Простий мультиплікатор депозитів

Простий мультиплікатор депозитів - це можливий, нічим не деформований процес зростання банківських депозитів унаслідок надання центральним банком у банківську систему додаткових резервів та кредитно-розрахункового обслу­говування банками своїх клієнтів. Поштовхом для такого зрос­тання є збільшення банківських резервів у процесі формування грошової бази, ініціатором якого є центральний банк.

При цьому, такий поштовх буде тим сильнішим, а отже, простий мультиплі­катор тим вищим, чим більша частка грошової бази буде сформо­вана у вигляді банківських резервів(!) і, відповідно, менша - у го­тівковій формі. А оскільки структуру грошової бази в процесі її формування визначає НБУ, то вже на етапі формування грошової бази він має можливість активно впливати і на другий етап фор­мування пропозиції грошей - етап грошової мультиплікації.

Приклад

Якщо в поточному місяці грошова база зросте на 20, 0 млн грн, у то­му числі її готівкова складова (Г_О) на 6, 0 млн грн, а банківські резерви (Р_б) - на 14, 0 млн грн, то вже після першого надання банками додат­кових ресурсів у позички своїм клієнтам банківські депозити зростуть на 14, 0 млн грн.

Бгр	=	емісія готівки	+	банківські резерви
Бгр	=	Го	+	Гб	+	Г к.р.
Бгр	=	готівка, емітована центральним банком (Ге)	+	Г к.р.
якщо Бгр ↑ на 20 млн. грн.	=> у т.ч.:	Го ↑ на 6 млн. грн.	+	Рб ↑ на 14 млн.грн.
вже після першого надання банками додат­кових ресурсів у позички своїм клієнтам банківські депозити зростуть на 14, 0 млн грн.

Якщо ж у структурі приросту грошової бази готівка становитиме 11, 0 млн грн, а резерви - 9, 0 млн грн, то після першого ж надання цих резервів у позички банківські депозити зростуть на 9, 0 млн грн, тобто на 5, 0 млн грн менше, ніж у першому випадку.

Бгр	=	емісія готівки	+	банківські резерви
Бгр	=	Го	+	Гб	+	Г к.р.
Бгр	=	готівка, емітована центральним банком (Ге)	+	Г к.р.
якщо Бгр ↑ на 20 млн. грн.	=> у т.ч.:	Го ↑ на 11 млн. грн.	+	Рб ↑ на 9млн.грн.
вже після першого надання банками додат­кових ресурсів у позички своїм клієнтам банківські депозити зростуть лише на 9, 0 (!) млн грн.

Проте, на цьому не закінчується вплив НБУ на формування простого мультиплікатора депозитів. Він ще регулює викорис­тання банками додаткових резервів, виходячи із завдань грошо­во-кредитної політики.

Для цього НБУ встановлює норму бро­нювання резервів у відсотках до залучених депозитів (норму обов'язкового резервування), у межах якої зменшується право банків на використання своїх резервів, сформованих за рахунок депозитів, для кредитування клієнтів, а отже, й зменшуються те­мпи зростання (мультиплікації) депозитів.

Розглянемо процес простої мультиплікації депозитів при збі­льшенні банківських резервів за рахунок рефінансування одного з комерційних банків з відображенням руху коштів на балансах банку. Простежимо цей процес спочатку в межах окремого бан­ку, а потім у межах банківської системи в цілому.

У спрощених схемах балансів будемо відображати тільки ті статті, на яких відбувається рух коштів, і тільки суми цього руху та його напрям (знак «+» свідчить про надходження чи збільшен­ня, знак «-» - про вибуття чи зменшення коштів). Проставлені поряд із сумою зміни коштів цифри (1а, 1б, 2а тощо) означають номер операції, яка спричинила цю зміну. Суми за статтею «Під­сумок» показують, наскільки зріс в обороті банку обсяг депозитів та їх розміщення.

Розглянемо, як реагує банк на зростання його резервів у про­цесі збільшення грошової бази методом рефінансування банків при нормі обов'язкового резервування 12 %.

1 операція.

а) 5-го числа НБУ видав комерційному банку А позичку на суму 10, 0 млн. грн за рахунок безготівкової емісії; за­гальний резерв банку А збільшився на цю суму;

б) за рахунок додатковго резерву банк А видав 6-го числа позичку швейній фабриці на суму 10, 0 млн. грн, яку переказав на її поточний рахунок; позичка швейній фабриці надана банком А на повну суму додаткового резерву (10, 0 млн. грн), оскільки кошти, одержані ним у позичку від НБУ, НЕ підлягають (!) обов'язковому резервуванню (обов’язковому резервуванню підлягають тільки кошти, залучені на депозити);

в) за рахунок одержаної позички швейна фабрика в той самий день заплатила 10, 0 млн. грн за тканину.

Відобразимо операцію № 1 на балансі банку А.

Комерційний банк А

Як видно з наведених даних, після всіх змін баланс банку А зріс на 10, 0 млн. грн. Це зростання було зумовлене збільшенням його резервів, одержаних у позичку від НБУ, тобто в межах фор­мування ним грошової бази, і не пов'язане з грошовим мульти­плікатором.

Банк А і сам створив депозити в обсязі 10, 0 млн. грн, надавши позичку швейній фабриці (операція 1б). Але, оскільки ці гроші були негайно переказані торговельній організації і пере­йшли в інший банк, банк А втратив новостворений депозит і не збільшив свого резерву. Тому в мультиплікації депозитів він не брав участі.

Перш, ніж відобразити зміну резервів на балансі банку Б, опишемо подальший рух коштів, які сплачені торговельній ор­ганізації.

2 операція.

а) сплачені торговельній організації 10, 0 млн. грн зараховані на її рахунок у банку Б;

на цю суму у нього збільшив­ся загальний резерв, частина якого підлягає резервуванню (обов’язковому);

НБУ

вимога ↑ ОБОВ’ЯЗКОВЕ РЕЗЕРВУВАННЯ (!) сплата ЗБІЛЬШЕННЯ ОБСЯГУ ЗАГАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ

Банк Б

ТОРГОВЕЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ (клієнт Банку Б)

кошти на поточному рахунку ↑ (+ 10 млн.грн.)

Загальний резерв Банку Б ↑ (+ 10 млн.грн.)

б) банк Б 9-го числа надав позичку меблевій фабриці на суму вільного резерву, тобто 8, 80 млн. грн., яку переказав на її поточний рахунок:

Р_вільн = Р_заг - Р_обов = (млн.грн.)

Решту резерву (1, 20 млн. грн) банк залишив на своєму коррахунку для збільшення обов'язкового ре­зерву;

в) 10-го числа меблева фабрика, використавши повну суму одержаної позички, оплатила свої борги деревообробному комбі­нату (ДОК 1) за куплені раніше лісоматеріали. ДОК 1 обслугову­ється банком В.

Зазначена операція 2 так відобразиться на балансі банку Б:

Комерційний банк Б

З цієї таблиці можна зробити такі висновки:

- у балансі банку Б утрачено видимий зв'язок збільшення його резервів з початковою кредитною емісією НБУ, яка й була пер­вісною причиною цього збільшення;

- тут підтверджується та сама закономірність, що і в балансі банку А: платіж клієнта банку Б своєму контрагенту - клієнту банку В на суму 8, 80 млн. грн призводить до зменшення на цю суму поточних депозитів та резервів банку;

- незважаючи на втрату більшої частини приросту резерву, банк Б має приріст депозитів на суму 10, 0 млн. грн та збільшення на ту саму суму його активів за статтею «Коррахунок в НБУ», тобто резервів.

У результаті операції 2в рух вільних резервів перемістився на баланс банку В. Подальші зміни резервів відбувалися на основі операції 3.

3 операція.

а) 13-го числа 8, 80 млн. грн. надійшли на поточний рахунок ДОК 1 у банку В, у якого на цю суму збільшився обсяг депозитів та загальний резерв;

б) за рахунок приросту резерву Банк В 14-го числа видав тор­говельній організації «Скіф» позичку на суму 7, 75 млн грн і пе­реказав на її рахунок.

Решта 1, 05 млн. грн. залишилися на коррахунку банку для збільшення обов'язкового резерву:

Р_обов = (Р_{заг ×} Норма _{обов.рез.})/100 = (млн.грн.)

в) торговельна організація «Скіф» за рахунок одержаної пози­чки сплатила свій борг оптовій організації на суму 7, 75 млн грн.

Оптова організація обслуговується банком Г.

Операція 3 матиме такий вигляд на балансі банку В:

Комерційний банк В

Рух резервів по балансу банку В повністю повторює рух їх по балансу банку Б, тільки в дещо менших розмірах змін, бо частина приросту депозитів вилучена в обов'язкові резерви. Загальна су­ма депозитів у банку В зросла на 8, 80 млн. грн, оскільки надхо­дження грошей на рахунок ДОК 1 за операцією За внаслідок по­дальших трансакцій (3б і Зв) не змінилося.

Подібний рух резервів відбудеться також у банку Г та в усіх інших банках, через які пройде хвиля мультиплікації депозитів.

Приріст депозитів на рахунках і приріст резервів у кожного на­ступного банку будуть меншими, ніж у попереднього на норму обов'язкового резервування. Це значить, що зростання банківсь­ких вкладів (депозитних грошей) буде багатократним і продов­жуватиметься доти, доки вся сума додаткового резерву (10, 0 млн. грн), наданого НБУ комерційному банку А, не вичерпає себе в збільшенні резервів цілого ряду банків.

Схема простої мультиплікації депозитів внаслідок надання НБУ рефінансування банку А

(на суму 10 млн. грн. за норми обов’язкового резервування 12%)

Розглянемо цей процес у масштабах усієї банківської сис­теми. Для цього скористаємося тими самими прикладами, які були проаналізовані стосовно руху резервів окремих банків, за умови, що норма обов'язкового резервування становить 12 %

Процес простого мультиплікатора депозитів у банківській системі

внаслідок надання НБУ рефінансування банку А

(на суму 10, 0 млн. грн. за норми резервування 12 %)

Як видно з наведених даних, банк А не брав участі у зростанні депозитів, хоч поштовхом до їх мультиплікації було надання НБУ позички саме йому на суму 10, 0 млн грн.

Одержання цієї позички зумовило надання банком А позички швейній фабриці, яка й привела до зростання депозитів та резервів у банку Б на 10, 0 млн грн. Частина приросту резервів (1, 20 млн грн) залиша­ється на коррахунку банку Б для збільшення обов'язкового резе­рву, а в межах вільного резерву банк надає позичку своєму клієн­тові (8, 80 млн грн). Оскільки одержану позичку клієнт банку витратив на платежі контрагенту, що обслуговується банком В, 8, 80 млн грн вийшли з обороту банку Б, і тому він втратив таку саму суму своїх резервів. Остаточно у банку Б депозити збільши­лися на 10, 0 млн грн, резерви - на 1, 20 млн грн і вимоги за на­даними позичками - на 8, 80 млн грн, тобто пасиви й активи збі­льшилися однаково.

Надходження грошей на суму 8, 80 млн грн з банку Б у банк В збільшили суму депозитів останнього. В його обороті відбудеться такий самий рух коштів, як і в банку Б: частина приросту резерву (1, 05 млн грн) залишиться на коррахунку банку В; в обсязі віль­ного резерву видана позичка (7, 75 млн грн), що призвело до втра­ти банком такої самої суми резерву, бо позичка була використана для платежів клієнтові іншого банку, і тому кошти перейшли в банк Г. Отже, депозити банку В збільшилися на 8, 80 млн грн, ре­зерви - на 1, 05 млн грн, вимоги за наданими позичками - на 7, 75 млн грн, тобто пасиви й активи зросли на 8, 80 млн грн.

У всіх інших банках рух пасивів і резервів буде таким самим, як у банках Б та В. Загалом по комерційних банках депозити зро­сли на 83, 3 млн грн, резерви - на 10, 0 млн грн, надані позички - на 73, 3 млн грн. Оскільки депозити - це пасиви, а резерви (залишки на коррахунках) та позички - це активи банків, то па­сиви й активи банківської системи зросли на однакову суму - 83, 33 млн грн і балансування їх не порушене.

Пропозиція грошей унаслідок простої мультиплікації депозитів теж може зрости за цих умов на 83, 33 млн грн.

Незважаючи на те, що кожний окремий банк надавав додаткові позички тільки в межах вільних резервів, що надійшли в його обо­рот, у цілому система банків створила (приростила) депозитів знач­но більше, ніж до неї надійшло резервів ззовні - від центрального банку при початковому рефінансуванні банку А. У цьому виявля­ється участь банківської системи у збільшенні пропозиції грошей.

Рівень простої мультиплікації депозитів (коефіцієнт муль­типлікатора m) залежить від норми обов'язкового резервування (n) і визначається за формулою:

m = 1/n.

Приріст депозитів (∆ Д) унаслідок простого мультиплікатора може бути виражений формулою:

∆ Д = ∆ R∙ 1/n,

де ∆ R – початковий приріст резервів, що зумовив процес мультиплікації.

Розрахуємо приріст депозитів, а отже, і пропозиції грошей, унаслідок простого мультиплікатора депозитів на підставі роз­глянутих прикладів.

∆ R — це 10, 0 млн. грн., на які зросли резерви банку Б завдяки одержанню додаткових депозитів, що надійшли на рахунок торговельної організації. Коефіцієнт m визначається як: (1∕ 12)∙ 100 = 8, 333.

Отже, приріст депозитів у банківській си­стемі в цілому: ∆ Д = 10, 0 ∙ 8, 333 = 83, 33 млн. грн.

Простий мультиплікатор депозитів діє не тільки у бік зрос­тання обсягу депозитів, а й у бік його зменшення. Такий процес розгортається, якщо НБУ зменшує банківські резерви при фор­муванні грошової бази, зокрема - при продажу інвалюти на ринку, продажу банкам державних цінних паперів чи погашенні позичок рефінансування.

У нашому випадку процес зменшення депозитів розпочнеться, коли банк А погасить свою заборгованість перед НБУ на суму 10, 0 млн. грн.

Отже, на приріст депозитів у банківській системі (+83, 33 млн. грн) впливали як НБУ, так і комерційні банки.

Вплив НБУ полягає у визначенні обсягу рефінансування бан­ку А (10, 0 млн. грн) та в установленні норми обов'язкового резер­вування депозитів (12 %). Якби НБУ змінив будь-який із цих по­казників чи обидва зразу, результат простої мультиплікації депозитів був би зовсім іншим.

Вплив комерційних банків полягав в оперативному та повному розміщенні вільних резервів, що з'явилися в їх обороті, у нові по­зички своїм клієнтам та в швидкому переміщенні коштів між бан­ками в процесі розрахунків між клієнтами, іншими словами, в під­триманні процесів кредитування і розрахунків в ідеальному стані.

Будь-які затримки в цих операціях знизили б рівень мульти­плікації та обсяг приросту депозитів.

Проте, в реальній дійсності такого ідеального перебігу процесів кредитування і розрахунків не буває. Комерційні банки не зо­бов'язані надавати в позички всі свої вільні резерви, як тільки вони з'явилися. Частину їх вони постійно зберігають у касах чи на коррахунках у НБУ з багатьох причин, через що процес мультиплікації де­позитів буде повільнішим, а приріст обсягу депозитів меншим, ніж у наведених нами ідеальних прикладах.

Розглянемо вплив на просту мультиплікацію депозитів поведінки самих комерційних банків.