіх) – 0, 5-0, 8 кг.

По формі – округлі, овальні, клиновидні, видовжинні, тригранні іт.д.), по кольору – від білого до чорного, поверхні - гладенька, шороховата, бугорчата, волосиста і т.д.

До основних прийомів підготовки насіння до посіву відносять:

ПРОТРУЮВАННЯ, яке оберігає насіння та сходи від від хвороб. Воно буває сухим і вологим. Для сухого протруювання в основному використовують препарат ГРАНОЗАН. Для обробки 1кг насіння достатньо 1г препарату. За 3-5 годин до посіву насіння припудрюють препаратом або перемішують з ним. Для боротьби з бактеріальною гниллю, фузаріозом (айстри, гладіолуси) використовують ТМТД (тетраметіл-тіурам дисульфід), ХОРУС... Насіння гвоздики голандської в марлевих мішечках поміщують перед посівом в 40% розчин ФОРМАЛІНУ. Протуєне насіння ретельно промивають, після чого просушують і висівають.

Термічна обробка насіння горячою водою 50-55⁰ С проводиться від 2 до 12 годин в залежності від культури.

НАМОЧУВАННЯ. Для прискорення проростання насіння таких культур як горошок духмяний, настурція, аспарагус та ін. їх попередньо перед посівом слід на добу намочути у воді з температурою 20-30⁰ С. Після цього насіння злегка підсушують і відразу ж висівають.

ПРОМОРОЖУВАННЯ проводят щоб скоротити період проростання насіння і підвищити життєздатність рослин. Насіння насипають у ящик, прикривають і закопують у сніг, де залишають до весни.

ПОВІТРЯНО-ТЕПЛОВИЙ ОБРОБІТОК включає провітрювання і обігрів шару насіння на сонці. Цей прийом підвищує схожість і енергію проростання насіння.

СКАРИФІКАЦІЯ – це пошкодження твердих оболонок насіння (канна).

При механічному – надпилюють, протирають з крупним піском, протирають на тертках, надколюють, але так щоб не пошкодити зародок насінини.

При термічному (кани, банана, аконіта) обшпарюють кип’ятком кілька раз, поки оболонка не трісне. Після чого оболонка легко пропускає вологу до зародка і поява сходів прискорюється.

При хімічному - оболонку насінини розмочують 2-3% розчином соляної чи сірчаної кислоти або в хлорній воді (2-3 каплі на стакан води) на протязі 10-12 годин.

СТРАТИФІКАЦІЯ – це витримування насіння на протязі кількох місяців в умовах зниженої температури (0-5⁰ С). Перед стратифікацією насіння перемішують з вологим піском, торфом, мохом в співвідношені 1: 3. Стратифікують насіння з твердими оболонками (шипшина, кизильник, гледичія...). По мірі необхідності їх зволожують. Якщо немає спеціального приміщення для стратифікації, то ящики з насінням закопують в сніг. Добрі результати дає посів насіння у відкритий грунт пізно восени, прицьому стратифікація насіння проходить в природніх умовах.

ПОСІВ НАСІННЯ Відомі три способи посіву насіння: рядковий, гніздовий і розкидний. Спосіб посіву залежить від кількості вирощуванних рослин, місця і часу посіву, а також від величини насіння.

Рядковий посів проводят в боріздки помічені маркером чи лінійкою, а на великих площах посів проводят сівалкою.

При гніздовому способі посів крупного насіння (бобів, горошку, настурції) розміщують по 2-3 штуки в лунку.

При розкидному посіві насіння розкидають вздовж та поперек врозсип. При такому способі посіву потрібно намагатись по можливості розкидати насіння рівномірно, не густо, інакше сходи будуть витягуватись, стають слабкими і тоді прийдеться затрачати час на їх проріжування. Чим менше насіння, тим на меншу глибину їх потрібно заробляти і навпаки.

Орієнтовні норми висіву насіння (в г)

Для посіву насіння використовують суміш із дерновою, листовою, перегноєм і піском в різних співвідношеннях. Попередньо землю дезенфікують формаліном, гранозаном або паром.

Посів в парники і розсадники проводят з другої половини березня до кінця квітня. При підготовці парників до посіву на вирівняний перепрівший перегній насипають земляну суміш шаром 10-12 см, ретельно розрівнюють і злегка ущільнюють. Віддаль між землею, після посадки, і склом парникової рами або плівки повинен бути не менше 8-10см. Після того як земля в парнику дещо прогріється її поливають і висівають насіння. Його рівномірно висівають по поверхні і заробляють рихлою піщаною землею, злегка ущільнюючи.

Для того, щоб сіянці не пікірувати, то їх слід висівати в гнізда на 3х3 до 5х5см або висівати в боріздки на відстані від 5 до 10 см. Парники або розсадники закривають рамами або плівкою і до появи сходів тримають притіненими. Після появи сходів парники і розсадники в теплу погоду провітрюють, піднімаючи рами.

Вирощування розсади. В грунті парників вирощують розсаду айстр, хризантем, рудбекій.... та інших більш крупних рослин. Після виборки розсади однорічників, парники можна використати під посів дво-та багаторічників.

Насіння висівають в ящики, а роспікірувані сходи тримають в теплиці до повторної пікіровки, або виставляють в парники. Ящики, горшки, рослин перед посівом дезенфікують розчином 40% вого формаліну (1: 300). Ящики та інший посуд повинні бути з дренажним шаром (2-3см) для кращого відводу надлишкової води. Склад садової землі змінюється в залежності від виду рослин. При заповнені ящиків земельну суміш ущільнюють, вирівнюють поверхню, поверх грунту в ящики засипають рихлу, бажано листову, просіяну землю, в яку висівають насіння. В залежності від велечини насіння, їх присипають просіяним річковим піском шаром який рівний двум діаметрам насіннин, але не більше 0, 5см. Дуже дрібне насіння не засипають, їх злегка вдавлюють планшеткою в грунт, рясно змочують із оприскувача і покривають склом чи плівкою. При появі сходів далі можна поливати лійкою тільки з мілким ситом і тільки теплою (20-25⁰ С) відстояною водою.

Для проростання насіння декоративним рослинам необхідна температура від 15 до 20-25⁰ С. При проростані сходів ящики потрібно тримати в темноті, крім глоксинії та узумбарської фіалки. З появою сходів ящики виставляють на світло, захищаючи рослини від прямих сонячних променів. Температуру повітря в приміщені знижують на 2-3⁰ С, а саме приміщенні постійно провітрюють.

Посів в горшки або торфо-перегнійні кубики проводят в тих випадках, коли 1) рослини погано переносят пересадку (мак, кохія, левкої, мімулюс), 2) вирощують розсаду крупних декоративних рослин (садові боби, іпомея, духмяний горошок, настурція, рицина) по 3-5 насінин в горшок діаметром 10-12 см, або 1-3 насінини в торфо-кубик.

Догляд за посівами. Тепло і волога - обов’язкові умови для проростання насіння. Але як пересушення так і надлишкове зволоження недопустимі.

Посіви необхідно щодня провітрювати, призатінювати їх від прямих сонячних променів та своєчасно пікірувати.

Облік посівів Дуже важливо не допустити змішування сортів при посіві, тому поміщають етікетки, на верхньому кінці яких відмічають назву культури, сорт, дату посіву, призвіще відповідального за посів. Одночасно ведеться книга посівів по формі: Культура. Господарська придатність, %. Дата посіву. № пакета маса в грамах. Кількість ящиків чи рам. Дата появи сходів. Дата пікіровки. Кількість розсади.

Пікірування, або проріджування сіянців – важливий агротехнічний прийом, який забезпечує утворення сильної розсади. При пікіруванні сіянцям створюється більша площа живлення, поліпшується світловий та повітряний режими. Сіянці пікірують за допомогою двозубої пікірувальної вилочки та кілочка. Щоб визвати кращий розвиток кореневої системи, у більшості рослин корені при пікірувані вкорочують на 1/3 довжини.

Пікірування проводят під маркер і віддаль встановлюють в залежності від біологічних особливостей рослин і проводят її в фазу сім’ядолей або першої пари листочків. А такі рослини як бегонія пікірують 2-3 рази, а інші 1-2 рази.

Сіянці пікірують в шахматном у порядку, збільшуючи при кожній наступній пікіровці віддаль між рослинами. Інколи замість неї проводят проріджування сходів.

Техніка пікірування: правою рукою за допомогою пікірувального кілочка погруженого в землю сіянець злегка припіднімають з землі, а лівою рукою беруть його за сім’ядольні листочки. Звільненим кілочком роблят лунку для посадки. Потім прищіпують кінці кореня сіянця та опускають його в приготовлену лунку. Корінчики в лунці не повинні загинатись доверху. Далі засипають землею до самих листочків та рясно поливають і поступово знижують температуру на 2-5⁰ С. В останій час розсаду практикують пікірувати безпосередньо в торфо-кубики., це забезпечує добрий розвиток рослин, більш раннє цвітіння, краще приживання і зниження відходів при посадці у відкритий грунт.

Для приготування торфо-кубиків використовують 3 частини добре розкладеного торфу, 1 частина піску або тирси і 0, 5-1 частина свіжого гною. На 1 кг цієї суміші добавляють 2-3 г вапна, 3 г аміачної селітри, 20 г суперфосфата і 6 г калійної селітри.

2. В декоративному садівництві способів вегетативного розмноження значно більше ніж в інших галузях рослинництва.

Вегетативне розмноження використовують в наступних випадках:

1. Декоративні рослини при насінєвому розмноженні не повторюють ознак батьківських рослин. В основному це багаторічні рослини – гладіолус, флокс, іриси, тюльпани, жоржини, бузок, троянди та ін.

2. Рослини не зав’язають або не дають визрівшого насіння. В наших умовах не зав’язають насіння окремі види кактусів, кімнатного жасмину, герані...

3. Економічно вигідно (для отримання рослин з вирівняним ростом, для більш раннього цвітіння і т д.)

4. Рослини біологічно пристосувались до вегетативного розмноження (гіацинт, гладіолус, амараліс...)

Вегетативне розмноження може бути природнім і штучним.

Природнє вегетативне розмноження відбувається за допомогою таких вегетативних органів

1. Розетки листя, вуси (суниця, хлорофітум, каменеломки)

2. Плітні – наземні облистяні пагони, які мають на кінці листову розетку (живучка)

3. Кореневище – підземні пагони, які мають сплячі бруньки (іриси, півонія, конвалія, канни)

4. Коренева паросль – пагони, що утворюються із сплячих бруньок коренів рослин (бузок, хризантема, верба, тополя...)

5. Цибулини. Цибулеві рослини ділят на дві групи: вічнозелені – кринум, панкрациум і листопадні – лілії, нарциси, тюльпани, гіацинти, крокуси, сцили. За місцерозміщенням цибулинок-діток ділять на підземні (тюльпани, нарциси) і повітряні – стеблеві, розміщені в пазухах листя (лілія тигрова, бульбоносна) і у вигляді суцвіть заповнених бульбочками (декоративна цибулька)

6. Кореневі бульби, або відозмінені корені, - вмістилище поживних речовин, які відділяються тільки з кореневою шийкою (жоржини). Стеблові бульби розмножуються поділом (бегонія, цикламен, глоксинія)

7. Бульбоцибулини (гладіолус, шафран) – поділом і дітками.