Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Простий мультиплікатор депозитів
Простий мультиплікатор депозитів - це можливий, нічим не деформований процес зростання банківських депозитів унаслідок надання центральним банком у банківську систему додаткових резервів та кредитно-розрахункового обслуговування банками своїх клієнтів. Поштовхом для такого зростання є збільшення банківських резервів у процесі формування грошової бази, ініціатором якого є центральний банк. При цьому, такий поштовх буде тим сильнішим, а отже, простий мультиплікатор тим вищим, чим більша частка грошової бази буде сформована у вигляді банківських резервів(!) і, відповідно, менша - у готівковій формі. А оскільки структуру грошової бази в процесі її формування визначає НБУ, то вже на етапі формування грошової бази він має можливість активно впливати і на другий етап формування пропозиції грошей - етап грошової мультиплікації.
Приклад Якщо в поточному місяці грошова база зросте на 20, 0 млн грн, у тому числі її готівкова складова (ГО) на 6, 0 млн грн, а банківські резерви (Рб) - на 14, 0 млн грн, то вже після першого надання банками додаткових ресурсів у позички своїм клієнтам банківські депозити зростуть на 14, 0 млн грн.
Якщо ж у структурі приросту грошової бази готівка становитиме 11, 0 млн грн, а резерви - 9, 0 млн грн, то після першого ж надання цих резервів у позички банківські депозити зростуть на 9, 0 млн грн, тобто на 5, 0 млн грн менше, ніж у першому випадку.
Проте, на цьому не закінчується вплив НБУ на формування простого мультиплікатора депозитів. Він ще регулює використання банками додаткових резервів, виходячи із завдань грошово-кредитної політики. Для цього НБУ встановлює норму бронювання резервів у відсотках до залучених депозитів (норму обов'язкового резервування), у межах якої зменшується право банків на використання своїх резервів, сформованих за рахунок депозитів, для кредитування клієнтів, а отже, й зменшуються темпи зростання (мультиплікації) депозитів. Розглянемо процес простої мультиплікації депозитів при збільшенні банківських резервів за рахунок рефінансування одного з комерційних банків з відображенням руху коштів на балансах банку. Простежимо цей процес спочатку в межах окремого банку, а потім у межах банківської системи в цілому. У спрощених схемах балансів будемо відображати тільки ті статті, на яких відбувається рух коштів, і тільки суми цього руху та його напрям (знак «+» свідчить про надходження чи збільшення, знак «-» - про вибуття чи зменшення коштів). Проставлені поряд із сумою зміни коштів цифри (1а, 1б, 2а тощо) означають номер операції, яка спричинила цю зміну. Суми за статтею «Підсумок» показують, наскільки зріс в обороті банку обсяг депозитів та їх розміщення. Розглянемо, як реагує банк на зростання його резервів у процесі збільшення грошової бази методом рефінансування банків при нормі обов'язкового резервування 12 %. 1 операція. а) 5-го числа НБУ видав комерційному банку А позичку на суму 10, 0 млн. грн за рахунок безготівкової емісії; загальний резерв банку А збільшився на цю суму;
б) за рахунок додатковго резерву банк А видав 6-го числа позичку швейній фабриці на суму 10, 0 млн. грн, яку переказав на її поточний рахунок; позичка швейній фабриці надана банком А на повну суму додаткового резерву (10, 0 млн. грн), оскільки кошти, одержані ним у позичку від НБУ, НЕ підлягають (!) обов'язковому резервуванню (обов’язковому резервуванню підлягають тільки кошти, залучені на депозити);
в) за рахунок одержаної позички швейна фабрика в той самий день заплатила 10, 0 млн. грн за тканину.
Відобразимо операцію № 1 на балансі банку А.
Комерційний банк А
Як видно з наведених даних, після всіх змін баланс банку А зріс на 10, 0 млн. грн. Це зростання було зумовлене збільшенням його резервів, одержаних у позичку від НБУ, тобто в межах формування ним грошової бази, і не пов'язане з грошовим мультиплікатором. Банк А і сам створив депозити в обсязі 10, 0 млн. грн, надавши позичку швейній фабриці (операція 1б). Але, оскільки ці гроші були негайно переказані торговельній організації і перейшли в інший банк, банк А втратив новостворений депозит і не збільшив свого резерву. Тому в мультиплікації депозитів він не брав участі. Перш, ніж відобразити зміну резервів на балансі банку Б, опишемо подальший рух коштів, які сплачені торговельній організації. 2 операція. а) сплачені торговельній організації 10, 0 млн. грн зараховані на її рахунок у банку Б; на цю суму у нього збільшився загальний резерв, частина якого підлягає резервуванню (обов’язковому);
б) банк Б 9-го числа надав позичку меблевій фабриці на суму вільного резерву, тобто 8, 80 млн. грн., яку переказав на її поточний рахунок:
Рвільн = Рзаг - Робов = (млн.грн.)
Решту резерву (1, 20 млн. грн) банк залишив на своєму коррахунку для збільшення обов'язкового резерву;
в) 10-го числа меблева фабрика, використавши повну суму одержаної позички, оплатила свої борги деревообробному комбінату (ДОК 1) за куплені раніше лісоматеріали. ДОК 1 обслуговується банком В.
Зазначена операція 2 так відобразиться на балансі банку Б:
Комерційний банк Б
З цієї таблиці можна зробити такі висновки: - у балансі банку Б утрачено видимий зв'язок збільшення його резервів з початковою кредитною емісією НБУ, яка й була первісною причиною цього збільшення; - тут підтверджується та сама закономірність, що і в балансі банку А: платіж клієнта банку Б своєму контрагенту - клієнту банку В на суму 8, 80 млн. грн призводить до зменшення на цю суму поточних депозитів та резервів банку; - незважаючи на втрату більшої частини приросту резерву, банк Б має приріст депозитів на суму 10, 0 млн. грн та збільшення на ту саму суму його активів за статтею «Коррахунок в НБУ», тобто резервів. У результаті операції 2в рух вільних резервів перемістився на баланс банку В. Подальші зміни резервів відбувалися на основі операції 3.
3 операція. а) 13-го числа 8, 80 млн. грн. надійшли на поточний рахунок ДОК 1 у банку В, у якого на цю суму збільшився обсяг депозитів та загальний резерв;
б) за рахунок приросту резерву Банк В 14-го числа видав торговельній організації «Скіф» позичку на суму 7, 75 млн грн і переказав на її рахунок.
Решта 1, 05 млн. грн. залишилися на коррахунку банку для збільшення обов'язкового резерву:
Робов = (Рзаг × Норма обов.рез.)/100 = (млн.грн.)
в) торговельна організація «Скіф» за рахунок одержаної позички сплатила свій борг оптовій організації на суму 7, 75 млн грн. Оптова організація обслуговується банком Г.
Операція 3 матиме такий вигляд на балансі банку В:
Комерційний банк В
Рух резервів по балансу банку В повністю повторює рух їх по балансу банку Б, тільки в дещо менших розмірах змін, бо частина приросту депозитів вилучена в обов'язкові резерви. Загальна сума депозитів у банку В зросла на 8, 80 млн. грн, оскільки надходження грошей на рахунок ДОК 1 за операцією За внаслідок подальших трансакцій (3б і Зв) не змінилося.
Подібний рух резервів відбудеться також у банку Г та в усіх інших банках, через які пройде хвиля мультиплікації депозитів. Приріст депозитів на рахунках і приріст резервів у кожного наступного банку будуть меншими, ніж у попереднього на норму обов'язкового резервування. Це значить, що зростання банківських вкладів (депозитних грошей) буде багатократним і продовжуватиметься доти, доки вся сума додаткового резерву (10, 0 млн. грн), наданого НБУ комерційному банку А, не вичерпає себе в збільшенні резервів цілого ряду банків. Схема простої мультиплікації депозитів внаслідок надання НБУ рефінансування банку А (на суму 10 млн. грн. за норми обов’язкового резервування 12%)
Розглянемо цей процес у масштабах усієї банківської системи. Для цього скористаємося тими самими прикладами, які були проаналізовані стосовно руху резервів окремих банків, за умови, що норма обов'язкового резервування становить 12 %
Процес простого мультиплікатора депозитів у банківській системі внаслідок надання НБУ рефінансування банку А (на суму 10, 0 млн. грн. за норми резервування 12 %)
Як видно з наведених даних, банк А не брав участі у зростанні депозитів, хоч поштовхом до їх мультиплікації було надання НБУ позички саме йому на суму 10, 0 млн грн. Одержання цієї позички зумовило надання банком А позички швейній фабриці, яка й привела до зростання депозитів та резервів у банку Б на 10, 0 млн грн. Частина приросту резервів (1, 20 млн грн) залишається на коррахунку банку Б для збільшення обов'язкового резерву, а в межах вільного резерву банк надає позичку своєму клієнтові (8, 80 млн грн). Оскільки одержану позичку клієнт банку витратив на платежі контрагенту, що обслуговується банком В, 8, 80 млн грн вийшли з обороту банку Б, і тому він втратив таку саму суму своїх резервів. Остаточно у банку Б депозити збільшилися на 10, 0 млн грн, резерви - на 1, 20 млн грн і вимоги за наданими позичками - на 8, 80 млн грн, тобто пасиви й активи збільшилися однаково. Надходження грошей на суму 8, 80 млн грн з банку Б у банк В збільшили суму депозитів останнього. В його обороті відбудеться такий самий рух коштів, як і в банку Б: частина приросту резерву (1, 05 млн грн) залишиться на коррахунку банку В; в обсязі вільного резерву видана позичка (7, 75 млн грн), що призвело до втрати банком такої самої суми резерву, бо позичка була використана для платежів клієнтові іншого банку, і тому кошти перейшли в банк Г. Отже, депозити банку В збільшилися на 8, 80 млн грн, резерви - на 1, 05 млн грн, вимоги за наданими позичками - на 7, 75 млн грн, тобто пасиви й активи зросли на 8, 80 млн грн. У всіх інших банках рух пасивів і резервів буде таким самим, як у банках Б та В. Загалом по комерційних банках депозити зросли на 83, 3 млн грн, резерви - на 10, 0 млн грн, надані позички - на 73, 3 млн грн. Оскільки депозити - це пасиви, а резерви (залишки на коррахунках) та позички - це активи банків, то пасиви й активи банківської системи зросли на однакову суму - 83, 33 млн грн і балансування їх не порушене. Пропозиція грошей унаслідок простої мультиплікації депозитів теж може зрости за цих умов на 83, 33 млн грн. Незважаючи на те, що кожний окремий банк надавав додаткові позички тільки в межах вільних резервів, що надійшли в його оборот, у цілому система банків створила (приростила) депозитів значно більше, ніж до неї надійшло резервів ззовні - від центрального банку при початковому рефінансуванні банку А. У цьому виявляється участь банківської системи у збільшенні пропозиції грошей. Рівень простої мультиплікації депозитів (коефіцієнт мультиплікатора m) залежить від норми обов'язкового резервування (n) і визначається за формулою:
m = 1/n.
Приріст депозитів (∆ Д) унаслідок простого мультиплікатора може бути виражений формулою: ∆ Д = ∆ R∙ 1/n,
де ∆ R – початковий приріст резервів, що зумовив процес мультиплікації.
Розрахуємо приріст депозитів, а отже, і пропозиції грошей, унаслідок простого мультиплікатора депозитів на підставі розглянутих прикладів. ∆ R — це 10, 0 млн. грн., на які зросли резерви банку Б завдяки одержанню додаткових депозитів, що надійшли на рахунок торговельної організації. Коефіцієнт m визначається як: (1∕ 12)∙ 100 = 8, 333. Отже, приріст депозитів у банківській системі в цілому: ∆ Д = 10, 0 ∙ 8, 333 = 83, 33 млн. грн. Простий мультиплікатор депозитів діє не тільки у бік зростання обсягу депозитів, а й у бік його зменшення. Такий процес розгортається, якщо НБУ зменшує банківські резерви при формуванні грошової бази, зокрема - при продажу інвалюти на ринку, продажу банкам державних цінних паперів чи погашенні позичок рефінансування. У нашому випадку процес зменшення депозитів розпочнеться, коли банк А погасить свою заборгованість перед НБУ на суму 10, 0 млн. грн. Отже, на приріст депозитів у банківській системі (+83, 33 млн. грн) впливали як НБУ, так і комерційні банки. Вплив НБУ полягає у визначенні обсягу рефінансування банку А (10, 0 млн. грн) та в установленні норми обов'язкового резервування депозитів (12 %). Якби НБУ змінив будь-який із цих показників чи обидва зразу, результат простої мультиплікації депозитів був би зовсім іншим. Вплив комерційних банків полягав в оперативному та повному розміщенні вільних резервів, що з'явилися в їх обороті, у нові позички своїм клієнтам та в швидкому переміщенні коштів між банками в процесі розрахунків між клієнтами, іншими словами, в підтриманні процесів кредитування і розрахунків в ідеальному стані. Будь-які затримки в цих операціях знизили б рівень мультиплікації та обсяг приросту депозитів. Проте, в реальній дійсності такого ідеального перебігу процесів кредитування і розрахунків не буває. Комерційні банки не зобов'язані надавати в позички всі свої вільні резерви, як тільки вони з'явилися. Частину їх вони постійно зберігають у касах чи на коррахунках у НБУ з багатьох причин, через що процес мультиплікації депозитів буде повільнішим, а приріст обсягу депозитів меншим, ніж у наведених нами ідеальних прикладах. Розглянемо вплив на просту мультиплікацію депозитів поведінки самих комерційних банків.
|