Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






На пропозицію грошей






 

Уряд є чи не наймогутнішою «діючою особою» серед суб'єктів грошового обороту, а державний бюджет - чи не най­результативнішим механізмом впливу на грошові потоки в країні. Тому цілком правомірною є постановка питання про місце уряду серед «діючих осіб» формування пропозиції грошей та роль дер­жавного бюджету в механізмі її формування.

Дефіцит державного бюджету - це перевищення урядових витрат, пов'язаних з виконанням державою покладених на неї функцій, над законодавчо визначеними державними доходами. Отже, дефіцит виникає за умови, що бюджетних надходжень не­достатньо для фінансування запланованих бюджетних видатків.

Обсяги та види бюджетних доходів і видатків, а також обсяг бюджетного дефіциту на кожний рік плануються Кабінетом Мі­ністрів та затверджуються Верховною Радою України. Важливим моментом бюджетного процесу на стадії планування і виконання є визначення дефіциту та достатніх і реальних джерел його моне­тизації. Від обсягу дефіциту та реальності джерел його монетиза­ції будуть залежати стан макроекономічної стабільності, переду­сім стабільності грошей, і надійність фінансування запланованих соціальних програм та інвестиційних проектів. Зокрема, урядові структури не зможуть своєчасно розрахуватися за своїми зо­бов'язаннями по заробітній платі, пенсіях, дотаціях, з оплати державних закупівель тощо, якщо не буде надійних джерел фі­нансування в межах дефіциту.

Світова практика виробила кілька способів монетизації бю­джетного дефіциту: збільшення оподаткування економічних суб'єктів через введення нових податків, підвищен­ня податкових ставок, скасування пільг за старими податками тощо.

Але навіть такі способи не призведуть до зміни грошової бази, а отже, і пропозиції грошей. Адже на суму додаткових податкових виплат резерви комерційних банків знизяться, а після використання цих коштів урядом у безготівковій формі на фінансування бюджет­них програм ці кошти повернуться в оборот і резерви банків від­новляться, а грошова база досягне попереднього рівня. Не змі­ниться і пропозиція грошей. Дещо іншим буде результат, якщо казначейство здійснить частину бюджетних виплат у готівці.

Приклад

У поточному році для покриття бюджетного дефіциту податкові платежі були збільшені на 3, 0 млрд. грн (операція 1).

 

Уряд → покриття дефіциту (монетизація) державного бюджету податкова частина державного бюджету ↑ (+3, 0 млрд.грн.)
державний бюджет (дефіцит)!

 

 

За рахунок цих коштів уряд профінансував збільшення соціальних виплат (пенсій, за­робітної плати, стипендій) на 3, 0 млрд грн, з них 1 млрд. грн. готівкою, 2, 0 млрд. грн. безготівковими переказами (операція 2).

 

Державний бюджет (податкова частина) ↑ на 3, 0 млрд.грн.   →     фінансування збільшення соціальних виплат (Держказначейство) на 3, 0 млрд.грн., у т.ч.: - готівкою: 1, 0 млрд. грн. - безготівковими переказами: 2, 0 млрд. грн.

 

Вказані зміни так відобразяться на банківських балансах:

 

Банківська система

 

Активи, млн. грн Пасиви, млн. грн.
Коррахунки в НБУ:     - 3, 0 списання податків з рахунків клієнтів банків на рахунок Держказначейства (1)   +2, 0 зарахування безготівкових переказів (2) Депозити: -3, 0 зменшення резерву (1)   +2, 0 збільшення резерву (2)  
Підсумок -1, 0 Підсумок: -1, 0

 

НБУ

 

Активи, млн. грн Пасиви, млн. грн.
    Коррахунки в НБУ:     Рахунки Держ- казначейства:     Готівка в обігу: - 3, 0 списання коштів на користь Держказначейства (1)   +2, 0 надходження безготівкових переказів (резерви ↑) (2)   +3, 0 зарахування податків з рахунків клієнтів банків на рахунок Держказначейства (1)   -3, 0 списання коштів на соціальні виплати (2)   +1, 0 зростання обсягу випущеної готівки (2)  
Підсумок   Підсумок  

 

Як видно з наведеного прикладу, в результаті операції 1 депо­зити платників податків у комерційних банках та коррахунки ба­нків у НБУ знизились на 3, 0 млрд грн, що відбилось і на балансі НБУ як зниження залишків на коррахунках банків на ту саму суму.

У результаті операції 2 втрачені банками депозити і резерви були відновлені лише на 2, 0 млрд грн, оскільки додаткове фінан­сування з бюджету частково здійснювалося готівкою, яка вийшла в позабанківський оборот. Зате на балансі НБУ відобразилися обидві суми - зростання резервів на 2, 0 млрд. грн і зростання го­тівки на 1, 0 млрд. грн, унаслідок чого грошова база залишилася без зміни.

Більш надійним (!) з погляду правового урегулювання джерелом монетизації дефіциту є надання уряду права випускати власні цінні папери і реалізувати їх на внутрішньому та зовнішньому ринках.

У разі реалізації казначейством усього випуску цінних паперів на внутрішньому ринку для будь-яких економічних суб'єктів, крім НБУ, грошова база також не зміниться, як і у випадку з монетизацією дефіциту за рахунок податків.

Повернемося до нашого прикладу.

Якщо уряд додатково оде­ржить ті самі 3, 0 млрд грн для монетизації дефіциту за рахунок продажу ОВДП (а не підвищення податків), витратить для бю­джетного фінансування також 1, 0 млрд грн готівкою і 2, 0 млрд грн безготівково, то в балансах «Банківської системи» та «НБУ» відбудуться такі самі зміни:

 

обсяг грошової бази залишиться не­змінним, проте резерви банківської системи зменшаться на 1, 0 млрд. грн. (на суму випущеної готівки), що створить підґрунтя для зниження рівня мульти­плікатора депозитів m деп. ↓ (оскільки М деп. ↓ на 1, 0 млрд.грн.) та зменшення пропозиції грошей MS↓

 

Якщо бюджетний дефіцит стає хронічним і зростаючим, то розміщувати державні цінні папери серед небанківських інститу­цій стає все важче, оскільки пропозиція їх збільшується, а попит знижується. Тому уряд змушений буде підвищувати процентні ставки за своїми облігаціями та зменшувати їх ціну, щоб стиму­лювати попит.

 

якщо бюджетний дефіцит хронічний проблеми з розміщенням цінних паперів серед небанківських інституцій (пропозиція овдп ↑, попит овдп ↓) Уряд: % овдп ↑, ціна овдп попит овдп

 

Для державного бюджету така ситуація загрожує втягуванням у «зачароване коло», у якому витрати на обслуговування держав ного боргу можуть «з'їдати» доходи від нових емісій цінних па­перів, через що дієвість цього джерела монетизації дефіциту знижується або взагалі втрачається ­

Для банківської системи така ситуація загрожує втратою резе­рвів, зниженням пропозиції грошей та ліквідності банків, поси­ленням платіжної кризи в економіці та банківської кризи. Адже частка готівкових виплат з бюджету зростатиме, знижуючи муль­типлікатор депозитів та пропозицію грошей.

Досить некомфортно в таких умовах почуватиме себе і центральний банк. Насамперед він втратить можливість впливати на процентну ставку, яка опиниться у повній залежності від сти­хії ринку державних цінних паперів. А це позбавить центральний банк можливості впливати на кон'юнктуру грошового ринку, на діяльність комерційних банків.

Урегулювати цю ситуацію й уникнути глибокої кризи в різних сферах економіки можна лише виведенням на вторинний ринок центрального банку країни, де він має стати «балансуючим» по­купцем, тобто мусить купувати ту частку пропозиції облігацій, яка без цього може спричинити зростання процентної ставки.

Саме такий спосіб монетизації дефіциту і застосовує більшість країн світу: реалізація на вторинному ринку державних зо­бов'язань і покриття дефіциту одержаними доходами за активної участі на цьому ринку центрального банку.

Як тільки центральний банк включиться в цей механізм монетизації дефіциту державного бюджету, це означатиме, що його емісійні ресурси стали джерелом покриття дефіциту, що між розміром дефіциту та пропозицією грошей установився певний зв'язок і залежність.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал