ІІІ. Основна частина

І.Організаційний момент

ІІ. Вступ

Актуалізація опорних знань студентів;

Перевірка знань з теми: методи навчання (тести)

Мотивація пізнавальної діяльності студентів; одже ми з Вами були в майстерні, відпрацьовували методику приймів показу трудових дій, а зараз поговоримо про самі майстерні

Повідомлення теми лекції:

Рекомендована література:

1. Педагогічна книга майстра виробничого навчання. /За ред. Н.Г.Ничкало.- К.: Вища школа, 1992.- 333 с.

2. Методика профессионального обучения с практикумом. /Г.И.Кругликов.-Москва.2007.

3. Методика трудового обучения.-Д.А.Тхоржевский. Москва. 1982г.

ІІІ. Основна частина

Структура уроків виробничого навчання|навчання| при вченні|навчанні| трудовим прийомам і операціям

Ми вже розглядали|розглядувати| типову структуру уроку виробничого| навчання|навчання|. Проте|однак| в реальному учбовому процесі при навчанні| операціям і складовим їх прийомам частенько|часто| доводиться варіювати зміст|зміст| і послідовність структурних елемен­тів| уроку, перш за все|передусім| ввідного інструктажа і вправ учнів|. Викликано|спричиняти| це, по-перше, тим, що частенько|часто| на одному уроці вивчається значна кількість нових для учнів трудових прийомів і різновидів операції, причому ці прийоми можуть відрізнятися| один від одного як по складності, так і по техніці виконання|; по-друге, необхідно завжди прагнути, щоб|аби| ввідний інструктаж і вправи по практичній відробітку відповідних| прийомів, способів і їх поєднань за часом прове­дення| були як можна|якомога| ближчі один до одного.

Узагальнюючи практику майстрів|мастер-штампів| виробничого навчання|навчання|, мож­на| виділити наступні|такі| варіанти (схеми) побудови|шикування| уроків (на схемах І — інструктаж учнів; В|біля| — вправи).

1. Цілісне — прийоми, що вивчаються, і способи виконання опе­рації| легкі для засвоєння в цілому|загалом|:

І-1

І-2

І-3

І-4

В-1

В-2

В-3

В-4

Приклад: винавчання різновидів обпилювання зв'язаних плоских поверхонь (під кутом 90°; під тупим кутом; під гострим кутом; паралельних).

2. Проста послідовність — прийоми, що вивчаються, і способи виконання операції нові і складні для засвоєння:

І-1

В-1

І-2

В-2

І-3

В-3

І-4

В-4

Приклад: винавчання способів різання металу ножівкою, ножицями, труборізом.

3. Комплексне — винавчання операцій, що містять значну кількість різнорідних прийомів:

І-1, 2, 3

В-1, 2, 3

І-4, 5

В-4, 5

І-6, 7

В-6, 7

Приклад: винавчання теми «Розпилювання і припасувала».

4. Прогресивна послідовність — застосовується в тих випадках, коли тема або операція містить прийоми, що виконуються в строго певній послідовності:

І-1

В-1

І-2

В-2

І-1, 2

В-1, 2

І-3

В-3

Приклад: винавчання прийомів управління токарним верстатом; навчання запуску двигуна і тому подібне

Ввідний інструктаж, Актуалізація знань і досвіду учнів, Створення орієнтовної основи дій учнів,

Наступний елемент ввідного інструктажу ми розглядали на попередньому уроці.

Після ООД використовуючи плакат «показ трудових процесів», необхідно докладно розглянути загальну схему показу трудових прийомів.

При цьому увага слухачів звертається на наступні моменти:

1. Показ прийомів необхідно починати і завершувати разом, і нормальному робочому темпі, маючи у виді, що учні повинні в результаті показу сприйняти й у наступному виконувати трудові дії в цілому.

2. «Педагогічне препарування» трудових дій, розчленовування прийому на складові частини, уповільнення темпу-зупинки в характерних моментах, показ окремих рухів і т.д. виробляється в навчальних цілях для больш чіткого і дохідливого сприйняття способів виконання прийомів учнями.

3. Особлива увага (повторний показ елементів дії, побіжний контроль сприйняття, більш докладні пояснення і т.д.) потрібно приділяти показу тих прийомів і їхніх елементів, де учні найчастіше допускають помилки. Показуючи прийоми і способи праці, майстер повинний зуміти думкою поставити себе місце учня і подивитися на себе його очима, зуміти зрозуміти, що для учня важко сприйняти, і постаратися це показати чітко, образно і дохідливо.

4 Якість засвоєння показуваного багато в чому залежить від забезпечення гарної видимості, прийомів, що демонструються: вибір місця показу, освітленість, розташування учнів у робочого місця майстра і т.д.

5 Ефективність показу підвищується, якщо його сполучити з демонстрацією засобів наочності з зображенням елементів

6. При наявності в майстра на робочому місці інструкційної карти для вивчення операції чи її частини він спочатку зачитує рекомендації з виконання прийому, що містяться в карті, а потім показує відповідні трудові прийоми. Це в значній мірі полегшує показ і його засвоєння учнями, тому що по ходу зорового сприйняття прийому учень сприймає його словесний опис.

7. Особливо в методиці показу варто виділити сполучення власного показу і слова майстра. Не можна показувати прийоми мовчки, але не бути багатослівним, тому що це відволікає учнів від сприйняття показуваного. За допомогою слова майстер повинний пояснювати задачі, сутність і значення досліджуваних прийомів і способів роботи; давати побіжні пояснення, звертаючи увагу учнів на найбільш істотне, на «невидиму» частину показу; спонукувати учнів до уявного наслідування; підводити підсумки показу.

8. Сполучення дії і слова не тільки допомагає майстру чітко і точно донести сутність показуваних прийомів до учнів, але і сприяє якісному сприйняттю і засвоєнню їх учнями. У цьому зв'язку при спробному виконанні учнями показаних майстром прийомів варто пропонувати їм попутно проговорювати, що і як вони роблять. Тим самим учні направляють і контролюють себе.

Основна частина|частка| уроку