Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Грошей та роль грошово-кредитної політики
Формування пропозиції грошей відбувається значно складніше, ніж це випливає з загальної моделі (Пр = Б гр · m). Обидві складові загальної моделі (грошова база і грошовий мультиплікатор) зазнають впливу багатьох чинників, які мають різний ступінь та спрямованість дії, різний рівень регульованості, різних суб'єктів реалізації, що керуються у своїх діях протилежними інтересами, тощо. Тому визначити їх сумарний вплив на грошову базу чи грошовий мультиплікатор надзвичайно складно, особливо якщо мова йде про планування пропозиції грошей на перспективу. Розбудуємо узагальнюючу таблицю чинників зміни пропозиції грошей з визначенням адресності (об'єктів і суб'єктів) та напрямів впливу (збільшення, зменшення) на грошову масу:
Узагальнююча таблиця чинників впливу на пропозицію грошей та механізмів їх дії
Незважаючи на досить ґрунтовне висвітлення основних чинників впливу на пропозицію грошей та механізму дії кожного з них в цій таблиці, сам формат цієї інформації не дає можливості кількісно визначити на її підставі фактичні та прогнозовані на майбутнє зміни пропозиції грошей. Більш придатною для цього є модель у форматі рівняння. Нагадаємо, що загальна модель формування пропозиції грошей теж була виражена рівнянням:
Пр = Бгр ·m
Оскільки величина грошової бази (Бгр,) визначається перебуває під досить дієвим регулятивним впливом НБУ, немає потреби коригувати її ще на дію додаткових чинників і в розрахунок Пр можна взяти її обсяг, що фактично склався. Зовсім інша ситуація з показником грошового мультиплікатора (m), який піддається впливу трьох суб'єктів грошового ринку: - НБУ; - комерційних банків; - небанківських інституцій. Тому хоча найбільш простим і доступним для використання є рівняння мультиплікатора у вигляді: т = 1/п,
де п - це норма обов'язкового резервування банківських депозитів, установлена НБУ.
Обмежитися нею не можна, а слід ураховувати внесок у процес мультиплікації й інших суб'єктів ринку. Після певних коригувань повне рівняння мультиплікатора набуває вигляду:
де mn – рівень повного або реального грошового мультиплікатора; Го/Д – відношення готівки поза банками до поточних депозитів; Ро/Д – відношення суми обов’язкових резервів до поточних депозитів (аналог нормативу n); Рв/Д – відношення суми вільних резервів до поточних депозитів.
Підставивши значення повного мультиплікатора т„ у загальну модель пропозиції грошей за агрегатом М1, трансформуємо її в реальну модель, що набуде такого вигляду:
У багатьох країнах пропозиція грошей визначається за агрегатом М2. Для цього в чисельник формули пропозиції грошей вводиться додатковий показник Дс/Д і вона набуває вигляду:
де Пр2 – пропозиція грошей за агрегатом М2; Дс/Д – відношення депозитів строкових до депозитів поточних.
|